Віньковецький районний суд

Справа №  2-84/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  20 квітня 2011  року          Віньковецький районний суд Хмельницької                 області              в     складі:     

        головуючого –            судді   Волкової  О.М.

           при секретарі              Заєць М.З.

за участю  позивача  --  ОСОБА_1В

відповідача – ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в смт. Віньківці цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про  стягнення аліментів   ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_2  про стягнення  аліментів на  утримання  повнолітнього  сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним 23 річного віку  у розмірі 30% усіх видів заробітку відповідача  щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, починаючи з грудня 2010 року.  

Свої вимоги обгрунтовувала  тим, що відповідач  є батьком її сина   ОСОБА_4 , який  вже   досяг повноліття і  тепер  навчається у Говорському аграрно- технічному    ліцеї  . У зв’язку з навчанням  він потребує  матеріальної допомоги  з боку батька . Оскільки сімейні стосунки між нею та відповідачем  не склались ,  то  він живе  від неї та сина окремо ,   але  працює та  має змогу  сплачувати аліменти .  

У   судовому засіданні   позивачка ОСОБА_1  позов підтримала  в повному  обсязі.   В обґрунтування позовних вимог пояснила , що   син ОСОБА_4  навчається стаціонарно  на державній формі навчання та  отримує 150 гривень стипендії щомісячно. Син має  вроджені фізичні вади , є інвалідом дитинства  2-ої групи  ,  отримує пенсію ,  та  постійно потребує коштів на лікування . Окрім цього  через високий зріст  сина чималі кошти   йдуть на придбання  нестандартного   одягу , взуття ,  навчального приладдя  ,    інші  необхідні для його духовного розвитку речі  , а також на харчування та   проїзд.    Дані  витрати  самостійно  покривати позивачка  не може , поскільки  доглядає  хвору  матір , а працювати в селі не може через відсутність роботи. Живе за рахунок підсобного домашнього господарства. Стверджувала, що відповідач  має змогу сплачувати  аліменти .

Відповідач  ОСОБА_2 у  судовому  засіданні позовні вимоги не визнав  .  Надав суду заперечення , вказуючи , що  аліменти сплачував на дитину до його повноліття. Доводи позивачки про те , що він має можливість надавати матеріальну допомогу  вважає безпідставними , оскільки    в нього невелика  заробітна плата , на його утриманні є ще  двоє дітей.  Син ОСОБА_4 є повнолітнім , отримує пенсію та стипендію , а тому може утримувати себе самостійно.

Окрім зазначеного , у судовому засіданні пояснив , що  його дружина не працює ,   дочка ОСОБА_5  є інвалідом дитинства   1-ої групи , хворіє ,  а тому  значні кошти  із його доходу йдуть на її  лікування.  Крім цього  необхідно сплачувати  комунальні послуги  ,  нести інші витрати по забезпеченню сім»ї. Виходячи із вказаного погоджувався сплачувати аліменти на утримання сина  не більше 100 гривень в місяць.

Вислухавши пояснення  сторін , дослідивши матеріали справи  , суд  вважає , що   позов обґрунтований і підлягає частковому  задоволенню.

          Судом встановлено ,що  ОСОБА_3  народився 12 листопада  1992 року .  Його  батьками  є  позивачка та відповідач , що підтверджується свідоцтвом про народження серії І –БВ №090001  від 10.03.2000 року , виданим  Віньковецьким РАЦС.   Сторони –ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували ,  проживають окремо , і  сина ОСОБА_4  виховувала    позивачка. Відповідач сплачував до повноліття дитини аліменти за рішенням суду. 30.11.2010 року  відділом ДВС  Хмельницького управління юстиції позивачці було повернуто виконавчий лист  про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у зв’язку з досягненням останнім повноліття.

          Згідно довідки Говорського професійного аграрного ліцею  від 04.02.2011р.Шурипа ОСОБА_6 навчається в ліцеї. Термін  закінчення навчання  26 червня 2012 року.

          Статтею  ст.. 198 Сімейного Кодексу України  передбачено , що батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей , які потребують  матеріальної допомоги , якщо  вони можуть  таку матеріальну допомогу надавати.

          Відповідно до ст..199  цього Кодексу  , якщо   повнолітні дочка , син  продовжують навчання і у зв’язку з цим  потребують матеріальної допомоги , батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови , що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

          Судом встановлено ,  що  повнолітній  син  відповідача ОСОБА_3  є непрацездатним , навчається ,  та у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги   .  Частково його утримує мати , тобто позивачка ОСОБА_1

          Відповідач ОСОБА_2   проживає  з іншою сім’єю.  На його  утриманні знаходиться    дочка ОСОБА_5  ,15.12. ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом  з дитинства  1-ої групи  та дочка ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої він сплачує аліменти.  Дружина відповідача  ОСОБА_8 не працює , оскільки  здійснює догляд за  дочкою-інвалідом.  Згідно виконавчого листа  із ОСОБА_2 утримуються аліменти на утримання  дочки ОСОБА_7  у розмірі 1/3 доходу щомісяця.

Згідно довідки  військової частини А 4239  ОСОБА_2 працює  у військовій частині на посаді артиста другої категорії та у 2011 році йому встановлена заробітна плата у розмірі 1922 ,50 грн. , з якої щомісячно   утримуються аліменти у сумі 480,63 грн.

          Проаналізувавши досліджені  у судовому засіданні докази у їх сукупності  ,   суд приходить   до висновку ,що відповідач  ОСОБА_2 здатний  частково утримувати свого   повнолітнього  сина ОСОБА_4.

          Визначаючи розмір аліментів , які підлягають стягненню із відповідача  , суд враховує  його стан здоров’я ,   перебування на його утриманні   непрацездатної   дочки-інваліда , а також той факт  , що аліменти у розмірі 480 ,63 грн.  фактично  повертаються назад  у його  сім»ю , оскільки із пояснень   ОСОБА_2 він проживає разом із   дітьми та дружиною.  Суд бере до уваги  також  матеріальне  забезпечення  ОСОБА_3   за рахунок стипендії  , пенсії та допомоги  матері , стан його  здоров’я  ,  потребу коштів  на лікування.   

За таких обставин суд вважає , що   позов слід задовольнити частково , визначивши розмір  аліментів  , що  підлягають  стягненню із відповідача , у  частці  від його  заробітку (доходу ).

          Керуючись ст. ст.198-201 Сімейного Кодексу України ,ст. ст.8,10, 60 , 212-215    ЦПК України,  суд,---

Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.  

Стягувати з   ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на  утримання  повнолітнього сина , який навчається  , – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1   , аліменти у розмірі  15 (п'ятнадцять ) відсотків  усіх видів заробітку  (доходу )  щомісяця, починаючи з  09 лютого  2011 року  і  до закінчення сином навчання ,але не більше як до досягнення  ним двадцяти трьох років .

Стягнути з   ОСОБА_2  на користь держави держмито у сумі 51 гривня та  120 гривень  за інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в повному обсязі складено  23  квітня 2011 року.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецький районний суд  протягом  10 днів з дня його проголошення.

Суддя :                                                                 О.М.Волкова