2-а-2487/11

  П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 квітня 2011 року               Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді -  Агєєвої Л.І., при секретарі –Пілат О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання вчинити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

24.02.2011р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення їй строку звернення до суду, оскільки її конституційні права обмежуються на всіх рівнях –від вищого органу законодавчої влади до управління ПФУ в Заводському районі та про їх порушення вона дізналася після висвітлення цього питання у засобах масової інформації, а також просила зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату суми заборгованості щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з січня 2006р. по грудень 2010р. з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивачка не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність законодавчого визначення мінімального розміру пенсії за віком для громадян, яким пенсію слід підвищувати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відсутність законодавчо визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги та пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, просив суд в задоволені позову відмовити повністю. Також при розгляді справи застосувати наслідки пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсія або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний  бюджет  України  на  2006  рік»,  відповідно  до  яких  виключено  пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 –у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

             Оскільки Кабінет міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивача, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

   Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, щодо зупинення на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111 цього Закону, згідно з якою у 2007 році підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам які є інвалідами, (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

            Оскільки з ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, тому немає правових підстав для зобов’язання відповідача здійснювати нарахування підвищення до пенсії позивачу цілком за весь 2007 рік.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.

Таким чином, вимоги позивача щодо здійснення виплат підвищення до пенсії «дитини війни»у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.   

У 2009 році та у 2010 році дія ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно:  з 01 січня 2010 року –695 грн., з 01 квітня 2010 року – 705 грн., з 1 липня –709 грн.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).   

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.   

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Заводському  районі м. Миколаєва за місцем проживання позивача.   

     Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.      

     З цих підстав, суд вважає, що права позивача, як дитини війни, підлягають захисту з 24 серпня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягають поверненню з місцевого бюджету, а саме з управління Державного Казначейства у м. Миколаєві понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70грн.

     На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 121, 160, 162, 186 КАС України, суд – 

П О С Т А Н О В И В :

           Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва перерахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 24 серпня 2010 року по 24 лютого 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Управління Державного казначейства у м. Миколаєві на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1,70грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її проголошення.

      Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст.186 КАС України.                 

      Суддя:                                                   Агєєва Л.І.