Справа №2-802/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого                                                                                   судді Малютіної Н.М.,

при секретарі                                                                                  Негрій І.І.,

за участю представника позивача                                                  ОСОБА_1,

за участю представника 3-ї особи                                                             ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 січня 2009 року приблизно о 16 годині 30 хвилин сталося ДТП, оскільки відповідач, керуючи автомобілем марки «Форд Фієста»держаний номер НОМЕР_1, та здійснюючи поворот з проспекту Тітова на вул.. Челюскінців в м. Донецьку, здійснив виїзд на заборонений сигнал світлофору та зіткнувся з автомобілем позивача «Рено Лагуна», держаний номер НОМЕР_2. Постановою Київського районного суду м. Донецька від 11.02.2009 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП. В результаті ДТП автомобіль позивача зазнав технічні пошкодження, вартість матеріальних затрат по відновленню автомобіля складає 60575,48грн. В період з 25.01.2009 року по 07.03.2009 року на замовлення позивача були виконані роботи по відновленню автомобіля, вартість яких складає 67645,00грн. Окрім того, між позивачем та  ЗАТ СК «ВУСО»був укладений поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпечений автомобіль відповідача .На підставі цього полісу позивачу було відшкодовано страховою компанією страхове відшкодування в розмірі 25500,00грн, решту суми 35075,48грн. повинен сплатити відповідач. Позивач вважає, що неправомірними діями відповідача, у зв’язку з порушенням права власності йому було завдано моральну шкоду, оскільки через ДТП було порушено його нормальний ритм життя, що виражається у нервових стресах через загрозу його звільнення з основного місця роботи, у зв’язку з частою відсутністю на робочому місці через постійну необхідність здійснення усіх вичерпних заходів щодо встановлення факту ДТП з вини відповідача. Відстоювання своєї невинуватості в суді, сприяння проведенню товарознавчого дослідження транспортного засобу та проведення всебічних дій зі страховою компанією щодо фіксування даного страхового випадку, тривалі майнові витрати. Усі ці проблеми забрали у позивача багато часу та зусиль, відволікли від роботи, що позначилося на неотриманні певного сімейного доходу, оскільки автомобіль, який потрапив у ДТП, безпосередньо приймає участь в професійній діяльності. Внаслідок пошкодження автомобіля через ДТП для ведення вказаної діяльності довелось залучати незалежного перевізчика та нести додаткові незаплановані витрати. Інших видів доходу не має. Вказані факти негативно відображались на сімейних стосунках членів родини та погіршили взаємовідносини. Позивач спричинену моральну шкоду оцінює в 15000,00 грн. Просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 35075,48грн., та моральну шкоду в розмірі 15000,00грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення викладеним в позовної заяві та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що в справі є відомості. Від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ст. 224 ч.1 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

           В судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що дійсно при вказаних обставинах та у вказаний час склався страховий випадок з вини відповідача, в зв’язку з чим позивачу 07.05.2009 року було виплачено страхове відшкодування в розмірі 25500,00грн. в рамках ліміту відповідальності за заподіяну шкоду майна, передбачену полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, матеріали адміністративної справи №3-267/09 у відношенні ОСОБА_4, суд вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи –Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 06.01.2009 р. о 15-40 год. на перехресті вул.. Титова та вул.. Челюскінців у м. Донецьку, керуючи автомобілем «Форд»д/н НОМЕР_1 який належить на праві власності ОСОБА_4, перед початком руху не переконався в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Рено»д/н НОМЕР_3 належного на праві власності  ОСОБА_3В та під керуванням ОСОБА_1 В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди були пошкоджені обидва зазначені автомобілі. Ці обставини підтверджуються показаннями сторін, матеріалами адміністративної справи 3-267\09,  схемою дорожньо-транспортної пригоди (с№3-267 а.с.5), документами, що підтверджують факт пошкодження автомобілів внаслідок ДТП (а.с.26-39, 40), а також факт належності автомобілів відповідним сторонам (а.с.55).

Суд встановив, що зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія ОСОБА_4, що припустився порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, а саме:

Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, зміни напрямку водій повинен впевнитися в безпеці руху та не створити перешкод  чи небезпеку іншим учасникам дорожнього руху.

Судом встановлено, що зазначені вимоги Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 були порушені, і такі допущені ним порушення знаходяться у прямому причинному зв’язку з наслідками, що сталися, - дорожньо транспортною пригодою, в якій був пошкоджений автомобіль «Рено»д/н НОМЕР_3.

Зазначені обставини повністю підтверджуються не лише показаннями позивача ОСОБА_1, а й дослідженими судом Постановою Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, якою встановлено вину ОСОБА_4 в порушенні п.10.1 Правил дорожнього руху та відповідно у вчинені ДТП (а.с.5).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, за яких з вини водія ОСОБА_4, а не ОСОБА_1, сталося зазначена транспортна пригода, підтверджується також схемою ДТП із фіксуванням місця розташування транспортних засобів на проїзній частині після ДТП (а.спр.3-267,а.с.3-5), із фіксуванням пошкоджень на автомобілях. В даному випадку дії, які не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України, знаходилися в причинному зв’язку з настанням ДТП. В умовах даної події водій автомобіля  «Форд»д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 перед початком руху повинен був переконатися, що це буде безпечно та не створить небезпеки для інших учасників руху, що передбачено вимогами п.10.1 ПДР України.

За викладених обставин суд встановив, що в цій дорожній ситуації водій автомобіля «Форд»д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4К повинен був діяти відповідно вимог п.п. 10.1 ПДР України,  та мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання нормативних вимог п.п.10.1 ПДР України для чого яких-небудь перешкод технічного характеру у нього не було, але зазначених вимог не виконав, внаслідок чого сталося зазначене ДТП.  

             Таким чином, ст. 1166 ЦК України передбачають загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:

1.          наявність шкоди,

2.          протиправність поведінки особи, що завдала шкоду,

3.          причинний зв’язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою,

4.          вина особи, що завдала шкоду.

                 Наявність і розмір шкоди підтверджуються висновком експертного авто товарознавчого дослідження №142 від 09.02.2009 р., відповідно до якої загальна вартість поновлювального ремонту автомобіля «Рено»д/н НОМЕР_3, який отримав механічні ушкодження в результаті зіткнення, складає 60575 грн. 48 коп. (а.с.26-39). Відповідно до акту прийому –сдачі  виконаних робіт від 07 березня 2009 року автомобіль позивача був відновлений та загальна сума виконаних робіт складає 67 645 грн. (а.с.6).   

Вина водія ОСОБА_4 та протиправність його поведінки підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення №3-267/09, а самє протоколом про адміністративні правопорушення від 15.01.2009 року, постановою Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, якою встановлено вину ОСОБА_4 в порушенні п.10.1 Правил дорожнього руху України (а.с.5).

                 Таким чином, судом встановлено, що маються усі елементи, наявність яких є підставою для відшкодування шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК України.

В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав механічні ушкодження, а саме: деформація переднього бампера в правої його частині, опора правого переднього крила, диск правого переднього колеса, права передня дверь, права передня фара. Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №142 від 09.02.2009 р., відповідно до якої загальна вартість поновлювального ремонту автомобіля «Рено»д/н НОМЕР_3, який отримав механічні ушкодження в результаті зіткнення, складає 60575 грн. 48 коп. (а.с.26-39).  

Як було встановлено в судовому засіданні між відповідачем та ЗАТ СК «ВУСО» був укладений поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.40). 06.01.2009 р. сталося ДТП за участю позивача та відповідача. Позивач звернулася до ЗАТ СК «ВУСО» з заявою про сплату страхового відшкодування. Відповідно зазначеної заяви був складений страховий акт №3047-, відповідно до якого ЗАТ СК «ВУСО» сплатило позивачу частину страхового відшкодування у розмірі 25500,00 грн.(а.с.14).

Згідно до ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

          Шкода повинна відшкодовуватись згідно реальної вартості пошкодженого майна на момент розгляду справи, у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що на користь позивача з відповідача ОСОБА_4 необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 35075,48 грн., виходячи з наступного розрахунку (60575,48-25500=35075,48).

              Що стосується моральної шкоди, вона у даному випадку стягується на підставі ст.. 1167 ЦК України. Як зазначалось вище,  встановлені усі елементи, необхідні для відшкодування шкоди, у тому числі й моральної.

Моральна шкода полягає у тому, що оскільки через ДТП був порушено нормальний ритм життя позивача, що виражається у нервових стресах через загрозу його звільнення з основного місця роботи, у зв’язку з частою відсутністю на робочому місці через постійну необхідність здійснення усіх вичерпних заходів щодо встановлення факту ДТП з вини відповідача. Відстоювання своєї невинуватості в суді, сприяння проведенню товарознавчого дослідження транспортного засобу та проведення всебічних дій зі страховою компанією щодо фіксування даного страхового випадку, тривалі майнові витрати. Усі ці проблеми забрали у позивача багато часу та зусиль, відволікли від роботи, що позначилося на неотриманні певного сімейного доходу, оскільки автомобіль, який потрапив у ДТП, безпосередньо приймає участь в професійній діяльності. Внаслідок пошкодження автомобіля через ДТП для ведення вказаної діяльності довелось залучати незалежного перевізчика та нести додаткові незаплановані витрати. Інших видів доходу не має. Вказані факти негативно відображались на сімейних стосунках членів родини та погіршили взаємовідносини.

           Виходячи з положень ст. 1167 ЦК України, моральна (немайнова) шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

           Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі позовних вимог, характеру дії особи, яка завдала шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків. Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.

          Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

           Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

           Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз’яснено їх права та обов’язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам  було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджуються матеріалами справи та протоколом судового засідання.

           На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. та судовий збір у розмірі 350,76 грн. та 8,50 грн.

         На підставі вищевикладеного, керуючись ст.1166, 1167, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11 ,60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи –Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди –задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 35075 (тридцять п’ять тисяч сімдесят п’ять)грн. 48 коп..

Стягнути  з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі  350  (триста п’ятдесят) грн. 76 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на заочне рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: