Справа №  1-7/11

Провадження №11/0390/267/11 Головуючий у 1 інстанції:Василюк  О.С.

Категорія:ст. 115 ч.1 КК України Доповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                  10  травня 2011 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді – Хомицького А.М.,

суддів – Польового М.І., Силки Г.І.,

за участю прокурора – Смолюка Б.С.,

засудженого – ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року, яким

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, неодружений,                                      не працює, судимий:

1) вироком Ковельського міськрайонного суду від 29 грудня 2005 року за ст. ст. 186 ч.2, 75  КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі із встановленням трьохрічного іспитового строку;

2) вироком Ковельського міськрайонного суду від 12 липня 2006 року за ст.ст. 187 ч.2, 71 ч.1 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна, що є його власністю;

3) вироком Старовижівського районного суду від 17 вересня 2009 року за ст.ст. 186 ч.2, 70 ч.4, 71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, -

засуджений за ст.115 ч.1 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Старовижівського районного суду від 17.09.2009 року та за даним вироком, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання –10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній –тримання під вартою.

У строк відбуття покарання ОСОБА_1 зараховано термін перебування його під вартою за попереднім вироком, а саме з 12.03.2006 року по час постановлення вироку - 03.02.2011 року.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області , -

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 00 годин 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння неподалік перехрестя вулиць Фестивальна-Миколайчука в м. Ковелі, випадково зустрів раніше незнайомого ОСОБА_2 та попросив пригостити його цигаркою, на що потерпілий відмовив йому у грубій формі. ОСОБА_1, будучи ображеним, спричинив сварку, а згодом і бійку з ОСОБА_2 в ході якої наніс останньому декілька ударів руками в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження, а пізніше розкладним ножем, який мав при собі, наніс йому 7 ударів у життєво важливі органи, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді множинних семи колото-різаних ран шиї та грудної клітки з проникненням в грудну порожнину і пошкодженням серця, умисно протиправно заподіявши смерть потерпілому.

          У поданій на вирок апеляції та в доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити або скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки у ній неповно і  однобічно проведено досудове і судове слідство. Зазначає, що вирок постановлений з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, судом не взято до уваги його показання та інші докази про свою непричетність до вчинення даного злочину. А саме, що явку з повинною він писав під тиском працівників міліції, висновки експертиз базуються на припущеннях. Також вказує, що вирок суду є надто суворим внаслідок невідповідності ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого, а тому підлягає зміні. Зокрема, судом, при призначенні покарання, не враховано обставин, які пом’якшують його покарання.

          Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримував свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, ґрунтується на об’єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально –процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.

          Посилання засудженого в апеляції на те, що у справі неповно і  однобічно проведено досудове і судове слідство та висновки, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, є непереконливими і спростовуються сукупністю наявних доказів.

          Згідно показань потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх син та брат ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 і вночі вказаного числа його труп був виявлений з ножовими пораненнями на узбіччі дороги по вул. Фестивальній м.Ковеля. Незважаючи на те, що він хворів ДЦП, у фізичному розвитку кволим не був, грав у футбол і робив вправи з гантелями.

          У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 показали, що близько опівночі ІНФОРМАЦІЯ_2 коли вони поверталися додому, поблизу перехрестя вулиць Фестивальна-Миколайчука почули стогін і хрипіння людини, а потім і виявили на узбіччі незнайомого чоловіка, який лежав на траві. В ділянці грудної клітки і шиї в останнього пульсувала кров. Незнайомець попросив допомоги та повідомив, що його побили «малолітки чи малолітка». Приблизно через 5-8 хвилин на місце події приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги, але лікарі констатували смерть потерпілого.

          Згідно показань свідка ОСОБА_7 він на початку 2009 року, працюючи по розкриттю вбивства ОСОБА_2, їздив в колонію в Рівненську область до ОСОБА_1, де останній добровільно написав явку з повинною, де чітко і ясно вказував обставини скоєння злочину. При цьому, вказав ряд деталей, які підтверджували його причетність до даного злочину, зокрема, що потерпілий був з квітами, на місці загубив ланцюжок з-під ключів. Також цей же свідок був присутній при відтворенні обстановки і обставин події скоєння злочину, під час якого ОСОБА_1 добровільно розповів і показав обставини скоєння вбивства.

          Ці показання ствердив у судовому засіданні і свідок       ОСОБА_8

          Свідок ОСОБА_9 в суді показала, що нею проводилися слідчі дії по даній справі, зокрема, допити, відтворення, пред’являлось обвинувачення. В ході даних дій ОСОБА_1 добровільно неодноразово показував в деталях обставини скоєння вбивства ОСОБА_2, зокрема, вказав місце скоєння злочину, спосіб нанесення ударів ножем, маршрут його руху того вечора від дискотеки і до місця скоєння злочину, схематично в деталях намалював ніж та металевий ланцюжок, який загубив на місці події. На вилучених кросівках були виявлені сліди крові, які згідно цитологічної експертизи можуть належати потерпілому.

          Із показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що він також проводив першочергові слідчі дії по розкриттю згаданого вбивства. В ході даних дій, протоколу допиту, відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 добровільно визнав обставини скоєння ним вбивства, це ж підтвердив і його допит на «поліграфі», будь-якого тиску при цьому на нього не чинилось.

          Свідок ОСОБА_11 в суді показала, що вона проводила відтворення обстановки місця події під час якого ОСОБА_1 вказав маршрут по якому рухався в ніч скоєння вбивства, він добровільно розказував про обставини його скоєння. Зокрема про механізм нанесення ударів ножем в груди і в шию, що підтверджувалось і іншими доказами, а також, що загубив на місці події ланцюжок, який був там виявлений.

          Згідно показань свідка ОСОБА_12 який у 2004 році працював слідчим Ковельської міжрайонної прокуратури і розслідував цю кримінальну справу, однією з версій умисного вбивства ОСОБА_2 було вчинення злочину неповнолітнім ОСОБА_1, проте останній свою вину у вчиненні цього злочину заперечував. Останнього він не затримував. Причиною підозри ОСОБА_1 до вчинення вбивства ОСОБА_2 було те, що на момент скоєння злочину алібі у останнього не було, ОСОБА_1 схильний до вчинення насильницьких злочинів; при доставлені в приміщення Ковельського МВ УМВС України у Волинській області на одязі ОСОБА_1 було виявлено сліди крові. Інші версії, відпрацьовані в ході розслідування вказаної справи, свого підтвердження не знайшли.

          Свідок ОСОБА_13 в суді показала, що ОСОБА_1, який є похресником її покійного сина, періодично заходив до неї на квартиру, зберігав у неї деякі особисті речі. У вересні 2004 року в неї на квартирі проводився обшук працівниками міліції, які вилучили одяг та взуття ОСОБА_1. Приблизно через день-два після обшуку до неї додому приходив ОСОБА_1, запитував чи вилучали працівники міліції його речі, зокрема, кросівки і був дуже злий, дізнавшись, що їх вилучили. Перед останнім візитом ОСОБА_1 приходив у її квартиру на декілька хвилин за день–два до проведення обшуку.

          Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 65 від   04.11.2007 року, на правій кросівці, вилученій під час обшуку 21.09.2004 року в помешканні ОСОБА_13, яка належить   ОСОБА_1, виявлені сліди крові людини, яка може походити від ОСОБА_2 і не може походити від ОСОБА_1

          Крім цього винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, об’єктивно стверджується показаннями самого засудженого, який у своїй явці з повинною та в ході досудового і судового слідства, будучи допитаним в якості підозрюваного, обвинуваченого та підсудного, неодноразово детально розповідав про обставини вчинення ним умисного вбивства раніше незнайомого ОСОБА_2

          Зокрема, що 19.09.2004 р. він був на дискотеці в парку ім. Лесі Українки до її завершення, протягом дня вживав пиво та горілку. Близько опівночі повертався до себе додому, на вул. Фестивальній, біля башти зустрів незнайомого, який ніс пакет з квітами, попросив у нього цигарку, той йому грубо відмовив і між ними виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої вони били один одного руками в різні частини тіла. Оскільки потерпілий був вищий за нього, він витягнув з кишені розкладного ножа і наніс йому близько 6-7 ударів в ділянку шиї та грудей. Коли той впав на землю, він втік з місця події. Також показав, що загубив на місці металевий ланцюжок, який схематично зобразив під час допиту в якості підозрюваного, а також ніж, яким наносив удари (том 2 а.с.34-38, 61-67, 82, 171-174, 284, 354 -357, 360, 361-364, 365-366, том 3 а.с.36-39).

          Під час проведення відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 від 10.04.2009 року, останній на місці події деталізував власні показання щодо місця вчинення та мотивів злочину, механізму заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (том 2 а.с.68-72).

          Згідно висновку судово-медичної експертизи № 230 від 03.12.2004 року, на трупі ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді семи колото-різаних ран шиї та грудної клітки. Смерть гр.ОСОБА_2 настала від колото-різаної рани грудної клітки зліва з пошкодженням серця та розвитком гострої внутрішньої крововтрати з тампонадою серця. Всі ці колото-різані рани на тілі трупа         ОСОБА_2 утворились від дії (ударів) гострого ріжучого предмета (том 1 а.с.45-49).

          Згідно висновку медико-криміналістичної експертизи № 67-МК від 17.01.2005 року чотири пошкодження, виявлені на тенісці ОСОБА_2, являються колото-різаними і утворилися від дії гострого плоского колюче-ріжучого залізомісткого предмета типу клинка ножа з максимальною шириною в межах діючої частини біля 1 см, який мав досить гостре лезо і обушок не менше 1,8 мм з добре вираженими ребрами у яких наявні ріжучі властивості (том 1 а. с. 419-422).

          На підставі наведеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про  доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину, а зміну його показань у судовому засіданні вірно розцінив як намагання уникнути відповідальності за вчинене.

          Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, дані про його особу, який на даний час вже засуджений за скоєння інших тяжких злочинів, посередньо характеризується в місцях позбавлення волі, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння.

          Разом з тим, враховано й судом і обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_1, зокрема, вчинення ним злочину у неповнолітньому віці. А тому суд обґрунтовано обрав йому покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

          За таких обставин, підстав для скасування чи зміни вироку відносно ОСОБА_1, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не знаходить.

          На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Вирок Ковельського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

          Головуючий                               

          Судді