Справа №11-250/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Собина
Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження Доповідач - Крамаренко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Крамаренка В. І.,
суддів - Ященка В. А., Захарченка О. П.,
з участю прокурора - Мусіяка В.В.,
адвоката: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2,
потерпілої: ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від “31” січня 2011р.
яким ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, росіянин, уроженець м. Архангельськ, Росія, мешканець м. Суми, раніше не засуджувався
засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 6 серпня 2010 року, близько 23 год. 45 хв., знаходячись в стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклої сварки з колишньою дружиною ОСОБА_3 став хапати її за руки та шию, а потім умисно наніс удар ногою в область її ребер, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує, що дійсно разом зі своїми знайомими перебував в квартирі, де проживала дружина, на яку він має рівні з нею права і вчинила з ним сварку, під час якої він удари дружині ногою не наносив. Він вважає, що дружина могла сама вдаритись об меблі, а тому не погоджується з висновками експертизи, що саме від його удару потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ребра. Він також не погоджується з висновком суду про те, що він перебував в стані сп’яніння, так як в цей день випив лише пляшку пива. При призначенні йому покарання суд не врахував, що він раніше не засуджувався, тяжких наслідків від вчиненого не настало, його стан здоров’я . Тому він прохає вирок суду змінити і призначити йому покарання яке б не було пов’язане з обмеженням волі.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 які підтримали апеляцію подану засудженим, потерпілу ОСОБА_3 яка прохала задовольнити апеляцію засудженого, прокурора Мусіяка В.В. який прохав вирок суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню повністю.
Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за вказаних обставин підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами.
Колегія суддів не може погодитись з доводами засудженого ОСОБА_2 про те, що він умисно не наносив удар ногою в область ребер потерпілої.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 вказала, що пізно ввечері 6.08.2010 року зайшовши в квартиру де проживає помітила разом з колишнім чоловіком сторонніх осіб та стала сваритись з чоловіком з цього приводу. Коли вона знаходилась в кімнаті де мешкає їх донька, ОСОБА_2 підійшов до неї ззаду і став хапати її за шию та руки, а потім наніс сильний удар в область ребер зліва і вона відчула біль, але вона не може точно вказати чим було нанесено удар ногою, чи рукою. На другий день вона звернулась за медичною допомогою і в неї було виявлено закритий перелом ребра.
Свідок ОСОБА_4 вказала, що пізно ввечері 6.08.2010 року вона зайшла в квартиру і побачила як її мати та вітчим сваряться. ЇЇ мама трималась за лівий бік і говорила, що її вдарив ОСОБА_2
З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_3 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому ХІ ребра зліва без зміщення (а.с. 22-23).
З протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілої ОСОБА_3 остання вказала за яких обставин ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження.
З висновку додаткової судово-медичної експертизи вбачається, що виявлені у потерпілої ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин вказаних нею при відтворенні обстановки і обставин події (а.с.27).
В той же час з висновку додаткової судово-медичної експертизи слідує, що механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої ОСОБА_3, які продемонстрував ОСОБА_2 при відтворенні обстановки і обставин події, а саме в результаті поштовху рукою в спину є малоймовірно.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілої ОСОБА_3 про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень дані нею як в судовому засіданні так і під час досудового слідства, оскільки вони логічні та послідовні і узгоджуються з іншими дослідженими та наведеними у вироку доказами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано розцінив пояснення ОСОБА_2 про те, що він умисно не заподіював удар в область ребер потерпілій як обраний спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки його пояснення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать дослідженим та зазначеним у вироку доказам, та приходить до висновку, що доводи викладені в апеляції є необґрунтованими та безпідставними.
Таким чином ретельно перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляції колегія суддів приходить до однозначного висновку про те, що фактичні обставини вчиненого ОСОБА_2 злочину судом першої інстанції встановлені правильно, а юридична оцінка дій ОСОБА_2 за ст. 122 ч.1 КК України є вірною.
Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляції про суворість призначеного ОСОБА_2 покарання.
Так, при призначенні засудженому покарання районний суд врахував пом’якшуючі відповідальність обставини, але на думку колегії врахував їх не в повному обсязі.
Так колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 раніше не засуджувався, розкаявся у скоєному, фактично визнав у повному обсязі свою вину, тяжких наслідків від скоєного не настало , його стан здоров’я.
З огляду на наведене, та враховуючи при цьому конкретні обставини справи, думку потерпілої щодо суворості призначеного засудженому покарання, колегія суддів вважає, за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням застосувавши вимоги ст. 75 КК України, пом’якшивши йому покарання, змінивши при цьому вирок суду в цій частині.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 373, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 – задовольнити.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 31 січня 2011 року відносно ОСОБА_2 – змінити.
Пом’якшити ОСОБА_2 призначене судом покарання.
Вважати засудженим ОСОБА_2 за ст. 122 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк один рік.
В іншій частині цей вирок залишити без зміни.
СУДДІ:
Крамаренко В. І. Ященко В. А. Захарченко О. П.