Справа  № 0827/2-44/11

                                                                   РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                                 /вступна та резолютивна частина/

23 лютого 2011 року                                                                                                 м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                                    Тютюник М.С.,

при секретарі:                                                                                                      Андрос М.О.,                                        за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, 5 Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохає про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого 17 січня 2010 року батька –ОСОБА_7. У позові посилається на те, що з поважних причин пропустив строк на прийняття спадщини, оскільки перебував у щорічній відпустці з 03.05.2010 р. по 02.06.2010р., з 27.06.2010р. по 14.07.2010р. перебував у пільговій відпустці як інвалід 3 групи та інвалід війни, з 03.06.2010р. по 15.06.2010р. знаходився на лікуванні у відділенні профпатології ЗОКЛ. Крім того позивач відзначив про відсутність листів від нотаріусу з повідомленням про відкриття спадщини. ОСОБА_4 прохає визначити йому додатковий строк тривалістю в один місяць  для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

      У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та додавши, що між синами спадкодавця була усна угода, за якою спадкоємці погодились не звертатися до суду з заявами про прийняття спадщини та оформлення спадщини на молодшого сина спадкодавця ОСОБА_6, прохає про задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_3 у судовому засіданні висловилась про заперечення позовних вимог, спростовуючи наявність будь-якої домовленості між сторонами щодо спадщини, зазначаючи про відсутність підстав про задоволення позову, оскільки відсутні непереборні обставини поважності пропуску строку на подання відповідної заяви до нотаріальної контори.

У судове засідання співвідповідач ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 не з’явились, повідомлялись належним чином про день, час та місце розгляду справи, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та у письмовому вигляді підтримали позовні вимоги ОСОБА_4 з підстав, викладених у позові.

Представник п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явивився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.

       Неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи.

     Ознайомившись з поясненнями сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Згідно відомостей спадкової справи, ОСОБА_7 помер 17 січня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Знайшло також підтвердження відсутність заповіту та відсутність звернення позивача з заявою про прийняття ним спадщини.

     Спорідненість між позивачем та померлим ОСОБА_7 відповідно як сина та батька підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.6).

     Відомості свідоцтва про право власності, технічного паспорту підтверджують право спільної сумісної власності на спадкове майно: АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 по

     ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, як сини ОСОБА_7, ОСОБА_8, як його дружина є спадкоємцями першої черги у відповідності до вимог ч.1 ст. 1266 ЦК України.                                                       

     Оглянута у судовому засіданні спадкова справа 505-2010 містить наступні докази.       

     Заява від 07 липня 2010 року підтверджує факт прийняття ОСОБА_2 спадщини за законом після смерті 17.01.2010 року ОСОБА_7. Зміст заяви свідчить про повідомлення ОСОБА_2 про наявність інших вище зазначених спадкоємців.

      Довідка ВРЄЖО-3 м. Запоріжжя свідчить про проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_1.

   Направлення державним нотаріусом П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_6 листів від 07.07.2010 року з повідомленням про відкриття спадщини, строку для прийняття спадщини, підтверджено відповідними листами.

      Представником позивача у судовому засіданні підтверджений факт обізнаності позивача щодо часу відкриття спадщини та присутності ОСОБА_4 на похоронах батька ОСОБА_7.

     Представником позивача зазначено про відсутність доказів на підтвердження домовленості між сторонами стосовно відмови від спадщини та розподілу спадщини.

   У письмових заявах відповідач ОСОБА_8 та третя особа ОСОБА_6 взагалі не зазначають про наявність будь-яких домовленостей між спадкоємцями.          

     У відповідності до ч.1-2 ст.1268 ЦК України-спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.                                                                                                                                             Відомості спадкової справи свідчать про відсутність відмови ОСОБА_2 чи інших спадкоємців від спадщини на користь будь-кого зі спадкоємців.                                                            Вимогами ст. 27 ЦК України передбачено, що правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

   У судовому засіданні знайшли підтвердження факти: знаходження позивача у щорічній основній відпустці з 03.05.2010 р. по 06.06.2010р., знаходження у відпустці як ліквідатора ЧАЕС з 29.06.2010р. по 14.07.2010р.

   Водночас позивачем чи його представником не зазначено та не надано доказів на підтвердження перебування ОСОБА_4 у відпустках за межами м. Запоріжжя, що могло слугувати доказами на підтвердження не можливості позивача звернутися до нотаріальної контори в зазначені терміни з заявою про прийняття спадщини.

     Знаходження ОСОБА_4 на лікуванні в медичній установі з 03.06.2010р. по 15.06.2010р. підтверджено випискою з історії хвороби (а.с.8).

          Відповідно до ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.                                                                       Факт не проживання позивача зі спадкодавцем знайшов підтвердження у судовому засіданні.                              Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.                                                                                                     З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.                                                             Натомість згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику в справах про спадкування»- вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

     У зв’язку з вище наведеними встановленими обставинами, з урахуванням тривалості строку, встановленного законом для подання заяви про прийняття спадщини, доведеним періодом поважності пропуску строку для подання відповідної заяви до нотаріальної контори тривалістю 13 днів, що становить час знаходження позивача на лікуванні, суд знаходить вимоги ОСОБА_4 необгрунтованими.

      Крім того, наявна в матеріалах справи нотаріально завірена довіренність від 21 червня 2010р. від імені ОСОБА_4 на ім’я свого представника ОСОБА_1 спростовує доводи позову та свідчить про наявність можливості у позивача звернутися до нотаріальної контори (а.с.7).

     Неотримання позивачем листа нотаріуса з повідомленням про відкриття спадщини не може слугувати беззаперечною обставиною поважності пропуску строку для подання відповідної заяви, оскільки норми закону не ставлять отримання згаданого листа в залежність  від подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини.

      На підставі викладеного, відповідно до ст. 1261, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику в справах про спадкування», ст. ст.10, 11, 60, 208, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд          

                                                                       В И Р І Ш И В:

              Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, 5 Запорізька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – залишити без задоволення.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

              Суддя                                                                                                        М.С. Тютюник