Справа № 2-а-10.2.4-1190/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі Миколаївської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
18 квітня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, де просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі нарахувати йому, як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 жовтня 2010 року по 18 квітня 2011 року.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(надалі Закон) він має статус дитини війни та відповідно статті 6 зазначеного закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак Законами України про державний бюджет України право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року положення про зупинення дії статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з дня її ухвалення, а відтак відповідач зобов’язаний був здійснити відповідні нарахування до його пенсії. Однак відповідач не виконав зазначене рішення Конституційного Суду України, що порушило його права на отримання перерахованої пенсії.
Відповідач в своїх письмових запереченнях проти позову позовні вимоги не визнав в повному обсязі та зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено яким саме органом, за рахунок яких коштів та джерел, в якому процедурному порядку особам здійснюються нарахування соціальної допомоги як дитині війни до пенсії за віком. Зокрема, ні даним Законом, ні іншими нормативно-правовими актами України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», яке використовується у ст. 6 Закону. Таким чином на даний час відсутній конкретний механізм реалізації та застосування вказаної норми Закону. Крім цього відповідач не допустив прямого порушення норм Закону, а діяв в межах своїх повноважень та способом, передбаченим законодавством України, оскільки на підставі п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 25.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачу як «дитині війни»щомісяця виплачується підвищення до пенсії у розмірах які передбачені Законами України про державний бюджет.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється у порядку скороченого провадження.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з пенсійного посвідчення позивача, ОСОБА_1Д має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.04 року та отримує пенсію за віком в управлінні Пенсійного Фонду України у Жовтневому районі Миколаївської області.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р. № 2195-1У, дітям війни дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.06 року, зокрема статтею 71 було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак згідно рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року ці положення зазначеного закону визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов‘язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. А отже ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.04 р. на даний час діє в своїй первинній редакції і особи зі статусом дитини війни мають право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, вирішуючи даний спір, суд вважає, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку за період з 1 жовтня 2010 року по 18 квітня 2011 року є обґрунтованими, оскільки права позивача дійсно були порушені тим, що він не отримував підвищення до пенсії у належній сумі. Задоволенню підлягають ці вимоги за вищенаведений період, оскільки згідно з ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. №1261, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Як встановлено в п.15 вищезазначеного Положення, Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через створені у встановленому порядку його територіальні управління, які є юридичними особами. Відтак саме відповідач повинен здійснити позивачу перерахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплачених сум.
З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню з державного бюджету України судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.159-162,167,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі Миколаївської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 1 жовтня 2010 року по 18 квітня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплачених сум.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 –3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
На постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Л.М. Семенова