Справа  № 2-А-481\11

                                           ПОСТАНОВА

                                       Ім”ям        України

05 квітня 2011  року                                     Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді                           Кулигіна Є.В.

              при секретарі                                    Бурлака О.В.

     розглянув у відкритому  судовому засіданні у залі суду м. Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки Луганської області „про  визнання дій неправомірними, зобов*язання УПФ України в м.Ровеньки Луганської області нарахувати та сплатити  суми у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195- ІV від 18.11.2004 року»

                                                         В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФУ в м. Ровеньки Луганської області, в якому просить  визнати дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права щодо одержання виплат дітям війни згідно законодавства України; зобов*язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Ровеньки Луганської області нарахувати та сплатити їй суми у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004 року за 2010 рік. Судові витрати стягнути з відповідача.

     Позивач у судове засідання не з’явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі. На позовних вимогах наполягає.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, про місце, дату та час слухання справи була повідомлена належним чином, просила розглядати справу без   її участі. На адресу суду надійшли заперечення  проти позову, у яких  відповідач   не згоден з позовними вимогами ОСОБА_1, вважає їх безпідставними, такими, що суперечать чинному законодавству.

    Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни», згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Відповідно  до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, що набрав  чинності  01 січня 2006 року,  дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як підвищення до пенсії. Згідно ч.1 прикінцевих положень Закону України ««Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року. З 1 січня 2006 року та до теперішнього часу відповідних виплат у повному обсязі позивачу не проводилося. На її письмове звернення до відповідача з проханням виплатити їй суми підвищення пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, вона отримала відповідь у формі рішення про відмову в задоволенні її заяви. Відповідач в обґрунтування своєї відмови, послався на те, що визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», має бути вирішено у законодавчому порядку. Відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»зі змінами, внесеними ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»дітям війни (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно до ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому протягом 2010 року позивачу виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 49,80 грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Відмова УПФ України м.Ровеньки Луганської області неправомірна з наступних підстав:

    Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно до ч.3 ст. 46 Конституції України, ст.ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-ХІІ повинен бути не нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Так, ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 року № 966-ХІІ, що прийнятий на виконання ч.3 ст.46 Конституції України передбачає, що прожитковий мінімум застосовується в тому числі для визначення мінімальної пенсії за віком. Частина 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове пенсійне страхування»передбачає визначення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

      Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком для осіб пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму на 2010 роки затверджувався законом «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року №2154 у таких розмірах: з 01.01.2010р. –695 грн.; з 01.04.2010р. –706 грн.; з 01.07.2010р. –709 грн.; з 01.09.2010р. –723 грн.; з 01.12.2010р.- 734 грн., тому відповідачем проведена позивачу виплата підвищення до пенсії у значно меншому розмірі ніж передбачено Законом. Дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не була зупинена чи змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», тому починаючи з 01.01.2010 року позивачу теж потрібно сплачувати підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

     З матеріалів справи вбачається, що згідно копії  посвідчення, позивач по справі ОСОБА_1 відноситься до категорії «Діти війни»(ар.с.4).

     Згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, що набрав  чинності  01 січня 2006 року,  дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як підвищення до пенсії.

    Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності  у чоловіків 25, а у жінок 20 - років страхового стажу,  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

     Згідно ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомого, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

     Згідно ст.ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-ХІІ розмір мінімальної пенсії за віком, повинен бути не нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

     Дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не була зупинена чи змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», тому починаючи з 01.01.2010 року позивачу доцільно сплачувати підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає доцільним визнати дії відповідача неправомірними та такими, що порушують права позивача щодо одержання виплат дітям війни згідно законодавства України; зобов*язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Ровеньки Луганської області нарахувати та сплатити позивачу суми у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004 року за 2010 рік. Сплачені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

       Керуючись ст.ст.2,11,17,18,87,99,104-106,158-163 КАС України, ч.3 ст.46 Конституції України, ст.ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-ХІІ,  ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV суд, -

                                                                ПОСТАНОВИВ:

       Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Ровеньки Луганської області неправомірними та такими, що порушують  права ОСОБА_1, 1942 року народження, щодо одержання виплат дітям війни згідно законодавства України;

        Зобов*язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Ровеньки Луганської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1, 1942 року народження,  суми у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004 року за 2010 рік.

         Стягнути  з Управління Пенсійного Фонду України в м.Ровеньки Луганської області на користь ОСОБА_1, 1942 року народження, сплачені останньою судові витрати у розмірі 3,40 грн.

        Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ровеньківський міський суд Луганської області стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.            

        Постанова  надрукована у нарадчої кімнаті.

      Суддя:                                                                                                                Є.В.  Кулигін