Справа № 11-65/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
іменем України
20 січня 2011 року місто Вінниця
колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Рупака А.А.
суддів Ващук В.П., Федчука В.В.
з участю прокурора Краєвської Н.Й.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляціями адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на вирок Замостянського районного суду міста Вінниці від 10 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Москва РФ, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 23 червня 2003 року Суворовським районним судом міста Одеси за ст.ст.15, 188 ч.3, 69 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі;
- 11 квітня 2005 року Голосіївським районним судом міста Києва за ст.185 ч.3 КК України до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 186 ч.5, 187 ч.4 КК України та призначено покарання:
- за ч.2 ст.186 КК України –4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ч.5 ст.186 КК України –10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;
- за ч.4 ст.187 КК України –9 (дев’ять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначено шляхом поглинення меншу суворого покарання більш суворим у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Могилів-Подільський Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.5, 187 ч.4 КК України та призначено покарання:
- за ч.5 ст.186 КК України –8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;
- за ч.4 ст.187 КК України –8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначено шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця міста Могилів-Подільський Вінницької області, жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, студента 5-го курсу Чернятинського аграрного коледжу, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.5, 187 ч.4 КК України та призначено покарання:
- за ч.5 ст.186 КК України –8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;
- за ч.4 ст.187 КК України –8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю;
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначено шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та жителя АДРЕСА_3 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця строкової служби військової частини А-1048, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України та призначено покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_10 4680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень матеріальної шкоди.
Стягнуто з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_11 1570 (одну тисячу п’ятсот сімдесят) гривень моральної шкоди та 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнуто з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 150 (сто п’ятдесят) гривень 24 копійки судових витрат за проведення експертизи.
Вирішено питання про речові докази.
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3, маючи непогашену судимість за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, повторно 26 серпня 2009 року в місті Вінниці біля 16.50 годин на вулиці Гонти біля будинку №17/2 з метою заволодіння чужим майном підійшов до ОСОБА_10, в якої напередодні помітив на шиї прикраси з металу жовтого кольору, після чого відкрито шляхом ривка зірвав згадані прикраси, та залишив місце злочину. Внаслідок відкритого викрадення чужого майна потерпілій було заподіяно шкоду на суму 8750 гривень.
Після цього ОСОБА_3, набувши певні навики злочинної діяльності щодо організації вчинення злочинів, прикриття злочинної діяльності та визначенні шляхів збуту викраденого майна, організував та очолив організовану злочинну групу, до складу якої залучив ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
В подальшому ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи в складі організованої злочинної групи на підставі плану, заздалегідь розробленого ОСОБА_3 та доведеним до всіх учасників групи, 07.09.2009 року біля 01 години 00 хвилин в місті Вінниці в під’їзді будинку №16-а по вулиці Червоноармійській з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілої вчинили розбійний напад на ОСОБА_11, заволодівши майном останньої на суму 5570 гривень.
Також ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, діючи в складі організованої злочинної групи на підставі плану, заздалегідь розробленого ОСОБА_3 та доведеним до всіх учасників групи, 30.11.2009 року біля 08 години 45 хвилин в місті Хмільнику Вінницької області на території парку санаторію «Поділля»відкрито викрали належні ОСОБА_12 золоті вироби на загальну суму 106108 гривень, заподіявши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
В апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку через неправильне застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Доводи апеляції ґрунтуються на тому, що в ході судового розгляду справи не знайшло підтвердження існування організованої злочинної групи, по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_11 відсутня погроза застосування насильства, що виключає кваліфікацію дій засудженого за статтею 187 КК України. Також на думку захисту суд не врахував, особу засудженого, який на момент вчинення злочинів був неповнолітнім, позитивно характеризується, по епізоду грабежу відшкодував шкоду. Просить перекваліфікувати дії засудженого з ч.5 ст.186 на ч.4 ст.186 КК України, з ч.4 ст.187 на ч.2 ст.186 КК України та зменшити розмір покарання.
В апеляції захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 ставиться питання про зміну вироку через неправильне застосування кримінального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Основними доводами апеляції є те, що в ході судового розгляду справи не знайшло підтвердження існування організованої злочинної групи, по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_11 його підзахисний участі не приймав. Просить перекваліфікувати дії засудженого з ч.5 ст.186 на ч.4 ст.186 КК України, а ч.4 ст.187 КК України провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Аналогічні доводи містяться в апеляції засудженого ОСОБА_5
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок суду через неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. На його думку не знайшло свого підтвердження вчинення ним грабежу відносно ОСОБА_10, суд дійшов невірного висновку про створення ним організованої злочинної групи. Також на думку засудженого суд невірно кваліфікував його та спільників дії по епізоду заволодіння майном ОСОБА_11 Крім цього при призначенні покарання не враховано всі обставини вчинення злочинів та його особи, через що призначене покарання є надто суворим.
Засуджений ОСОБА_6 просить змінити вирок щодо нього через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Доводи апеляції ґрунтуються на тому, що в ході судового розгляду справи не знайшло підтвердження існування організованої злочинної групи та по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_11 відсутня погроза застосування насильства, що виключає кваліфікацію його дій за статтею 187 КК України. Також на його думку суд не врахував, що він проживає з бабусею та сестрою, яким допомагає. Просить перекваліфікувати його дії з ч.4 ст.187 на ч.2 ст.186 КК України та зменшити розмір покарання.
Апеляція прокурора відкликана до початку розгляду справи.
Заслухавши доповідача, адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтримали доводи своїх апеляцій, думку прокурора Краєвської Н.Й. про законність та обґрунтованість вироку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції учасників процесу не підлягають до задоволення.
Зокрема, доводи апеляцій учасників процесу щодо відсутності організованої злочинної групи не ґрунтуються на законі. Відповідно до ч.3 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні приймали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на осягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
При цьому наявність єдиного плану злочинної діяльності означає, що при її створенні її часниками схвалений (або їм доведений) план, який хоча б у загальних рисах передбачає основні етапи підготовки і вчинення групою злочину.
Розподіл функцій учасників групи полягає у визначенні ролі кожного учасника групи у підготовці та вчиненні злочинів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що план здійснення злочинів (заволодіння майном ОСОБА_11 та ОСОБА_12.) був розроблений ОСОБА_3 та доведений до інших співучасників. Так, ОСОБА_3 протягом певного часу зустрічався з потерпілою ОСОБА_11, знав про наявність у неї грошей та прикрас, внаслідок чого прийшов до висновку про можливість вчинення відносно неї злочину. Також він перебуваючи в місті Хмільнику, певний час спостерігав за ОСОБА_12, яка здійснювала торгівлю золотими виробами в санаторії «Поділля», вивчав час приїзду на роботу, шлях прямування до місця торгівлі, що дозволило скласти план здійснення злочину щодо неї.
Про доведеність плану до учасників групи, підготовку до вчинення злочинів свідчить попередня домовленість всіх учасників групи про етапи вчинення злочинів. Зокрема, під час вчинення розбійного нападу щодо ОСОБА_11 учасники групи (ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6) заздалегідь придбали в’язані шапки, які в подальшому використовувались в якості масок для прикриття злочинної діяльності. Ці ж учасники групи були поінформовані про етапи вчинення злочину, заздалегідь прибувши на місце вчинення злочину (під’їзд будинку, де проживала потерпіла) та були готові до його вчинення після дзвінка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_11 направилась до себе додому.
Аналогічним чином план вчинення пограбування ОСОБА_12 заздалегідь був доведений до інших учасників групи (ОСОБА_8 та ОСОБА_5.), які до початку злочину прибули в місто Хмільник, заздалегідь зайняли позиції на місці вчинення злочину. Також до них був доведений план прикриття злочинної діяльності (відхід з місця події з наступним викликом таксі).
Необґрунтованими також є доводи апеляцій учасників процесу щодо неправильного застосування кримінального закону –невірної кваліфікації дій засуджених по епізоду заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11
Потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що під час викрадення її майна нападниками був застосований ніж, що вона реально сприйняла як погрозу її життю та здоров’ю. Такі ж показання надали свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, яким стало відомо про обставини вчинення злочину зі слів потерпілої. Ці ж обставини (застосування ножа під час нападу) підтвердив під час досудового слідства ОСОБА_6, допитаний в якості обвинуваченого (т.1, а.с.265-270) та під час відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с.271). З цього приводу суд дійшов вірного висновку про критичну оцінку показань підсудного ОСОБА_6 під час судового розгляду справи.
Також не знайшли підтвердження доводи апеляції засудженого ОСОБА_3 про його непричетність до пограбування ОСОБА_10 Так, під час провадження досудового слідства ОСОБА_3 визнавав свою причетність до вчинення злочину, що підтверджував і під час відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с.329). Здобуті дані узгоджуються з показаннями потерпілої про обставини вчинення злочину. Крім того доводи про застосування недозволених методів слідства були предметом перевірки під час судового розгляду справи та не знайшли свого підтвердження (т.3, а.с.17-18).
У вироку суд належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини засуджених та призначене покарання відповідає тяжкості злочинів та особі засуджених.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Замостянського районного суду міста Вінниці від 10 вересня 2010 року відносно ОСОБА_3 за ст.ст.186 ч.2, 186 ч.5, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_8, ОСОБА_5 за ст.ст.186 ч.5, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_6 за ст.187 ч.4 КК України залишити без змін.
Судді:
З оригіналом вірно: