Справа № 333/8400/24

Провадження № 1-кп/333/860/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року                                                         м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024080100006564 від 16.09.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 4 ст. 409 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем та перебуваючи на посаді помічника гранатометника 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 (у подальшому з 11.06.2023 переведений на посаду оператора відділення зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у військовому званні «старший солдат», в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131, 199,216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб з начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 (надалі за текстом ЗОТЦК та СП) ОСОБА_6 , який сприяв у вчиненні вказаного кримінального правопорушення шляхом створення уяви у безпосередніх командирів ОСОБА_3 про залучення ОСОБА_3 до несення обов`язків з військової ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період часу з 10 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року без поважних причин обов`язки військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а з 11.06.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_7 не виконував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, тим самим фактично ухилявся від несення обов`язків військової служби шляхом обману.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.28, ч. 4 ст. 409 КК України.

18.09.2024 між прокурором та підозрюваним була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор у кримінальному провадженні – начальник Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.409 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести підозрюваний.

Так, підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), не оспорював фактичних обставин кримінального правопорушення, всебічно сприяв розслідуванню кримінального провадження. Також підозрюваний в ході досудового розслідування добровільно повідомив правоохоронні органи про обставини вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.409 КК України та вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.364, ч. 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 409 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст. 409 КК України.

З підозрюваним ОСОБА_3 досягнуто домовленість щодо викриття кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.364, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 409 КК України вчинених підозрюваним ОСОБА_6 та кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст. 409 КК України вчиненого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом надання під час досудового розслідування та судового розгляду показань аналогічних показанням наданим у якості підозрюваного в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000077 від 24.01.2024.

Сторонами кримінального провадження узгоджене остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.409 КК України, із застосуванням ст.ст.58, 69 КК України, у вигляді службового обмеження строком на 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення у розмірі 20 (двадцять) відсотків.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор у судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений у судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.409 КК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам закону та просив її затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.409 КК України.

Встановлено, що за ініціативою обвинуваченого сторони уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ступінь і характер сприяння підозрюваного у проведенні досудового розслідування, з урахуванням особистих даних ОСОБА_3 , який має постійне місце проживання, приймав участь у відсічі збройної агресії рф, раніше не судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відсутність заподіяної шкоди.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 цілком розуміє роз`яснені йому права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено наявність таких підстав для застосування статті 69 КК України, як: повне визнання вини та сприяння слідству у розкритті злочину; участь ОСОБА_3 у відсічі повномасштабного вторгнення військ держави-агресора.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод і інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання підозрюваним взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.09.2024 у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024080100006564 від 16.09.2024, що укладена між прокурором у кримінальному провадженні – начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.409 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.4 ст.409 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18.09.2024 покарання із застосуванням статті 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків суми грошового забезпечення в дохід держави.

Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції – Комунарський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя                                                                         ОСОБА_1