Справа №  3-1331/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          04.04.2011 року Подільський районний суд  міста Києва

          в складі:

головуючого - судді                  Захарчук С.С.

при секретарі -                           Заславець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Зазначав, що 20 липня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, на підтвердження якого останнім було складено розписку.

Відповідно до зазначеного договору позики ОСОБА_2 взяв у нього в борг суму у розмірі 67 500 дол. США. та зобов’язалася повернути зазначену суму грошей до 1 січня 2008 року.

Посилаючись на те, що відповідачем суму боргу не повернуто, просив стягнути з останнього на його користь 67 500 дол. США. суми боргу за договором позики, а також судові витрати.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач своє право на участь у судовому засіданні не використав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 20 липня 2007 року ОСОБА_2 була складена розписка, відповідно до якої останній зазначив, що взяв суму у розмірі 67 500 дол. США. у борг та зобов’язався повернути зазначену суму в строк до 1 січня 2008 року (а.с. 5).

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує  передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_2 взяв зазначену суму грошей у борг саме у нього.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  

Згідно з нормами ст. ст. 58-59 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

Розписка, складена ОСОБА_2 20 липня 2007 року не містить відомостей про те, у кого останній взяв у борг суму у розмірі 67 500 дол. США.

ОСОБА_1 доказів того, що саме він позичив відповідачу 67 500 дол. США. суду не надано. Відеозапис, наданий позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не містить інформацію про те, що 20 липня 2007 року договір позики на суму 67 500 дол. США. було укладено саме між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а тому не може бути належним доказом по справі.

Виходячи з наведеного, правових підстав для задоволення позову немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 224, 225, 228, 233 ЦПК України, ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

          СУДДЯ                                                                                     Захарчук  С.  С.