Справа № 2-34 2007р.

РІШЕННЯ

Іменем      України

    02 квітня 2007р.                                                                                           смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі : головуючого судді Ломейко В.В., при секретарі Яковенко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про вселення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про вселення.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_3. на позовних вимогах наполягали. Позивачка ОСОБА_1. пояснила, що з червня 1985р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. У період шлюбу з 1989р. по 1994р. ними був побудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 Запорізької області.

З 1997р. вона зареєстрована у вказаному житловому будинку. З травня 2005р. відповідач почав створювати перешкоди у користуванні житловим будинком. Вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів щодо протиправних дій відповідача. Своїми діями відповідач вимусив її поїхати з домівки та наймати житло у сторонніх людей. 29.09.2006р. відповідач самовільно , у її відсутність* вивіз частину речей за місцем проживання її матері, а частина речей так і залишилась у будинку. До теперішнього часу відповідач не дає їй можливості користуватися житловим будинком, а також особистими речами , які   знаходяться в будинку. Іншого житла вона не має.

Відповідач ОСОБА_2. не заперечував проти вимог позивачки, пояснив, що ніяких перешкод їй в проживанні він не чинив і не чинить. Згідний з її вимогами щодо проживання в даному будинку.

Свідки:

·   ОСОБА_4. пояснив, що подружжя ОСОБА_2проживають за вказаною адресою: АДРЕСА_1. Останній час позивачка ОСОБА_1. не проживає за даною адресою, її місце проживання на даний час не відоме. Останні два роки між подружжям здійснювались сварки, але оскільки він являється головою сільської ради з питанням про вселення або виселення ніхто з подружжя не звертався. ОСОБА_1. зареєстрована за даною адресою.

·   ОСОБА_5. пояснила, що її донька ОСОБА_1. дійсно проживала в будинку АДРЕСА_1, але колишній чоловік доньки почав створювати перешкоди у проживанні в цьому будинку. Майно доньки, без її на те згоди , було перевезено відповідачем до її будинку по АДРЕСА_2.

Суд , вивчивши матеріали справи , заслухавши сторони, представника позивачки, свідків, вважає вимоги ОСОБА_1. такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 60, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється також ст. 16 Закону України « Про власність» .

На основі вищевикладеного будинок АДРЕСА_1належить подружжям ОСОБА_2на праві спільної сумісной власності, кожен з них має рівні права розпоряджатися та користуватися даним будинком. Тому створення ОСОБА_2. перешкод у проживанні ОСОБА_1. в вказаному будинку являється неправомірним , і вважає за необхідне вселити ОСОБА_1. в цей будинок.

Керуючись ст. ст.10, 60, 213-215 ЦПК України , ст.ст. 60, 63 Сімейного кодексу України  , ст. 16 Закону України « Про власність» № 697-Х11 від 07.02.1991р. суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, уродженку с.Просторе Чернігівського району Запорізької області в житловий будинок АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути

подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на

рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.