Справа № 1-24/2011

        В И Р О К

      і м е н е м     У к р а ї н и

31 січня 2011 року                       Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого –судді                                                           -    Григор”єва Р.Г.

при секретарі                                                                       -    Ткаченко Н.М.

з участю прокурора                                                            -     Луценка М.В., Антоненка Ю.В., Сухоноса А.В.  

захисника                                                                             -     ОСОБА_1   

розглянувши    у      відкритому      судовому     засіданні    в   залі     суду  в  м.  Прилуках  справу   за   обвинуваченням                                                    ОСОБА_2, 09 травня 1977 року  

народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимої: 29.11.2010 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ст.ст. 175 ч.1, 382 ч.1, 70, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності на 2 роки, звільненої від відбуття основного покарання з випробування із іспитовим строком 1 рік, мешканки: АДРЕСА_1,                                                                                                                                     

у  вчиненні  злочину, передбаченого ст. 388 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

           05.03.2010 року ОСОБА_2, будучи раніше попередженою про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, маючи на відповідальному зберіганні арештований та описаний державним виконавцем відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції автомобіль «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, надала ОСОБА_3 доручення на право розпорядження даним автомобілем, в результаті чого 07.04.2010 року автомобіль «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 був знятий з обліку Прилуцького ВРЕР ВДАІ в Чернігівській області та в подальшому проданий останнім.

          Підсудна ОСОБА_2 у судовому засіданні, свою вину за пред»явленим їй  обвинуваченням за ст. 388 ч.1 КК України визнала повністю та показала, що їй належав автомобіль «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який був описаний та арештований державним виконавцем відділу ДВС. Даний автомобіль був переданий їй на відповідальне зберігання і вона була попереджена про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну даного автомобіля. Після чого вона 05.03.2010 року за домовленістю з ОСОБА_3 видала йому генеральну довіреність на право розпорядження автомобілем. Він продав цей автомобіль. Від продажу автомобіля вона отримала 4000 доларів США. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що є заступником начальника відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції.  У неї в провадженні перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області № 17\151 від 30.01.2009 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс»15762 грн боргу. 14.08.2009 року державним виконавцем проведено опис та арешт автомобіля «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Даний автомобіль був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.        

          Крім показань підсудної ОСОБА_2, її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується.

-          поданням заступника начальника відділу ДВС Прилуцького МРУЮ від 14.09.2010 року           (а.с.3-7);

-          листом Прилуцького ВРЕР ВДАІ, з якого вбачається, що автомобіль «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 був знятий з обліку 07.04.2010 року ОСОБА_3 за дорученням ВМР № 315389 від 05.03.2010 року і зареєстрований за ОСОБА_5 (а.с.9)

-          постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2009 року, згідно якої постановлено накласти арешт на все майно боржника ОСОБА_2 (а.с.10);

-          актом опису й арешту майна від 14.08.2009 року, згідно якого державним виконавцем описано та накладено арешт на автомобіль «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_2 і остання попереджена про кримінальну відповідальність  за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна (а.с.12-13);

-          витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади, яким підтверджується накладення арешту на автомобіль «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.23-28);

-          нотаріально посвідченою довіреністю від 05.03.2010 року, згідно якої ОСОБА_2 надала ОСОБА_3 право розпоряджатися належним їй автомобілем «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, в тому числі і продати (а.с.41);

-          розпискою ОСОБА_2, згідно якої остання отримала 4000 доларів США від ОСОБА_6 за продаж автомобіля «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.44)

-          з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_3, даних ним в ході досудового слідства вбачається, що в березні 2009 року до нього з пропозицією придбати автомобіль «DACIA SOLENZA»2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 звернулася              ОСОБА_2 Він погодився і вони оформили це через нотаріально посвідчену генеральну довіреність. Автомобіль він продав на авторинку м. Києва. За автомобіль він віддав 4000 доларів США  ОСОБА_2, що підтверджується її розпискою (а.с.43).    

З обвинувачення необхідно виключити такі кваліфікуючі ознаки, як інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описане, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірене, оскільки як встановлено в судовому засіданні і доведене дослідженими в судовому засіданні доказами під виглядом надання ОСОБА_3 довіреності від 05.03.2010 року  мало місце відчуження та приховування майна, на яке накладено арешт або яке описане.                

          При таких обставинах суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 388 ч.1 КК України  доведена повністю.

            Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази, суд дійшов висновку, що інкриміноване підсудній ОСОБА_2  діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано за ст. 388 ч. 1 КК України, як умисні дії, що виразилися у відчуженні та приховуванні майна, на яке накладено арешт або яке описано, здійснене особою, якій це майно ввірено.

          Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання підсудної              ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

            Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_2,  судом не встановлено.     

Вирішуючи питання про міру покарання підсудній ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що не є тяжким, особу підсудної, яка до вчинення інкримінованого їй злочину до кримінальної відповідальності не притягувалася, позитивну характеристику за місцем мешкання, її вік, сімейний стан: одружена, має на утриманні неповнолітнього сина –Максима, ІНФОРМАЦІЯ_3   та стан здоров’я, обставину, що пом’якшує її покарання: щире каяття, за відсутності обставин, що обтяжують  її покарання, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання в межах санкції частин статті інкримінованого їй злочину у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки даний вид покарання є необхідним  і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів підсудною.

Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.11.2010 року належить виконувати самостійно, оскільки на підставі ст. 70 КК України та відповідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і за таких умов кожний вирок виконується самостійно.  

          Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін –підписку про невиїзд.

          Арешт на майно не накладався.

          Речові докази, цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

           ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 388 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

          Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили засудженій ОСОБА_2 залишити міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд.          

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                                           Р.Г. Григор”єв