АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2011 року м. Чернівці
Суддя Апеляційного суду Чернівецької області Підгорна С.П., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Чернівців від 06 квітня 2011 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Чернівців до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнутий ОСОБА_1, 1949 року народження, мешканець АДРЕСА_1, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік шість місяців.
Згідно постанови судді ОСОБА_1 03 квітня 2011 року о 23 годині 15 хвилин керував автомобілем марки «ГАЗ 31105»д.н. НОМЕР_1 по вулицях Стасюка і Гайдара міста Чернівців з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_1. просить скасувати постанову судді, а провадження по адміністративній справі закрити. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, оскільки він не перебував у стані алкогольного сп’яніння та не відмовлявся від проходження медичного огляду. Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги його показання та не допитав свідків, які перебували в його автомобілі та були понятими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також лікаря який видав довідку про відмову від проходження медичного огляду.
Справа № 33-61/2011р. Головуючий у І інстанції: Волошин С.О.
Категорія: ст.130 ч.І КпАП України Доповідач: Підгорна С.П.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції, вважаю, що апеляція ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03 квітня 2011 року (а. с.1), водій ОСОБА_1 03 квітня 2011 року о 23 годин 15 хвилин керував автомобілем марки «ГАЗ 31105»д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота, в лікарні проходити медичний огляд для визначення стану сп’яніння відмовився.
Заперечення водієм ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовані матеріалами справи, з яких вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відмовився від дачі пояснень та від підписання протоколу (а.с.1). Крім цього, як вбачається з довідки лікаря-нарколога Чернівецького обласного наркологічного диспансеру (а.с.2) ОСОБА_1 відмовився в лікарні від медичного огляду та медичного обстеження на стан сп‘яніння. Заперечуючи дані обставини справи, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не допитав понятих, які були присутні при складенні протоколу про адмінправопорушення та свідка ОСОБА_2, яка перебувала у його машині. Однак, як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.6), при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 будь-яких клопотань з цього приводу не заявляв та зауважень на протокол судового засідання не подавав.
Стаття 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність як за керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп‘яніння, так і за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп‘яніння. Таким чином вважаю, що районний суд обґрунтовано, на підставі належних та допустимих доказів, визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційною інстанцією ОСОБА_1 частково змінив вимоги поданої ним апеляції та просив замінити застосоване суддею районного суду адміністративне стягнення на штраф, оскільки позбавлення його права керувати транспортними засобами суттєво порушить його спосіб життя, автомобіль йому необхідний для перевезення членів сім’ї, можливість доїжджати та працювати на дачній ділянці.
Згідно вимог ст. 33 КУпАП адміністративне стягнення накладається з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкції відповідних норм закону.
Стаття 130 ч.1 КУпАП передбачає альтернативні стягнення за вчинене правопорушення у виді штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами, громадських робіт або адміністративного арешту.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, фактично визнав свою вину у вчиненні правопорушення, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позбавлення його права керування автомобілем суттєво порушить спосіб життя його та членів його сім’ї, а тому вважаю можливим змінити постанову судді районного суду та змінити призначене йому адміністративне стягнення на штраф, оскільки суд не врахував ці обставини при обранні йому адміністративного стягнення.
Крім того, як вбачається з постанови, суд в порушення вимог закону взагалі не мотивував свого рішення в частині обрання стягнення, призначивши майже максимальне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Наведені обставини дають підстави вважати, що відносно ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, а тому вважаю, що постанова судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 квітня 2011 року, щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційною скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Шевченківського районного суду міста Чернівців від 06 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити, на підставі ст. 130 ч.1 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 гривень.
Решта постанови залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Чернівецької області С.П.Підгорна.