АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславський О.
суддів: Одинака О.О., Савчук М.В.
секретаря: Ласій О.І.
з участю сторін: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників третьої особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, спеціалістів ОСОБА_6 та ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_8 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_5, Управління Держкомзему м. Чернівці про усунення перешкод у користуванні власністю та земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки, визнання нечинним Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки; за позовом ОСОБА_8, як третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_9, Чернівецької міської ради, ОСОБА_5 про визнання частково нечинним рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради № 161 від 29 листопада 2006 року, про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом знесення вигрібної ями та заборони її використання, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_8 та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 листопада 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 листопада 2010 року в позові ОСОБА_1, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_8 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_5, Управління Держкомзему м. Чернівці про усунення перешкод у користуванні власністю та земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки, визнання нечинним Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки; в позові ОСОБА_8, як третій особі на стороні позивача ОСОБА_1, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_9, Чернівецької міської ради, ОСОБА_5 про визнання частково нечинним рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради №161 від 29 листопада 2006 року, про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом знесення вигрібної ями та заборони її використання, задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_5 в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, які розміщені за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення бетонованої вигрібної ями та заборони у її використанні.
На вказане рішення суду ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_8, подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, а тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_8, з відмовою в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовної заяви, з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, консультації та письмові роз’яснення спеціалістів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Частиною 2 статті 152 цього кодексу встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
По справі встановлено, що рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 18 червня 1991 року № 241/14 ОСОБА_1 відведено в АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,06 га для будівництва індивідуального житлового будинку, який він збудував та здав у експлуатацію згідно акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 14 грудня 2000 року, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 06.02.2001 року № 97/3.
Рішенням 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради від 29 листопада 2006 року № 161, ОСОБА_9, передано безоплатно в АДРЕСА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Згідно договору дарування, укладеного 02.03.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5, остання є власником спірної земельної ділянки площею 0,068 га. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.08.2008 року № 606/15 затверджено акти державних приймальних комісій з прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків та видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними спорудами.
Дана земельна ділянка межує з вказаною вище земельною ділянкою з боку АДРЕСА_2, яка передана в користування ОСОБА_1
Доводи позивача ОСОБА_1 та третьої особи на стороні позивача з самостійними вимогами ОСОБА_8 про те, що під’їзд до будинковолодіння АДРЕСА_2 зі сторони завулку Вербовий, самовільно захватив, обгородив огорожею та користується ОСОБА_9, а в послідуючому ОСОБА_5, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з викопіювання з Генерального плану м. Чернівців, затвердженого рішенням XVII сесії міської ради І скликання від 03.07.1993 року № 458; викопіювання з Генерального плану м. Чернівців, затвердженого рішенням 26 сесії міської ради IV скликання від 04.11.2004 року № 562; кадастрового плану земельної ділянки по тупику Вербовому № 8, землекористувачем якого є ОСОБА_9; листа департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 05.05. 2011 року, станом на 18.06.1991 року, 06.02.2001 року, 09.12.2003 року, 29.11.2006 року, 26.02.2007 року та 02.11.2010 року офіційно встановленого під’їзду до будинковолодіння АДРЕСА_2 по завулку Вербовому не існувало.
Завулок Вербовий був влаштований з метою безперешкодного доступу до земельної ділянки громадянина ОСОБА_9 на АДРЕСА_1 яка надана йому у власність згідно з пунктом 3 додатку І до рішення 9 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 29.11.2006 року № 161.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 та третій особі на стороні позивача з самостійними вимогами ОСОБА_8, суд першої інстанції правильно виходив з того, що як і ОСОБА_9 так як і на теперішній час ОСОБА_5, не чинили ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю та земельною ділянкою, оскільки офіційно встановленого під’їзду до будинковолодіння АДРЕСА_2 по завулку Вербовому не існувало, а тому підстави визнання незаконним рішення 9 сесії міської ради V скликання від 29.11.2006 року № 161 в частині безоплатної передачі ОСОБА_9 у власність земельної ділянки площею 0,068 га по АДРЕСА_1; визнання недійсним державного акту від 26.02.2007 року серії ЯД № 122036 на право приватної власності на земельну ділянку, виданого на ім’я ОСОБА_9; державного акту від 13.04.2007 року серії ЯД № 122584 на право приватної власності на земельну ділянку, виданого на ім’я ОСОБА_5; договору дарування спірної земельної ділянки, укладеного 02.03.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5, відсутні.
Разом з тим, не можна погодитися з висновком суду про те, що ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки як пояснив останній, такий акт йому не видавався, а тому колегія суддів вважає за необхідне із мотивувальної частини рішення виключити вказаний висновок.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5 та зобов’язуючи ОСОБА_1 не чинити перешкоди їй у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, які розміщені за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення бетонованої вигрібної ями та заборони її у використанні, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушив умови проектної документації при влаштуванні вигрібної ями, використовує її незаконно і тим самим порушує вимоги викладені в висновку Чернівецької міської державної санітарно-епідеміологічної станції від 19.11.2008 року № 5470/0202.
Проте з такими висновками суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 колегія суддів погодитися не може, через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Зокрема, з акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 14 грудня 2000 року, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 06.02.2001 року № 97/3, вбачається, що будинок № 15, з надвірною побудовою, що складається з вигрібної ями по АДРЕСА_2, прийнято в експлуатацію.
Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 09 грудня 2003 року видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на це нерухоме майно та зареєстровано в Чернівецькому комунальному бюро технічної інвентаризації 10.12.2003 року.
Окрім того, відповідь головного лікаря Чернівецької міської державної санітарно-епідеміологічної станції від 19.11.2008 року № 5470/0202 на звернення ОСОБА_5, на яку суд першої інстанції помилково посилається як на висновок Чернівецької міськСЕС, щодо обладнання ОСОБА_1 в порушення проектної документації та санітарних норм бетонованого вигребу, суперечить акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 14 грудня 2000 року, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 06.02.2001 року № 97/3, оскільки міська приймальна комісія, у склад якої входив представник міськсанепідемстанції Копілевич Є.Р., постановила: - пред’явлену ОСОБА_1 до здачі будівлю в тому числі і вигрібну яму, вважати прийнятою.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив умови проектної документації при влаштуванні вигрібної ями, використовує її незаконно і тим самим порушує вимоги викладені в висновку Чернівецької міської державної санітарно-епідеміологічної станції від 19.11.2008 року № 5470/0202, є помилковими і не відповідають обставинам справи.
Посилання ОСОБА_5 на те, що неправомірним зведенням вигрібної ями ОСОБА_1 порушив її право нормального користування своєю земельною ділянкою та житловим будинком не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивачка не довела, яким чином відповідач чинить їй перешкоди в користуванні її земельною ділянкою і житловим будинком та порушує право на користування ними.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_5 зустрічного позову і вважає його таким, що задоволенню не підлягає.
З підстав наведеного, керуючись пунктами 2, 3 статті 309 ЦПК України, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 та відмовляє їй у задоволенні цих вимог у зв’язку з їх недоведеністю.
Доводи апеляційних скарг позивачів в частині відмови в позові правильність викладених у рішенні висновків суду першої інстанції не спростовують і не містять посилань на такі порушення норм законодавства, що могли стати підставою для зміни чи скасування судового рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_8 та апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду Чернівецької області від 02 листопада 2010 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_5, скасувати.
В зустрічному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом знесення вигрібної ями та заборони її використання, відмовити.
Виключити з мотивувальної частини рішення висновок суду про те, що ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: .