АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «26»квітня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Підгорної С. П.
суддів Дембіцької О.О., Семенюка К.М.
при секретарі Волощуку О.В.
за участю прокурора Малик Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Сторожинецького району Чернівецької області Зарубайко Н.І. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02 лютого 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, не одружений, працюючий по найму, судимий 19 березня 1992 року за ст. 140 ч.3 КК України військовим трибуналом в/ч 23515 міста Чернівців на два роки тримання у дисциплінарному батальйоні, Сторожинецьким районним судом Чернівецької області 23 грудня 1993 року за ст.140 ч.3 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, цим же судом 03 квітня 1998 року за ст.196-1 ч.1 КК України на шість місяців позбавлення волі, цим же судом 04 червня 1999 року за ст.140 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі, цим же судом 30 травня 2001 року за ст.ст.81 ч.3, 140 ч.2, 145 ч.1 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, цим же судом 30 листопада 2005 року за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, звільнений 16 лютого 2009 року по відбуттю покарання, -
засуджений за ст.185 ч. 3 КК України на п'ять років позбавлення волі. За ст. 185 ч.2 КК України ОСОБА_2 по суду виправдано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Старожадівського Сільпо Сторожинецького РСТ матеріальну шкоду в сумі 135 гривень, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Чернівецькій області судові витрати в сумі 225 гривень. Вирішена доля речових доказів.
Справа № 11-198 /2011 Головуючий у І інстанції: Безпалько М.С.
Категорія: ст. 185ч.3 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Старожадівського Сільпо Сторожинецького РСТ матеріальну шкоду в сумі 135 гривень, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Чернівецькій області судові витрати в сумі 225 гривень. Вирішена доля речових доказів.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 залишена тримання під вартою, строк відбування покарання обчислено з 07 жовтня 2009 року.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 06 жовтня 2009 року приблизно о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с. Комарівці Сторожинецького району шляхом відважування планки врізного замка вхідних дверей торгового кіоску, що належав на праві власності ОСОБА_3, проник до даного кіоску, звідки таємного викрав майно потерпілого ОСОБА_3 ( продукти харчування) на загальну суму 236 гривень 75 коп.
Крім цього, ОСОБА_2 06 жовтня 2009 року приблизно о 03 годині в с. Панка Сторожинецького району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом розбиття віконного скла приміщення кафе «Мрія»Старожадівського ССТ, проник в дане приміщення та таємно викрав 5000 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_4, заподіявши їй значну матеріальну шкоду, та 70 гривень і майно Старожадівського ССТ на загальну суму 135 гривень.
По обвинуваченню у вчиненні крадіжок з господарства ОСОБА_5 03 жовтня 2009 року та з господарства ОСОБА_6 07 вересня 2009 року ОСОБА_2 за ст.185 ч.2 КК України виправданий за недоведеність вини.
В апеляції помічника прокурора Сторожинецького району Чернівецької області ставиться питання про скасування вироку відносно ОСОБА_2 у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. Апелянт просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, і на підставі ст.70 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на 6 років. Крім того, прокурор вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав обтяжуючою покарання засудженого обставиною рецидив злочинів.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить кримінальну справу направити на додаткове розслідування, оскільки вважає, що органами досудового слідства не були допитані всі свідки по справі, а при призначенні міри покарання суд не врахував те, що він сприяв розкриттю злочину, має дружину інваліда другої групи та сина інваліда та призначив йому надто суворе покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію та просив вирок районного суду скасувати, засудженого, який підтримав подану ним апеляцію і фактично просив лише пом‘якшити призначене йому покарання, а апеляцію прокурора просив відхилити, перевіривши матеріали справи в процесі проведеного часткового судового слідства та обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають.
Винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні ним злочинів 06 жовтня 2009 року при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, їм дана правильна юридична оцінка та вирок суду в цій частині апелянтами не оскаржений.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна повторно, поєднаного з проникненням у приміщення, яке завдало значної шкоди потерпілій, і дії засудженого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.
Висновок суду про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні крадіжок майна потерпілих ОСОБА_5 03 жовтня 2009 року та ОСОБА_6 07 вересня 2009 року ґрунтується на тому, що досудовим слідством не здобуто та не надано суду доказів вчинення засудженим цих злочинів. Так, досудове слідство як на докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні зазначених крадіжок чужого майна зіслався лише на протоколи явки з повинною засудженого (том 2 а.с. 28, 134) та протоколи відтворення обстановки і обставин подій (том 2 а.с. 53-57, 154-156), де засуджений підтвердив показання, викладені у явках з повинною. Оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції засуджений відмовився від своїх визнавальних показань про вчинення крадіжок майна у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та пояснив причини зміни своїх показань, а ніяких інших доказів у підтвердження вчинення засудженим цих злочинів суду не надано і можливості їх здобуття в процесі судового слідства не було, суд прийшов до вірного висновку про виправдання засудженого у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ст..185 ч.2 КК України. Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв’язку з наведеним судова колегія вважає безпідставною апеляцію прокурора в частині незаконності виправдання ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України.
Твердження прокурора в апеляції про незаконність врахування судом першої інстанції у вироку обтяжуючої покарання ОСОБА_2 обставини -рецидиву злочинів - судова колегія також вважає безпідставним, оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_2 був неодноразово судимим не тільки за вчинення корисливих злочинів, а також за вчинення іншого умисного злочину у 1998 році, а тому визнання судом та врахування при призначенні покарання такої обтяжуючої покарання обставини є правомірним.
Необгрунтованою колегія суддів вважає просьбу апелянта ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з приводу того, що районним судом при розгляді справи не було викликано та допитано усіх свідків. Як вбачається з матеріалів справи, усі учасники розгляду справи, в тому числі і свідки, викликались у судове засідання, під час якого належним чином допитувалися, а стосовно тих свідків, які з об'єктивних причин не з'явилися в судове засідання, суд обґрунтовано з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи оголосив їх показання на досудовому слідстві і дав їм належну оцінку.
При призначенні засудженому ОСОБА_2 міри покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та сукупність обтяжуючих та пом’якшуючих покарання обставин. Зокрема, судом прийнято до уваги, що ОСОБА_2 визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, що пом’якшує його покарання. Обставинами, що обтяжують покарання засудженого ОСОБА_2 суд визнав вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів. А тому судова колегія вважає, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для зміни вироку суду в цій частині не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції помічника прокурора Сторожинецького району Чернівецької області ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02 лютого 2011 року відносно засудженого ОСОБА_2 залишити без змін.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді О.О.Дембіцька
К.М.Семенюк