Судове рішення #15233087


Справа № 22-ц-202/2011    Головуючий у I інстанції –Філатова Л.Б.

Категорія –цивільна    Доповідач - Губар В. С.


                                                                   

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


10 січня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:



головуючого - суддіГубар В.С.,

суддів:Позігуна М.І., Мамонової О.Є.,

при секретарі:Рачовій І.І.,

за участю:ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неналежного виконання договору застави,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2910 року і винести нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись  на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення норм матеріального і процесуального права.

         Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

         Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 01.09.2008 року позивач  надав відповідачеві  довіреність на право користування  автомобілем ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.  

         02.09.2008 року  між сторонами  був укладений  договір позики  на суму 4000 доларів США із застереженням про повернення  через 30 днів та одночасно позивач   надав відповідачеві у заставу вказаний  автомобіль, проте довіреність від 01.09.2008 року не відкликав.

          Як вказує апелянт, через 30 днів після отримання   ним  позичених коштів,  піднявся курс долара по відношенню до гривні і він не мав можливості повернути ОСОБА_7 гроші вчасно, тому попросив відстрочки платежу, на що ОСОБА_7 погодився, але без  згоди  позивача відчужив належний позивачеві автомобіль, який перебував у відповідача у заставі. Апелянт наголошує, що суд безпідставно відмовив йому у призначенні судової авто- товарознавчої експертизи для визначення дійсної вартості автомобіля, проданого відповідачем за явно заниженою ціною.

Апелянт наголошує, що в листопаді 2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до нього про стягнення суми боргу згідно договору позики на підставі розписки і рішенням суду стягнуто з нього 31960 грн. суми боргу та 1008 грн. 71 коп. процентів річних,  тому  вважає, що відповідач фактично двічи отримав суму боргу, зважаючи на відчуження автомобіля, вартість якого при продажу  явно занижена.  

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 мав право на продаж автомобіля, який є заставним майном на забезпечення позики, яку позивач має намір повернути.   

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до  наступних висновків.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено,  що 01.09.2008 року ОСОБА_5 надав ОСОБА_7 довіреність на розпорядження (продаж, обмін, здачу в оренду, передачу в позичку) на власний розсуд  автомобілем ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.14).

02.09.2008 року ОСОБА_7 надав ОСОБА_5 розписку про взяття в заставу  автомобіля ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.14) за видані позивачеві гроші у сумі 4000 доларів США,  і зобов”язувався повернути  ОСОБА_5  зазначений автомобіль у технічно справному стані  протягом 30 днів після  отримання грошей від ОСОБА_5

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від  03.08.2010 року  з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 стягнуто борг за розпискою  у сумі  31960 гривень та 3% річних у розмірі 1008 гривень 71 коп. (а.с.16).

На день розгляду справи у суді апеляційної інстанції гроші позивачем відповідачеві не повернуті.

        Як встановлено судом, 25.11.2008 року ОСОБА_7,  що діяв на підставі  довіреності від 01.09.2008 року від імені та в інтересах  ОСОБА_5,  та Брокерська контора № 19, що діяла  на підставі доручення  від 25.11.2008 року від імені та в інтересах  ОСОБА_8,  уклали біржову угоду  купівлі-продажу автомобіля ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, визначивши вартість автомобіля у сумі 10, 00 грн.

       Як вбачається з матеріалів справи,  зазначену угоду купівлі-продажу ОСОБА_5 не оскаржував у встановленому порядку і вона є чинною.

       Судом встановлено, що на момент укладення  біржової угоди купівлі –продажу належного позивачеві автомобіля,  довіреність від 01.09.2008 року не була  скасована і була чинною, а отже  згідно до ст.238 ЦК України  станом на 25.11.2008 року  ОСОБА_7 мав  право на вчинення будь-яких передбачених


законом правочинів  щодо автомобіля, у тому числі – і біржової  угоди купівлі-продажу. Згідно до ст. 239 ЦК України  внаслідок укладення біржової угоди купівли-продажу припинені  права і обов”язки ОСОБА_5 щодо  відчуженого відповідачем  на законних підставах  автомобіля  ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

         Позивачем не доведено суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду жодних  належних і допустимих доказів на підтвердження  обмеження права  відповідача на розпорядження автомобілем ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 з моменту видачі довіреності від 01.09.2008 року і до укладення біржової угоди купівлі-продажу автомобіля, оскільки, як  встановлено апеляційним судом, із заявою  про скасування довіреності від 01.09.2008 року  ОСОБА_5  звернувся до нотаріуса лише 24.11.2010 року.

        Сукупність досліджених обставин справи та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що, виходячи з вимог ст.ст.238, 239, 244, 247-249, 582, 590, 591 ЦК України, Закону України „Про заставу”,   судом першої інстанції вірно визначено, що між сторонами  виникли  самостійні  і не пов”язані між собою  цивільно-правові  договірні  відносини -  представництво за довіреністю  і договір позики, забезпечений заставою.

       Як вбачається з матеріалів справи,   автомобіль  ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 продано відповідачем  за наявності повноважень  на розпорядження цим майно згідно  довіреності  від імені  і за дорученням позивача, а не як заставне майно (а.с.14).

       Доводи апелянта про те, що дії  відповідача   на розпорядження автомобілем  були обмежені розпискою ОСОБА_9  про отримання  ним  автомобіля  як  заставу за позичені  ОСОБА_5 гроші у сумі 4000 доларів США,  є юридично неспроможними, оскільки чинне цивільне законодавство  не передбачає  скасування чи обмеження дії довіреності шляхом  надання вищевказаної розписки (а.с.12, 13).  Для припинення повноважень відповідача щодо  розпорядження автомобілем позивач, згідно ч.1 ст.12 ЦК України мав реалізувати своє право на припинення дії довіреності, але  цим правом не скористався за власною волею.

       Виходячи з презумпції достовірності правочину, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про  занижену вартість проданого відповідачем автомобіля, визначену у біржовій угоді купівлі-продажу від 25.11.2008 року у сумі 10 грн., оскільки  зазначена угода  купівлі-продажу ніким не оспорювалась і є чинною, а отже  твердження позивача з приводу заниженої вартості автомобіля не  можуть бути предметом даного спору згідно до ст. 11 ЦПК України,  зважаючи на  межі  заявлених  ОСОБА_5 позовних вимог.

         Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно визначені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка, оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених  процесуальним законом підстав для його скасування.  

 

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України,  апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.

         Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2010 року – залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.



Головуючий:Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація