Справа № 22-ц-165/2011 Головуючий у I інстанції –Овсієнко Ю.К.
Категорія –цивільна Доповідач - Губар В. С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіГубар В.С.
суддів:Позігун М.І., Мамонова О.Є.
при секретарі:Кравченко В.В.
за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
У квітні 2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_10, мотивуючи свої вимоги тим, що вони є співвласниками чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1. Ця належна позивачам квартира була залита водою з розташованої поверхом вище квартири № 43, яка належить ОСОБА_10
Квартира позивачів внаслідок залиття зазнала пошкоджень, тому позивачі просили стягнути на їх користь відшкодуванння спричинених збитків та моральної шкоди у сумі 1500 грн. Як вбачається з пояснень позивачів у суді першої інстанції, належна їм квартира неодноразово затоплювалась, проте добровільно відшкодувати спричинену внаслідок залиття квартири матеріальну шкоду відповідач відмовився.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2010 року і винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Апелянт стверджує, що факт неодноразового затоплення квартири відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема і актом від 17 березня 2010 року, а вартість нанесеного матеріального збитку внаслідок затоплення квартири – висновком спеціаліста № С-10133 від 31 березня 2010 р. експертної фірми „Еталон” і вказує, що відповідачем не надано доказів того, що затоплення сталося не з його вини.
На думку апелянта, внаслідок неодноразового затоплення її квартири їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 1500 грн., а також зазначає, що у зв’язку з цим вони вимушені звертатись до різних установ щодо захисту свого порушеного права, а тому не можуть розпочати ремонт у квартирі.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач стверджує, що хоча є власником квартири АДРЕСА_2, проте постійно проживає і зареєстрований за іншою адресою – АДРЕСА_3 , а у належній йому квартирі не мешкає та заперечує затоплення водою квартири позивачів.
Заперечуючи вимоги позивачів, відповідач стверджує, що акт обстеження квартири АДРЕСА_1 від 17.03.2010 року є недостовірним, оскільки складений майже на рік пізніше, ніж як зазначає комісія сталося затоплення, а саме 18 квітня 2009 року. Відповідач наголошує, що залиття квартири позивачів 06 жовтня 2009 року сталося не з його вини, а внаслідок витоку води з пральної машини, яка згоріла через коротке замикання. Вимоги позивачів вважає безпідставними та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено належними доказами, що шкода заподіяна відповідачем, та не доведено належними доказами розмір матеріальної шкоди.
Проте, такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, не ґрунтується на законі і з ним не погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд з"ясовує наявність обставин, якими обгрунтовувались вимоги та якими доказами вони підтверджуються; наявність інших фактичних даних, які мають значення для справи, а також доказів на їх підтвердження; правовідносин, які випливають із встановлених обставин; правових норм, які регулюють ці правовідносини.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Апеляційним судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1.
На п”ятому поверсі, над квартирою позивачів, у цьому ж будинку розташована квартира № 47, власником якої станом на 28.12.10. за даними комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” є ОСОБА_10, який купив цю квартиру згідно договору купівлі-продажу від 29.06.2005 року № 2287 (а.с.189).
Як встановлено апеляційним судом з висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-13 від 15 березня 2011 року, проведеної у даній цивільній справі Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, при обстеженні квартири АДРЕСА_1 виявлені сліди замокання, сліди протікання на стелі, руді плями на шпалерах, знебарвлення малюнку, руйнування шару штукатурки, часткове відставання шпалер, сліди протікання на стелі між плитами, що детально відображено у таблиці № 1.
Як вбачається з висновку експертизи, причиною зазначених пошкоджень у квартирі позивачів є залиття її водою з квартири відповідача, яка розташована поверхом вище. Згідно висновку експертизи розмір матеріальної шкоди, завданої внутрішньому оздобленню квартири АДРЕСА_1 внаслідок її залиття водою становить 3525,00 грн. Зазначений висновок експертизи ОСОБА_10 не спростований жодними доказами.
Представник комунального підприємства „ЖЕК-13” в апеляційному суді пояснила, що актом обстеження квартири позивачів від 17 березня 2010 року (а.с.122) зафіксовано факт залиття квартири позивачів водою, який мав місце у березні 2010 року, а вказана у акті дата 18 квітня 2009 року є технічною помилкою. Представник КП”ЖЕК-13” особисто була присутня при огляді квартири позивачів після затоплення її водою та підписала акт від 17.03.2010 року.
Апеляційним судом з висновку спеціаліста С-10133 експертної фірми „Еталон” від 31 березня 2010 року, вбачається, що 17 березня 2010 року до експертної фірми „Еталон” від позивача ОСОБА_7 надійшло замовлення щодо визначення суми матеріального збитку, завданого внаслідок залиття водою квартири АДРЕСА_1 і огляд об”єкту дослідження був проведений спеціалістами фірми „Еталон” у березні 2010 року (а.с.53-59).
Зазначене пояснення представника КП ”ЖЕК-13, акт від 17.03.2010 року та висновок спеціаліста С-10133 експертної фірми „Еталон” від 31 березня 2010 року узгоджуються між собою і спростовують твердження відповідача про недостовірність акту обстеження від 17.03.2010 року.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. а відповідно до ст. 1167 ЦК України підставою для відшкодування моральної шкоди є протиправна поведінка особи та наявність її вини.
Відповідно до ст.ст. 319 ЦК України власність зобов’язує і власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, тягар утримання майна лежить на власникові, власник зобов"язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.317 ЦК України на зміст права власності не впливає місце реєстрації та проживання власника.
Відповідач не довів апеляційному суду, що винним у заподіянні шкоди є інша особа або організація, а тому вимоги позивачів про відшкодування спричиненої шкоди, завданої затопленням належної їм квартири, є обґрунтованими.
Зазначені обставини, які є суттєвими для даної справи, не були належним чином з”ясовані судом першої інстанції, суд неправильно визначив правовідносини між сторонами і їм дана невірна юридична оцінка, що призвело до помилкового вирішення спору, а тому, згідно до ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті спору.
Згідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, виходячи з розміру матеріальної шкоди, визначеного на момент розгляду даної справи вищенаведеним висновком судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 3525,00 грн., з ОСОБА_10 на користь співвласників пошкодженої квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 слід стягнути по 1175,00 гривень кожному на відшкодування матеріальної шкоди (3525,00 : 3 =1175,00 грн.).
Внаслідок залиття квартири позивачів водою відповідач завдав їм моральної шкоди у вигляді порушення належного рівня проживання у цій квартирі. Виходячи з характеру та тривалості моральних страждань позивачів і способу завдання їм моральної шкоди, апеляційний суд згідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, та виходячи із засад розумності і справедливості, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_10 на користь кожного з позивачів по 100 гривень кожному на відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивачів з ОСОБА_10 необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати по справі у сумі 2525,25 грн. - за проведення судової будівельно-технічної експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати по сплаті судового збору – по 841,75 гривень кожному (2525,25 : 3 = 841, 25 грн.).
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 1175,00 гривень кожному на відшкодування матеріальної шкоди та по 841,75 гривень кожному судових витрат по справі.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 100 гривень кожному на відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:Судді: