АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславський О. Г.
суддів: Одинака О.О., Кулянди М.І.
секретаря Цимбал Ю.Ю.
з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Савосюк Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича про визнання наказу № 430-а-к від 08 вересня 2010 року недійсним, стягнення премії, заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича про визнання наказу № 430-а-к від 08 вересня 2010 року недійсним, стягнення премії, заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Зазначила, що з 28.09.2009 року по 31.08.2010 року вона працювала на посаді лаборанта методичного кабінету факультету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Відповідно до наказу від 02.04.2010 року № 175-ОП, для забезпечення організованого і якісного прийому документів, оформлення особових справ вступників була створена приймальна комісія, членом якої від факультету фізичної культури та здоров’я була ОСОБА_1 з 29.06.2010 по 10.08.2010 року.
Наказом від 01 вересня 2010 року № 410-к її було звільнено за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв’язку із закінченням строкового трудового договору. У день звільнення їй не було видано трудової книжки й не проведено з нею розрахунку. Повідомлення про необхідність отримання трудової книжки і розрахункових вона не отримувала. На її звернення про проведення розрахунку та видачі трудової книжки, в усній формі дано відповідь, що все зроблять відповідно до законодавства.
Наказом від 08.09.2010 року № 430-к ректор університету, за сумлінну роботу під час прийому документів, чітку організацію проведення вступних випробувань та понаднормову роботу у вихідні дні преміював працівників, у тому числі і ОСОБА_1, премією в сумі 1000 грн.
Однак, наказом від 08.09.2010 № 430-а року по Чернівецькому національному університету ім. Ю.Федьковича, лаборанта кафедри фізичного виховання ОСОБА_1 було вилучено з наказу № 430-к від 08.09.2010 року як таку, що звільнена з роботи 31 серпня 2010 року і на час виходу наказу № 430-к від 08.09.2010 року в університеті не працювала.
ОСОБА_1 вимушена була звільнитися через погіршення стосунків із заступником декана із виховної роботи через претензії до виконання роботи.
Просила визнати наказ № 430-а-к від 08 вересня 2010 року недійсним, стягнути премію, заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано наказ № 430-а-к від 08 вересня 2010 року по Чернівецькому національному університету ім. Ю.Федьковича недійсним.
Стягнуто з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень.
Стягнуто з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 700 гривень.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2011 року в частині відмови в стягненні з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня по 10 листопада 2010 року та ухвалити нове, яким задовольнити ці вимоги. А також, просить суд рішення в частині стягнення з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на її користь моральної шкоди змінити, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. В решті рішення залишити без змін.
Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 з 28.09.2009 року по 31.08.2010 року працювала на посаді лаборанта методичного кабінету факультету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Наказом від 01.09.2010 року № 410-к, ОСОБА_1 звільнена з роботи згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв’язку із закінченням строкового трудового договору. Трудову книжку їй видали лише 10 листопада 2010 року, тобто через два місяці та 10 днів.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня по 10 листопада 2010 року, виходив з того, що з позивачкою був укладений строковий трудовий договір, що після звільнення останньої з роботи, вона не вимагала видачі їй трудової книжки з метою подальшого працевлаштування.
Колегія суддів вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині, неповно з’ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Стаття 309 ЦПК України передбачає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо неповно з’ясовано судом обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29 липня 1993 року, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.
Згідно з п. 4.2 Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Як вбачається з матеріалів справи, затримка видачі трудової книжки мала місце з вини Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Відповідач будь-яких поштових повідомлень позивачу із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки після його звільнення не надсилав.
З довідки про доходи Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича від 18 квітня 2011 року № 29-27/1244 вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Чернівецькому національному університеті лаборантом методичного кабінету факультету фізичної культури та здоров’я людини і загальна сума доходу за липень 2010 року становила 1065,60 грн. та за серпень –1065,60 грн.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня по 10 листопада 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід задовольнити вказану вимогу.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи те, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції не взято до уваги затримка видачі трудової книжки з вини Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2011 року у частині стягнення з Чернівецького національного університету ім.. Ю.Федьковича на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня по 10 листопада 2010 року скасувати.
Стягнути з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 1 вересня по 10 листопада 2010 року в сумі 2527 грн.70 коп.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2011 року у частині стягнення з Чернівецького національного університету ім.. Ю.Федьковича на користь ОСОБА_1 моральної шкоди змінити, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн..
В решті рішення суду залишити без змін
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: