АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславський О. Г.
суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Тодоряка Г.Д.
з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Марусяка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області про визнання незаконною бездіяльності по позачерговому забезпеченню військовослужбовця, звільненого в запас Збройних Сил України у зв’язку із скороченням штатів та членів його сім’ї житловою квартирою або видачі грошової компенсації її дійсної вартості, зобов’язання відповідачів надати цій особі та членам її сім’ї позачергову житлову квартиру або видати грошову компенсацію її дійсної вартості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 лютого 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області про визнання незаконною бездіяльності по позачерговому забезпеченню військовослужбовця, звільненого в запас Збройних Сил України у зв’язку із скороченням штатів та членів його сім’ї житловою квартирою або видачі грошової компенсації її дійсної вартості, зобов’язання відповідачів надати цій особі та членам її сім’ї позачергову житлову квартиру або видати грошову компенсацію її дійсної вартості.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2010 року в позові ОСОБА_1 до МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області про визнання незаконною бездіяльності по позачерговому забезпеченню військовослужбовця, звільненого в запас Збройних Сил України у зв’язку із скороченням штатів та членів його сім’ї житловою квартирою або видачі грошової компенсації її дійсної вартості, зобов’язання відповідачів надати цій особі та членам її сім’ї позачергову житлову квартиру або видати грошову компенсацію її дійсної вартості, відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 лютого 2011 року вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 лютого 2011 року і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення та додаткове рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити виходячи з наступного.
Встановлено, що з 1999 року, ОСОБА_1 проходив службу в військовій частині Д-0190. Під час проходження служби з 21 квітня 2000 року зарахований на квартирний облік. З 25 липня 2001 року має статус учасника бойових дій та станом на 06 червня 2007 року перебував на квартирному обліку в ГУ МНС України в Чернівецькій області в загальній черзі під № 12. На виконання наказу МНС України № 366 від 24 вересня 2004 року у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України відповідно до п. «г»п. 63 Положення про проходження військової служби, по причині скорочення штатів, наказам командира частини № 197 від 01 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 звільнено в запас з посади командира загону з технічної частини –начальника технічної частини, виключений з списків особового складу військової частини і направлений для взяття на облік до Чернівецького міського військового комісаріату. Станом на 01 січня 2009 року ОСОБА_1 зі складом сім’ї з чотирьох чоловік перебувають на квартирному обліку в Головному управлінні МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області на отримання житла в списках першочерговиків під № 2.
Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей»особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Статтею 43 ЖК України, пунктом 32 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, пунктами 1.7, 4.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, встановлено, що громадянам, котрі перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення, надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, суд встановив та виходив з того, що надання йому жилого приміщення без додержання порядку черговості суперечить чинному законодавству та порушить права інших осіб, які перебувають у черзі на отримання житла перед ним .
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, постановленим без порушень вимог законодавства.
Відповідно до п.1,4 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у частині видачі грошової компенсації дійсної вартості квартири, суд правильно виходив з того, що останній не має 20 років вислуги установленої законом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору в дохід держави у відповідності до вимог ч. 1 п. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»не заслуговують на увагу, оскільки вимоги, які випливають з житлових правовідносин не охоплюються вказаною нормою, згідно якої, від сплати державного мита звільняються: позивачі –робітники і службовці –за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.
Доводи скарги про те, що суд не застосував закон, який підлягає застосуванню, неповно з’ясував обставини справи, не заслуговують на увагу, оскільки суд повно і всебічно з’ясував обставини справи, дослідив всі надані сторонами докази і ухвалив рішення згідно із законом.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та додаткового рішення суду, оскільки при вирішенні даного спору суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно дослідив та надав оцінку всім наявним у справі доказам без порушень норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 307, 308, 313, ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2010 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: