Справа № 1-103/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                  22 травня  2007 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                    Миронюка М. Г.

за участю            Посполітак Г.О.

прокурора           Клімука B.C.

захисників          ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі справу про обвинувачення ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця м.  Ковель,  Волинської області,  громадянина України,  який має середню освіту,  не працюючого,  не одруженого,  раніше не судимого,  проживаючого в АДРЕСА_1,  у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.   ст.  185 ч.3,  185 ч.2,  296 ч.4 КК України,

встановив:

29 грудня 2006 р. біля 23.00 год. ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  з метою вчинення крадіжки чужого майна,  проник через вікно в приміщення квартири АДРЕСА_2,  що належить ОСОБА_5,  звідки таємно викрав DVD - плеєр з пультом дистанційного керування до нього вартістю 370 грн.,  акустичну колонку вартістю 100 грн.,  кальян вартістю 50 грн.,  чемодан вартістю 150 грн.,  7 компакт - дисків вартістю 20 грн.,  кожний кухонний ніж вартістю 5 грн.,  а всього викрав майна на загальну суму 815 грн.,  чим спричинив потерпілому майнову шкоду.

Він же,  29 грудня 2006 р. о 23 год. 10 хв. в м.  Ковелі,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись в салоні маршрутного мікроавтобуса марки «Мерседес - Спринтер»,  що рухався по маршруту № 1 вул.  Незалежності - Льонзавод,  вчинив опір працівникові правоохоронного органу ОСОБА_6 під час виконання ним службових обов'язків,  на вимогу якого припинити хуліганські дії,  ОСОБА_4 зреагував агресивно став виражатись в адресу його нецензурними словами та діставши з кишені ніж,  якого перед тим викрав з квартири ОСОБА_5 намагався завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_6,  але не зміг їх завдати по незалежних від нього обставинах,  внаслідок вчинених ОСОБА_6 дій по самозахисту.

Він же,  повторно 19 січня 2007 р. 0 18.00 год.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись в квартирі АДРЕСА_3,  з метою таємного викрадення чужого майна,  таємно викрав мобільний телефон марки « Samsung X 481» вартістю 690 грн.,  стартовий пакет « BEELINE» вартістю 12 грн.,  що знаходився в мобільному телефоні,  на рахунку якого було 6 грн. 29 коп.,  а всього викрав належного ОСОБА_7 майна на загальну суму 708 грн. 29 коп. чим спричини потерпілій майнову шкоду.

2

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому органом досудового слідства злочинах,  передбачених  ст.  ст.  185 ч.3 та 185 ч.2 КК України визнав повністю,  по  ст.  296 ч.4 КК України визнав вину частково,  оскільки,  вважає,  що він вчинив дрібне хуліганство,  а коли працівник правоохоронного органу припиняв ці дії,  то він вчинив йому опір.

Підсудний ОСОБА_4 визнаючи повністю свою вину у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  185 ч.3 КК України в судовому засіданні показав,  що 29 грудня 2006 р. біля 23.00 год. він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  з метою вчинення крадіжки,  через вікно проник в квартиру АДРЕСА_2 та викрав звідти DVD-плеєр з пультом дистанційного керування,  акустичну колонку,  кальян,  чемодан,  7 компакт-дисків,  кухонний ніж

Вина підсудного ОСОБА_4 по даному епізоду доводиться також іншими зібраними доказами по справі.

З оголошених показів в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 вбачається,  що 29 грудня 206 р. після 18.00 год. він зачинивши вхідні двері у своїй квартирі по АДРЕСА_2 поїхав в село . Повернувшись додому 30 грудня 2007 р. приблизно о 17.00 год. виявив,  що вікно до квартири привідчинене і з квартири пропали належні йому речі,  a caMe:DVD - плеєр з пультом дистанційного керування,  акустична колонка,  кальян,  невеликий чемодан,  сім компакт - дисків,  кухонний ніж,  всього викрадено майна на загальну суму 815.00 грн. (а.с.  37).

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили в судовому засіданні,  що вони 29 грудня 2006 року біля 22.00 год. були очевидцями,  як ОСОБА_4 проникав в одну з квартир по вул.  Ватутіна в м.  Ковелі через вікно. При цьому ОСОБА_4 сказав їм,  що дана квартира належить йому,  але він забув ключі і тому змушений залізти в квартиру через вікно. Повернувся він через хвилин п'ятнадцять з сумкою чорного кольору,  а також сказав,  що взяв DVD - плеєр,  акустичну колонку,  компакт-диски та кальян.

Протоколом вилучення від 30.12.2006 р. стверджується,  що в ОСОБА_4 було вилучено DVD - плеєр з пультом дистанційного керування,  акустичну колонку,  чемодан,  7 компакт дисків,  кухонний ніж (а.с.  24).

Актом медичного обстеження,  для встановлення стану алкогольного сп'яніння № 1508 від ЗО грудня 2006 року встановлено,  що ОСОБА_4 в момент обстеження перебував в стані алкогольного   сп'яніння (а.с.  23).

Аналізуючи зібрані докази суд вважає, ' що дії ОСОБА_4 по даному епізоду слід кваліфікувати по  ст.  185 ч.3 КК України.

Своїми умисними діями,  які виразились у таємному викраденні чужого майна,  поєднаного з проникненням у житло,  ОСОБА_4 вчинив крадіжку,  а саме злочин,  передбачений  ст.  185 ч.3 КК України.

По епізоду крадіжки мобільного телефона марки « Samsung X 481» з квартири ОСОБА_7 підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та підтвердив,  що 19 січня 2007 року знаходячись в квартирі ОСОБА_7,  де розпивав спиртні напої з ОСОБА_10,  він викрав мобільний телефон « Samsung »,  що належав ОСОБА_7

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили,  що коли 19 січня 2007 року вона повернувшись додому,  бачила як з під'їзду їхнього будинку вибіг ОСОБА_4,  а зайшовши в свою квартиру виявила,  що пропав її мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав,  що 19 січня 2007 року в нього в гостях був ОСОБА_4 з яким вони випивали спиртні напої. Пізніше ОСОБА_4 вийшов з квартири,  щоб покурити,  але не повернувся. Коли додому прийшла його сестра,  то вона виявила,  що з квартири пропав належний їй телефон.

Аналізуючи зібрані по справі докази,  суд вважає,  що дії ОСОБА_4 по даному епізоду слід кваліфікувати по  ст.  185 ч.2 КК України.

3

Своїми умисними діями,  що виразились у таємному викраденні чужого майна,  вчиненими повторно,  ОСОБА_4 скоїв крадіжку,  а саме злочин передбачений  ст. 185 ч.2 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_4 також було пред'явлене обвинувачення по  ст.  296 ч.4 КК України,  що 29 грудня 2006 р. о 23.10 год. ОСОБА_4 в м. Ковелі перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись в салоні маршрутного мікроавтобуса марки « Мерседес-Спринтер»,  що рухався по маршруту №1 вул.  Незалежності - Льонзавод,  грубо порушуючи громадський порядок,  проявляючи явну неповагу до суспільства,  що виразилось в ігноруванні існуючих в суспільстві елементарних правил поведінки,  моральності та доброзичливості,  проявляючи особливу зухвалість,  виражався нецензурними словами та розпивав спиртні напої знаходячись в даному мікроавтобусі. На вимогу пасажира мікроавтобуса працівника правоохоронного органу ОСОБА_6 припинити хуліганські дії ОСОБА_4 зреагував агресивно та продовжив виражатись в адресу останнього нецензурними словами. Проявляючи особливу зухвалість ОСОБА_4 вчиняв йому опір,  діставши з кишені заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень кухонний ніж,  яким намагався завдати ОСОБА_6 тілесних ушкоджень,  але не зміг їх завдати по незалежним від нього обставинах,  внаслідок вчинених ОСОБА_6 дій по самозахисту.

В результаті вищевказаних хуліганських дій ОСОБА_4 було зірвано рух мікроавтобуса по маршруту.

В ході судового розгляду справи прокурором по даному епізоду обвинувачення зі  ст.  296 ч.4 змінено на 296 ч.3 КК України .

Прокурор вважає,  що своїми умисними діями,  що виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувались особливою зухвалістю,  пов'язані з опором представнику влади,  який виконує обов'язки з охорони громадського порядку ОСОБА_4 вчинив хуліганство,  тобто злочин,  передбачений  ст.  296 ч.3 КК України.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину по даному епізоду визнав частково,  так як вважає,  що він вчинив опір працівнику правоохоронного органу.

Підсудний ОСОБА_4 зазначив,  що знаходячись в маршрутному таксі 29 грудня 2006 року в вечірній час він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розпивали вино та нецензурно виражались. Тоді до них підійшов ОСОБА_6 . представився і показав посвідчення працівника правоохоронного органу і сказав припинити вчиняти хуліганські дії. Потім ОСОБА_6 відібрав в нього ніж з яким він пішов до нього.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав,  що 29 грудня 2006 року біля 22.30 год. він разом із своїми друзями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 їхали в маршрутному таксі вул.  Незалежності - Льонзвод. В цьому ж таксі їхав ОСОБА_4 та ще два його товариші ОСОБА_4 і його товариші в маршрутці розпивали вино та виражались нецензурними словами. Він підійшов до нього представився працівником міліції та показав службове посвідчення і пред'явив вимогу припинити хуліганські дії,  а саме нецензурно виражатись та розпивати спиртне. Не зважаючи на вимогу,  ОСОБА_4 відреагував агресивно,  став виражатись в його адресу нецензурними словами,  при цьому дістав ніж і зробив рух рукою та ножем в його напрямку,  але він перешкоджав руху і за допомогою ОСОБА_12 притиснули ОСОБА_4,  який шарпався до вікна та відібрали ніж. На його прохання водій зупинив мікроавтобус,  який в цей момент проїжджав міст через річку Турія і доставив його в райвідділ.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_12  та свідок ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Суд вважає,  що в даному випадку опір працівникові правоохоронного органу мав місце під час учинення дрібного хуліганства,  що доводиться показами підсудного ОСОБА_4,  потерпілого ОСОБА_6,  свідків ОСОБА_12 ОСОБА_9 та ОСОБА_8

4

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 10 у разі,  коли опір представникові влади чи громадськості мав місце під час учинення дрібного хуліганства,  винна особа підлягає відповідно кримінальній ( за ч.3  ст.  342 КК України) та адміністративним ( за  ст.  173 КУпАП) відповідальності,  таким чином,  вважає,  що дії підсудного ОСОБА_4 слід перекваліфікувати зі  ст.  296 ч.3 КК України на  ст.  342 ч.2 КК України,  оскільки опір працівникові - правоохоронного органу мало місце під час учинення підсудним дрібного хуліганства.

Своїми умисними діями,  що виразились в опорі працівникові правоохороного органу під час виконання ним службових обов'язків ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений  ст.  342 ч.2 КК України.

Признаючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого,  обставин справи.

До обставин,  що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_4 суд відносить вчинення злочинів неповнолітнім,  його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

До обставин,  що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 суд відносить вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння. Судом також враховується,  що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  позитивно характеризується по місцю проживання,  посередньо характеризується по місцю проживання,  посередньо за місцем навчання,  він є працелюбним,  врівноваженим.

Враховуючи викладене,  суд вважає,  що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства,  і що при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі слід застосувати  ст.  104,  75 КК Укращи звільнивши від призначеного судом покарання з випробовуванням.

Речові докази по справі: DVD - плеєр з пультом дистанційного керування до нього,  акустична колонка,  кальян,  чемодан,  7 компакт-дисків залишити в користуванні власника потерпілого ОСОБА_5,  кухонний ніж,  який зберігається в камері схову речових доказів Ковельського МРВ УМВС України - повернути потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон « Samsung X 481» залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_7

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  185 ч.3,   ст.  185 ч.2,  342 ч.2 КК України призначивши покарання за ч.3  ст.  185 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки; за ч.2  ст.  185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки; за ч.2  ст.  342 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі  ст.  70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі  ст.  ст.  104,  75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на два роки та з покладанням відповідно до  ст.  76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи,  періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд,  звільнивши його з під варти негайно в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 25.01.2007 року.

Речові докази : DVD - плеєр з пультом дистанційного керування до нього,  акустична колонка,  кальян,  чемодан,  сім компакт-дисків залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_5,  кухонний ніж,  який зберігається в камері схову речових доказів Ковельського МРВ УМВС України - повернути потерпілому ОСОБА_5; мобільний телефон « Samsung X 481» залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_7

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 75 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 днів з часу його проголошення.