Справа №  2-а-2716/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 05 квітня 2011 року         Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

          головуючого –судді  Корха О.І.,

          при секретарі –Александровій Н.Л.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду  справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації Чернігівської області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої  щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009,2010 роки,-

в с т а н о в и в:

29 березня 2011 року позивач  звернувсь  до суду з даним позовом посилаючись на те, що  він  має статус особи, яка віднесена до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( посвідчення серії А №426807), інвалід 3 групи, має право на відповідні соціальні гарантії та пенсійне забезпечення, згідно діючого законодавства України.

Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати за ч. 7 даної статті –визначається на момент виплати.

Тому позивач звернувсь з заявою до Корюківського управління праці та соціального захисту населення з проханням здійснити виплати недоотриманих частин зі щорічної допомоги на оздоровлення.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України відповідач зобов’язаний діяти лише на підставі. В межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий режим м. Корюківка, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю встановлено ч.1 ст. 19  ЗУ “Про правовий режим території , що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема в п.7 зазначено –державою гарантується надання громадянам, які проживають у зазначеній зоні , пільг і компенсацій, передбачених ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції, включно законами визначаються основи соціального захисту, а у ст.75 Конституції встановлено , що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент –Верховна Рада.

Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”не уповноважено Кабінет Міністрів зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення встановлений законом.

Згідно ст..67 Закону “Про статус і соціальний захист громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”Кабінет Міністрів України має право лише підвищувати конкретні розміри всіх доплат. Пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом.

Розміри допомоги, встановлені нормами постанови КМУ від 12.07.2005 р №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не відповідають розмірам щорічної допомоги на оздоровлення, що встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”не передбачає умови, розміри та порядок виплат щорічної допомоги інвалідам, тому застосування відповідачем вказаної Постанови безпідставне.

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”має вищу юридичну силу і при вирішенні питання щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися вимогами статті 48 вказаного Закону, який передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів  над урядовими нормативними актами при вирішенні відносин з виплати щорічної допомоги на оздоровлення підлягають застосуванню норми Конституції та ст.. 48 ЗУ “Про    статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням розміру мінімальної плати на момент виплати.

Встановлений у 2005 постановою КМУ “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №562 від 12.07.2005 р. розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру, встановленому законами і не змінювався, незважаючи на постійне збільшення мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особливий статус громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України і нормами  ст.71 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачила - дія положень цього Закону  не може призупинитися іншими законами, крім законів про внесення змін  до цього закону.

Одним із безпосередніх завдань управління праці та соціального захисту населення є призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Тому Корюківське районне управління праці і соціального захисту населення виступає відповідачем у даному спорі.

Керуючись вищевикладеним позивач просить суд : визнати дії Управління праці та соціального захисту населення протиправними; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати  за виключенням виплаченої допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. за 2007, 2008, 2009, 2010 роки.

Від відповідача надано до суду письмові заперечення на позов та довідку про розмір виплаченої позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за період зазначений в позові.

В засідання сторони не з»явились, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог 128 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання осіб які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Судом встановлено, що 29 березня 2011 року позивач  звернувсь  до суду з даним позовом посилаючись на те, що  він  має статус особи, яка віднесена до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( посвідчення серії А №426807), інвалід 3 групи, має право на відповідні соціальні гарантії та пенсійне забезпечення, згідно діючого законодавства України.

Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати за ч. 7 даної статті –визначається на момент виплати.

Позивач звертавсь з заявою до Корюківського управління праці та соціального захисту населення з проханням здійснити виплати недоотриманих частин зі щорічної допомоги на оздоровлення.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України відповідач зобов’язаний діяти лише на підставі. В межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до резулятивної частини рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення Закону України“Про державний бюджет на 2007  рік” втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу і при вирішенні питання щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися вимогами статті 48 вказаного Закону, який передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів  над урядовими нормативними актами при вирішенні відносин з виплати щорічної допомоги на оздоровлення підлягають застосуванню норми Конституції та ст. 48 ЗУ «Про    статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної плати на момент виплати.

Враховуючи особливий статус громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України і нормами  ст.71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачила - дія положень цього Закону  не може призупинитися іншими законами, крім законів про внесення змін  до цього закону.

Позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення  після винесення рішення Конституційного суду № 6-рп від 22.05.2008 року, а саме за 2008 рік  - 15.10.2008 року в сумі 90 гривень, за 2009 рік –09.09.2009 року в сумі 90 гривень, за 2010 рік –27.01.2011 року в сумі 90 гривень. Таким чином позивач за період з 2008 року по 2010 рік повинен був отримувати допомогу на оздоровлення відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку  4 мінімальних  заробітних плат.

Враховуючи вищевикладене позов позивача підлягає частковому задоволенню, а саме підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації Чернігівської області  щодо відмови нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, ОСОБА_1, як особі віднесеній до 1 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, інваліда 3 групи, в розмірі не меншому ніж це передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008, 2009   та 2010 рік –протиправними.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації Чернігівської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1, як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи відповідно до ст..48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати  за виключенням виплаченої допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. за  період 2008, 2009 та 2010 рік за виключенням вже виплачених сум в вказаний період. Врешті позову слід відмовити.

          Так як позивач є потерпілим від ЧАЄС і звільняється від сплати державного мита,  відповідач також звільнений від сплати державного мита, а позов задовольняється  частково судом, тому  судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ч.4 ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.1,8,22,55 Конституції України,  ст. ст.12, 41, 5,6, 17-19,71,94,99,128, 104-108 КАС України,  суд –          

                                         п о с т а н о в и в :

  Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації Чернігівської області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої  щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009,2010 роки – задовольнити  частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації Чернігівської області  щодо відмови нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, ОСОБА_1, як особі віднесеній до 1 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, інваліда 3 групи, в розмірі не меншому ніж це передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008, 2009   та 2010 рік –протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації Чернігівської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1, як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи відповідно до ст..48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати  за  період 2008, 2009   та 2010 рік за виключенням вже виплачених сум в вказаний період.

Врешті позову відмовити.

Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства і ці витрати віднести на рахунок держави.

Копію рішення направити сторонам до відому.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення постанови апеляційної скарги до Корюківського районного суду.    

          Суддя                                                                                О. І. Корх