Справа № 2-340/2007 року
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2007 року Івано-Франківський міський суд Івано-
Франківської області в складі:
головуючого - судді Островського Л.Є.
секретаря Попович Л.І.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Станіславська торгова компанія" про стягнення заборгованості по заробітній платі та оплати за роботу у надурочний час, зміну формулювання причин і дати звільнення, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, стягнення коштів у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, суд, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та оплати за роботу у надурочний час, зміну формулювання причин і дати звільнення, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, стягнення коштів у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди.
Позивач позов в судовому засіданні підтримав з підстав, які викладені ним у позовній заяві, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про час та місце слухання справи повідомлявся належно, про причини неявки суд не повідомив, умисно затягував розгляд даної цивільної справи, на вимоги суду щодо представлення відповідних документів не реагував.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді офіціанта кафе „Деканат". Наказом № 032 від 10.02.2006 року його звільнено з роботи за ст. 40 п. 4 КЗпП України.
Суд вважає, що звільнення позивача з роботи за ст. 40 п. 4 КЗпП України є незаконним, оскільки наказом від 31.01.2006 року позивач був відсторонений від роботи.
13.04.2006 року на вимогу прокуратури м. Івано-Франківська територіальною державною інспекцією праці у Івано-Франківській області проведена перевірка дотримання вимог законодавства про працю ТзОВ „Станіславська торгова компанія" та виявлено, що керівництвом постійно порушувалось законодавство про працю, а саме, порушення вимог ст. 29,115,46,106 КЗпП України.
13.04.2006 року позивачем подано заяву про звільнення з роботи у відповідності до вимог ст. 38 п. З КЗпП України.
Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що слід змінити формулювання причин і дати звільнення ОСОБА_1 з роботи з ст. 40 п. 4 КЗпП України на ст. 38 ч. З КЗпП України та з 10.02.2006 року на 18.04.2006 року.
Суд критично оцінює посилання відповідача у запереченні на позов про те, що ним відправлялись листи позивачу про скасування наказу про відсторонення від роботи та про звільнення його з роботи, оскільки при проведенні вищевказаної перевірки вказані накази
виявлені не були, крім того всі повідомлення, які нібито направлялись позивачу зазначені без вихідних номерів та чомусь у день підписання наказу відправлялись із м. Києва.
З відповідача слід також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з
01.02.2006 року по 18.04.2006 року в сумі 1125 грн.
Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Судом встановлено, що позивачу не виплачена заробітна плата за січень 2006 року, а тому його вимоги про стягнення заборгованої заробітної плати в сумі 450 грн. є підставними.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином до стягнення підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 13, 5 місяців, а саме зі 8.04.2006 року по 04.06.2007 року виходячи із середньомісячного заробітку 450 грн. на суму 6075 грн.
До часткового задоволення підлягають і вимоги щодо стягнення доплати за роботу у надурочний час за січень 2006 року, що встановлено перевіркою інспекції праці за 24 год. в сумі 60 грн.
Відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - не менше двомісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Таким чином на користь позивача слід стягнути 1350 грн. вихідної допомоги при звільненні.
Суд вважає, що несвоєчасною виплатою заробітної плати та іншими порушеннями трудового законодавства позивачу заподіяно моральну шкоду, однак сума на якій настоює позивач є занадто завищеною та не відповідає реально заподіяній шкоді, а тому в цій частині позов слід задоволити частково.
На підставі ст.ст. 38 ч. З, 44, 115, 116, 237-1 КЗпП України та керуючись ст. ст. 215-218 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задоволити частково. Стягнути з ТзОВ „Станіславська торгова компанія" на користь ОСОБА_1 450 грн. заборгованості по заробітній платі, 60 грн. доплати за роботу у надурочний час за січень 2006 року, 1350 грн. вихідної допомоги при звільненні, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні період з 18.04.2006 року по
04.06.2007 року на суму 6075 грн., змінити формулювання причин і дати звільнення ОСОБА_1 з роботи з ст. 40 п. 4 КЗпП України на ст. 38 ч. З КЗпП України та з 10.02.2006 року на
18.04.2006 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2006 року по
18.04.2006 року в сумі 1125 грн., 1000 грн. заподіяної моральної шкоди та 500 грн. за
надання правової допомоги адвокатом, а разом - 10060 грн.
Стягнути з ТзОВ „Станіславська торгова компанія" на користь держави 100 грн. 60 коп. державного мита.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі заяви до Івано-Франківського міського суду про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.