Справа № 11-356/2007 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ст. 309 ч.2 Орленко Л.О.
КК України Доповідач Куценко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі
Головуючого Ржепецького О.П.
Суддів Тимошевського В.П., Куценко О.В.
За участю прокурора Багірової В.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві
кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора
Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_1 на постанову судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2007 року, якою
кримінальна справа за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за ч.2 ст. 309 КК України,
- направлена прокурору Веселинівського району Миколаївської області для проведення додаткового розслідування,
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в незаконному придбанні, виготовленні, перевезенні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, без мети збуту.
Постановою судді кримінальна справа зі стадії попереднього розгляду направлена прокурору Веселинівського району Миколаївської області для проведення додаткового розслідування.
Приймаючи таке рішення, суддя вказав на те , що досудове слідство по даній кримінальній справі було проведено без порушення кримінальної справи.
Крім того , в ході досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист, оскільки відповідно довідки Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 від 31 січня 2007 р. ОСОБА_2 був обстежений в даній лікарні в 1999 році і йому встановлено діагноз: наслідки черепно-мозкової травми зі стійким помірно-вираженим астено-вегетативним синдромом на фоні низької норми інтелекту.
Тому, на думку суду, наявність фізично-психічної вади у
ОСОБА_2 перешкоджає йому самостійно захищатись від
обвинувачення, тому відповідно до вимог ст. 45 КК України участь
захисника є обов'язковою. Однак ОСОБА_2 не було проведено
судово-психіатричну експертизу і не наданий захисник на досудовому
слідстві, чим було позбавлено його право на захист.
Суд вважає вище вказані порушення кримінально-процесуального закону істотними, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
В апеляції старший помічник прокурора Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що на його думку постанова суду є необгрунтованою. Так, в матеріалах справи є постанова про виділення стосовно ОСОБА_2 кримінальної справи в окреме провадження, тому відповідно до вимог ст. 26 КПК України не потрібно виносити окрему постанову про порушення кримінальної справи.
Також вважає, що право ОСОБА_2 на захист не було порушено, так як він на обліку і лікаря психіатра не стоїть і в матеріалах справи є протокол про роз'яснення ОСОБА_2 права на захист.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_4, яка підтримала апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 98 КПК України , прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Згідно ст. 113 КПК України досудове слідство проводиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому КПК.
Як вбачається із матеріалів справи постанова про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутня. На аркуші справи 1 знаходиться лише постанова про виділення в окреме провадження матеріалів за фактом незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів ОСОБА_2 , за ознаками злочину передбаченого ч.І ст. 309 КК України. Крім того , на аркуші справи 22 є постанова про закриття кримінального переслідування стосовно ОСОБА_2 за ч.І ст. 309 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, в подальшому його дії кваліфікувати за ч.2 ст. 309 КПК України.
Тому суд першої інстанції, повертаючи справу на додаткове розслідування, вірно прийшов до висновку про те , що кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 309 КК України не порушена.
Суд також обґрунтовано прийшов до висновку про те , що під час досудового слідства було порушено право на захист ОСОБА_2
Так, на аркуші справи 79 є довідка Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 згідно якої ОСОБА_2 в 1999 році проходив обстеження в даній лікарні і йому було виставлено діагноз: наслідки черепно-мозкової травми зі стійким помірно-вираженим астено-вегетативним синдромом на фоні низької норми інтелекту. Однак, органами досудового слідства судово-психіатрична експертиза ОСОБА_2 не призначалась і не вияснялось, чи може він реалізувати своє право на захист через свої фізичні і психічні вади.
Вище вказані порушенням кримінально-процесуального закону є істотним , без усунення яких кримінальна справа не може бути призначена до розгляду. Тому суд обґрунтовано повернув справу на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду.
Доводи апеляції про те, що згідно вимог ст. 26 КПК України при виділенні кримінальної справи в окреме провадження не потрібно виносити постанову про порушення кримінальної справи , так як вона вже порушена є без підставні.
Оскільки, згідно вимог ст. 26 КПК України в одному провадженні можуть бути об'єднані справи по обвинуваченню декількох осіб -співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Виділення кримінальної справи допускається тільки у випадках, коли це викликається необхідністю, коли це не може негативно відбитися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи.
Однак, із постанови про виділення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 із кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 не вбачається чи являються вони співучасниками злочину, чому виникла необхідність виділення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 в окреме провадження. Крім того на аркуші справи 2 є аналогічна постанова про виділення кримінальної справи стосовно ОСОБА_5 з іншої кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого помічника прокурора Веселинівського району Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову судді Веселинівського району Миколаївської області від 14 березня 2007 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.