Справа №22-ц-682 2007 p. Головуючий у 1 -й інстанції - Шелєхова А.В.
Категорія - 41 Суддя-доповідач - Батюк А.В.
УХВАЛА
іменем України
23 травня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - МасловаВ.О.
судців - Батюка А.В., Крамаренка В.І.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які беруть участь у справі - відповідачки ОСОБА_1, позивачки за зустрічним
позовом ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни-94» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2007 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни-94» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди;
за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни-94» про зміну запису в трудовій книжці та стягнення заробітної плати,
встановила:
В апеляційній скарзі ТОВ «Слов'яни-94» просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2007 року, яким у задоволенні позову ТОВ «Слов'яни-94» відмовлено за необґрунтованістю, а позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено -зобов'язано ТОВ «Слов'яни-94» внести зміни в трудові книжки ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині підстав їх звільнення з п.2 ст. 41 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України -звільнити за власним бажанням, стягнуто з ТОВ «Слов'яни-94» на користь ОСОБА_1 2370 грн. 45 коп. середнього заробітку за час затримки трудової книжки, на користь ОСОБА_2 - 2370 грн. 45 коп. середнього заробітку за час затримки трудової книжки, на користь держави - 59 грн. 50 коп. судового збору, на користь ТУ ДСА - 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і ухвалити нове рішення про задоволення позову ТОВ «Слов'яни-94» та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.
При цьому апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що судом не враховано, що ОСОБА_1 відмовилась від участі в інвентаризації та що, незважаючи на відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність, ОСОБА_1 має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі, оскільки ст. 135-1 КЗпП України прямо не зобов'язує керівника підприємства укладати такі договори з працівниками, а крім цього, позивачка отримала матеріальні цінності під звіт по разовим документам.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 наказом №159 від 4 листопада 2002 року була прийнята на роботу до ТОВ «Слов'яни-94» старшим продавцем в магазин по АДРЕСА_1.
Наказом №144 від 7 жовтня 2002 року прийнята на роботу продавцем в магазин по АДРЕСА_1 ОСОБА_2
Згідно з табелем обліку робочого часу станом на травень 2006 року в магазині по АДРЕСА_1 працювало шість продавців та один технічний працівник: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
29 травня 2006 року адміністрація ТОВ «Слов'яни-94» відсторонила від роботи продавців магазину, у всіх продавців були вилучені ключі. Опечатування магазину в присутності продавців проведено не було.
Наказом №81 від 30 травня 2006 року було вирішено провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей в магазині по АДРЕСА_1, яку розпочати 31 травня 2006 року. До складу інвентаризаційної комісії включено три працівника ТОВ «Слов'яни-94». Зазначено, що старший продавець магазину відмовилась від участі у проведенні інвентаризації. Дані про ознайомлення працівників магазину з наказом про проведення інвентаризації відсутні.
В результаті інвентаризації виявлено недостачу на суму 15394 грн. 17 коп. Відомість про виявлення недостачі підписана бухгалтером ОСОБА_8, яка не була членом інвентаризаційної комісії, та членами інвентаризаційної комісії.
Наказом №87 від 6 червня 2007 року вирішено для підтвердження інвентаризації від 31 травня 2006 року провести повторну інвентаризацію комісією в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11 Проведення інвентаризації призначено на 7 червня 2006 року.
В результаті повторної інвентаризації виявлено недостачу на суму 15258 грн. 76 коп. Відомість про виявлення недостачі підписана бухгалтером ОСОБА_8, яка не була членом інвентаризаційної комісії, та членами інвентаризаційної комісії.
Відповідно до акту Територіальної державної інспекції праці у Сумській області від 27 вересня 2006 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладались договори про колективну (бригадну), індивідуальну матеріальну відповідальність, а також в табелях обліку використання робочого часу працівниками магазину по АДРЕСА_1 за травень-червень 2006 року зафіксовано тривалість робочого дня 8 годин і в платіжних відомостях на виплату заробітної плати працівникам магазину від 30 червня 2006 року та від 31 липня 2006 року навпроти прізвищ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 значиться до виплати по 318 грн. 11 коп. та підписи.
В акті наявна вказівка про те, що відповідно до пояснень юриста заявники в червні 2006 року не працювали, але їм було здійснено виплату заробітної плати.
В той же час наказом №100 А ТОВ «Слов'яни-94» від 30 червня 2006 року вирішено утримати заробітну плату за травень 2006 року з працівників магазину ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рахунок відшкодування недостачі по магазину.
Наказом №116 А ТОВ «Слов'яни-94» від 31 липня 2006 року вирішено утримати заробітну плату за червень 2006 року з працівників магазину ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рахунок відшкодування недостачі по магазину.
Дані про ознайомлення працівників магазину з наказами №№100, 116 відсутні.
20 червня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили поштою ТОВ «Слов'яни-94» заяви про звільнення за власним бажанням, повторно такі заяви були здані товариству 22 листопада 2006 року і фактично ними були отримані трудові книжки 23 листопада 2006 року, проте чого не заперечують сторони.
Наказом №194 ТОВ «Слов'яни-94» від 22 листопада 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені 22 листопада 2006 року за ст. 41 п.2 КЗпП України за недовірою.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 відмовилась від участі в інвентаризації, є непереконливими.
Як було встановлено і вбачається з матеріалів справи, інвентаризації товаро-матеріальних цінностей проводились взагалі без продавців - працівників магазину, належні докази з приводу їх відмови від участі в інвентаризації в матеріалах справи відсутні.
В судовому засіданні суду першої інстанції інші працівники магазину по АДРЕСА_1 підтвердили факт неповідомлення їх про проведення інвентаризацій.
Що стосується посилань апелянта на те, що, незважаючи на відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність, ОСОБА_1 має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі, оскільки ст. 135-1 КЗпП України прямо не зобов'язує керівника підприємства укладати такі договори з працівниками, є безпідставними.
ст. 134 КЗпП України містить вичерпний перелік випадків повної матеріальної відповідальності працівників у разі заподіяння з їх вини шкоди підприємству. В даному випадку відсутні підстави, передбачені цією статтею, для повної матеріальної відповідальності ОСОБА_1
Як встановлено судом першої інстанції, договір про повну бригадну або індивідуальну матеріальну відповідальність не укладався, даний факт не заперечується і в апеляційній скарзі, функціональні обов'язки старшого продавця офіційно не були закріплені. ОСОБА_1 приймала товар за накладними під час перебування на роботі та складала звіти. За її відсутності товар приймали інші працівники. За час її роботи в магазині по АДРЕСА_1 інвентаризація не проводилась, товар їй під звіт не передавався. Робочий день ОСОБА_1 становив 8 годин. Магазин тривалий час працював цілодобово, а останній час - з 8.00 до 22.00 години.
За таких обставин висновок суду про те, що адміністрацією ОСОБА_1 не були створені умови для здійснення контролю за зберіганням товару, є законним і обґрунтованим.
Крім того, при опечатуванні магазину та проведенні інвентаризації на ОСОБА_1, ні інші працівники присутні не були, жоден з них не був включений до інвентаризаційної комісії.
ТОВ «Слов'яни-94» не надало суду належних доказів, що означені працівники взагалі були ознайомлені з наказами про проведення інвентаризацій.
Отже, висновок суду про те, що такі дії адміністрації суперечать вимогам Інструкції по інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69, узгоджується з наявними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку.
Всупереч ст. 60 ЦПК України товариство «Слов'яни-94» не довели ті обставини, на які воно посилалося як на підставу своїх вимог, що ОСОБА_1 отримувала матеріальні цінності під звіт по довіреності та разовим документам.
В матеріалах справи відсутні належні докази з цього приводу - це довіреності, накладні з підписом ОСОБА_1 про отримання нею товару, касові квитанції про здачу грошей за реалізований товар, належні документи про залишок товару, а лише складання щомісячних товарно-грошових звітів не є підставою для покладення матеріальної відповідальності.
Місцевим судом дана оцінка і доводам сторін з приводу підстав звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_2 і висновок суду в цій частині також не спростовується доводами апеляційної скарги.
Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 38, 41, 134 КЗпП України, Інструкції по інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 3ОЗ, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни-94» відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.