Справа №22-ц-575 2007 p.                    Головуючий у 1-й інстанції - Левченко Т.П.

Категорія -    43                                       Суддя-доповідач - Батюк А.В.

УХВАЛА

 іменем    України

23 травня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - МасловаВ.О.

суддів                   -  Батюка А.В.,  Крамаренка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

та осіб,  які беруть участь у справі -позивача ОСОБА_1,  представника

відповідача СВКП ТОВ «Фактор-92» - Дяченка М. С.  розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу    за   апеляційною    скаргою    Спільного   виробничо-комерційного    підприємства товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-92» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 6 березня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного виробничо-комерційного підприємства«Фактор-92» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

встановила:

В апеляційній скарзі СВКП ТОВ «Фактор-92» просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 6 березня 2007 року,  яким позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 неустойку в розмірі 618 грн. 80 коп.,  100 грн. на відшкодування моральної шкоди,  137 грн. 50 коп. повернення судових витрат,  і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права,  Зокрема,  зазначає,  що СВКП ТОВ «Фактор-92» не є належним відповідачем у справі і,  стягнувши з нього шкоду,  суд вийшов за межі позовних вимог.

Як встановлено судом першої інстанції,  25 листопада 2005 року ОСОБА_1 придбав пральну машину марки «ARISTON AVL 109 R» вартістю 2380 грн. в магазині «Самсунг» ТОВ «Інком ЛТД». Виробником на зазначений товар було встановлено гарантійний строк - 1 рік.

Наприкінці травня 2006 року пральна машина вийшла з ладу і 29 травня 2006 року звернувся до сервісного центру «Техносервіс»,  адреса якого була зазначена в гарантійному талоні,  який належить СВКП ТОВ «Фактор-92»,  з приводу проведення гарантійного ремонту пральної машини.

7 червня 2006 року за заявкою ОСОБА_1 до нього додому з'явився майстер з сервісного центру,  оглянув пральну машину і повідомив,  що її необхідно відвезти до майстерні.

Після звернення позивача до сервісного центру пральну машину забрали у нього на ремонт лише 16 червня 2006 року.

Відремонтована пральна машина була повернута позивачу 18 липня 2006 року.

Такими діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди.

Колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,  оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта про те,  що ВКП ТОВ    «Фактор-92»    є    неналежним відповідачем,  є непереконливими.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 38),  СВКП ТОВ «Фактор-92»,  крім інших видів діяльності,  здійснює також ремонт побутової радіоелектронної апаратури,  побутових машин,  приладів та металовиробів за замовленням населення,  а сервісний центр «Техносервсіс» не є юридичною особою і входить до складу СВКП ТОВ «Фактор-92».

Ухвалою суду від 15 листопада 2006 року відбулась заміна відповідача на СВКП ТОВ «Фактор-92» ,  а тому товариство є належним відповідачем по справі.

1 січня 2006 року СВКП ТОВ «Фактор-92» укладено сервісний контракт з виробником пральних машин «ARISTON» в Україні. Відповідно до плі. 1.1,  2.1.7 цього контракту СВКП ТОВ «Фактор-92» несе обов'язки авторизованого сервісного центру по обслуговуванню побутової техніки торгових марок «ARISTON»,  «INDESIT» виробництва Indesit Compani,  зокрема виконує гарантійний ремонт у строки,  встановлені законодавством про захист прав споживачів.

В цьому випадку СВКП ТОВ «Фактор-92» задовольняло вимоги споживача з приводу безоплатного усунення недоліків товару відповідно до договору,  а тому й не було підстав покладати обов'язок по задоволенню позовних вимог на виробника і продавця товару.

Позивач при купівлі пральної машини був поінформований продавцем про те,  що саме відповідач має здійснювати гарантійний ремонт придбаного ним товару.

Згідно з ч.9  ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.

Згідно з п.2.1.10 зазначеного Сервісного контракту виконавець - СВКП ТОВ «Фактор-92» зобов'язаний мати в наявності оптимальний комплект запасних частин,  необхідних для ведення робіт в строки,  встановлені законодавством про захист прав споживачів. Питання щодо встановлення іншого строку виконання ремонтних робіт сторонами не узгоджувалось.

З рахунку-наряду НОМЕР_1 вбачається,  що сервісний центр повернув позивачу відремонтовану пральну машину 18 липня 2006 року (а.с.  8).

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення завданої позивачу шкоди з СВКП ТОВ «Фактор-92»,  що підтверджується зібраними по справі доказами,  яким суд дав належну оцінку.

Рішення суду відповідає вимогам  ст.  ст. 23,  611,  708,  1167 ЦК України,   ст.  ст. 8,  22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити,  а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись  ст.   ст. 3ОЗ,  307,  308,  313,  315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Спільного виробничо-комерційного підприємства «Фактор-92» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 6 березня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.