УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня 22 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ященка В.А.
суддів - Прокопенка О.Б., Сінашенка В.Г.
з участю прокурора - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на постанову Буринського районного суду Сумської області від 13 березня 2007 року, за якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , -
звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 271 КК України згідно зі ст. 47 КК України з передачею її на поруки колективу ДП „Конотопський лісгосп" за умови, якщо вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Провадження по справі закрито.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 відмовлено.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувалася у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_2 згідно наказу директора ДП „Конотопський лісгосп" № 83 від 22.04.2005 року будучи відповідальною за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами, порушила вимоги ст. 13 ЗУ „Про охорону праці", п.18.7. Посадової інструкції, п. п. 2.1.4., 2.1.17, Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.1995 року № 107, п 2.2. Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників, які обслуговують вантажопідйомні крани, тобто будучи наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями і являючись службовою особою вчинила злочин проти безпеки виробництва:
15.03.2006 року ОСОБА_2 було видано завдання стропальникам проводити стропування деревини для навантаження у вагони. Під час проведення навантажувальних робіт стропальник ОСОБА_1 застропив пачку колод, дав сигнал кранівнику ОСОБА_3 на підйом вантажу. Кранівник дав попереджувальний сигнал, відвів вантаж на середину крана і почав рух крана з вантажем. При цьому площадкою для кріплення електродвигуна та редуктора стропальнику ОСОБА_1 нанесено травму у вигляді закритого перелому крила лівої підвздовжної кості зі зміщенням, та перелом поперечних відростків поперекових хребців Альфа 1 - Альфа 4 зі зміщенням. Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
При судовому розгляді справи суд дійшов до висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_2 ст. 47 КК України і звільнив її від кримінальної відповідальності з закриттям провадження по справі.
В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_1 вважає постанову суду стосовно звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності незаконною, оскільки суд
Справа № 11-131/2007р. Головуючий у першій інстанції Стеценко B.C.
Категорія ст. 271 ч.1 КК України Доповідач - Прокопенко О.Б.
однобічно дослідив обставини справи і вказує, що тільки в результаті дій ОСОБА_2 він отримав травму, тому що вона грубо порушила Закон України „Про охорону праці" і ряд відповідних інструкцій. Зазначає, що при розслідуванні нещасного випадку він перебував у лікарні і не в змозі був захистити свої права, а дирекція лісгоспу та ОСОБА_2 зробили його винним в порушенні правил безпеки, погрожували і вимагали, щоб він погодився на те, що отримав травму побутового характеру. Суд висновки комісії формально визнав як доказ і його вини в порушенні Інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників з якою він не був ознайомлений та поклав в основу постанови висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. Також, звертає увагу на те, що в результаті отриманої травми він втратив здоров'я, погано себе почуває, не може виконувати фізичну роботу і забезпечувати себе матеріально. Крім того, суд несправедливо відмовив йому в розмірі позовних вимог, оскільки саме з вини ОСОБА_2 йому заподіяна моральна шкода, яку відмовляються відшкодовувати вона і лісгосп. Прохає постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_4 про відмову в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія судців не вбачає підстав до її задоволення.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України, дійшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України з передачею її на поруки трудовому колективу ДП „Конотопський лісгосп".
Так, ОСОБА_2 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, у судовому засіданні, визнаючи вину, щиро розкаялася, на утриманні має неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем роботи, в зв'язку з чим трудовий колектив ДП „Конотопський лісгосп" і звернувся до суду з клопотанням про передачу її на поруки, про що суду було представлене письмове звернення колективу, прийняте на загальних зборах.
Таким чином суд застосовуючи ст. 47 КК України відносно ОСОБА_2 впевнився, що її виправлення можливе без застосування до неї кримінального покарання, а перебування ОСОБА_2 у трудовому колективі ДП „Конотопський лісгосп" сприятиме її виправленню. В той же час суд, при звільненні ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності обґрунтовано зазначив певні умови до її поведінки, а саме необхідність виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадського порядку. Із зазначеними висновками суду повністю погоджується і колегія суддів судової палати з кримінальних справ, а тому доводи апеляції потерпілого ОСОБА_1 стосовно незаконного звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності не заслуговують на увагу. Згідно з вимогами ст. 47 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки - це право суду, яке він законно та обґрунтовано використав.
Не заслуговують на увагу доводи потерпілого ОСОБА_1 щодо безпідставного відмовлення у задоволенні його цивільного позову про стягнення із ОСОБА_2 моральної шкоди. Так судом першої інстанції встановлено, що потерпілому ОСОБА_1 дійсно завдана шкода, але враховуючи те, що моральна шкода завдана під час виконання службових обов'язків і випливає з трудових відносин, а тому суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем. При цьому судом роз'яснено ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до належного відповідача у порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не вбачає з матеріалів справи порушень вимог ст. 47 КПК України відносно ОСОБА_1, як потерпілого у справі при звільненні ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності. Суд, дійшовши до висновку про необхідність закриття кримінальної справи за ч.1 ст. 271 КК України, виніс мотивовану постанову.
В зв'язку з викладеним колегія суддів судової палати з кримінальних справ вважає, що підстав до задоволення апеляції ОСОБА_1 не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 362, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Буринського районного суду Сумської області від 13 березня 2007 року, якою звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 271 КК України згідно зі ст. 47 КК України з передачею ОСОБА_2 на поруки колективу ДП „Конотопський лісгосп", залишити без зміни, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.