УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня 22 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ященка В.А.
суддів - Прокопенка О.Б., Сахнюка В.Г.
з участю прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2 на вирок Путивльського районного суду Сумської області від 19 березня 2007 року, яким :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка м. Білопілля, Сумської області, мешканка с Бунякіне, Путивльського району, Сумської області, раніше не засуджувалася , -
засуджена за ст. 166 КК України до обмеження волі строком на чотири роки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах:
ОСОБА_2 є матір'ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3р.н., яка рішенням Путивльського районного суду від 19 вересня 2006року позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей, котрі на теперішній час знаходяться на повному державному забезпеченні в школі-інтернаті. Так, починаючи з 2002 року ОСОБА_2 систематично зловживає спиртними напоями, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, веде аморальний спосіб життя, ніде не працює та злісно ухиляється від обов'язку по догляду та вихованню своїх неповнолітніх дітей. Будинок де проживали діти і ОСОБА_2 знаходиться в антисанітарних умовах, діти спали на підлозі, не мали фактично одягу, були голодні, школу не відвідували. Під впливом негативної поведінки ОСОБА_2 її діти засвоїли негативну звичку курити, вживати алкогольні напої. Крім того, внаслідок відсутності контролю з боку матері, її син ОСОБА_3 вироком Путивльського районного суду від 29.05.2006року визнаний винним і засудженим за ч.3 ст. 185 КК України.
Таке злісне невиконання ОСОБА_2, як матері, обов'язків по догляду за дітьми, створена негативна сімейна ситуація, її поведінка, спричинили істотний негативний вплив на емоціональний стан неповнолітніх у вигляді ознак вираженої затримки психічного розвитку, глибокої мікро-соціальної і педагогічної запущеності у вигляді обмеженого об'єму знань, обмеженого словарного запасу, не сформованості особистості, замкнутість, невпевненість у собі, що знаходиться в причинно-слідчому зв'язку з негативними умовами виховання, а саме обумовлені злісним невиконанням матір'ю своїх обов'язків по догляду і вихованню дітей, що і є тяжкими наслідками.
В поданих апеляціях:
адвокат ОСОБА_1 не оспорюючи кваліфікації дій ОСОБА_2, вважає призначене покарання надмірно суворим з наступних підстав. Так, тяжкі наслідки на які послався суд можуть бути виправленими у майбутньому, оскільки діти вилучені у ОСОБА_2 та знаходяться на вихованні у дитячому закладі. Зазначає, що скоєння ОСОБА_2 злочину стало можливим із-за
Справа № 11-377/2007р. Головуючий у першій інстанції Гриценко П.П.
Категорія ст. 166 КК України Доповідач - Прокопенко О.Б.
некмітливості місцевих органів влади і освіти, про що свідчать факти, що кримінальна справа була направлена до суду 10.08.2006р., а рішення по цивільній справі про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав ухвалено 19.09.2006р., суд зазначені обставини не врахував і призначив таке покарання, яке не відповідає тяжкості злочину і не виконує свою виховну функцію, порушуючи вимоги ст. 323 КПК України. Враховуючи викладене, прохає вирок суду змінити, пом'якшуючи покарання;
засуджена ОСОБА_2 визнаючи вину в скоєному та щиро каючись, прохає пом'якшити призначене покарання.
Вислухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1 , котрий підтримав подані апеляції, думку прокурора ОСОБА_5 про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів судової палати з кримінальних справ не знаходить підстав до їх задоволення.
Викладені у вироку висновки суду, щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злісного невиконання встановлених законом обов'язків по догляду за двома неповнолітніми дітьми, що спричинило тяжкі наслідки за обставин викладених у вироку, підтверджені зібраними у справі та перевіреними судом доказами і в апеляціях адвоката ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2 не оспорюються.
Колегія суддів, перевіряючи справу в межах поданих апеляцій у відповідності з вимогами ст. 365 КПК України, вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи. При цьому дії ОСОБА_2 ст. 166 КК України кваліфіковані вірно.
Покарання за зазначеним законом ОСОБА_2 судом призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України. При цьому враховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винної і обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Суд першої інстанції, аргументовано навівши відповідні мотиви, дійшов до висновку про виправлення засудженої при реальному відбуванні покарання, яке призначено в межах санкції ст. 166 КК України та є необхіднім і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. За таких обставин, колегія судців вважає, що підстав для пом'якшення покарання засудженій і задоволення апеляцій не вбачається.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія судців судової палати з кримінальних справ, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 19 березня 2007 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції адвоката ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2 - без задоволення.