Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22 ц- 546\2007р. Головуючий в 1 інстанції
Завгородня Л.М.
Категорія 36 Доповідач в апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - Єфімової В.О.
суддів - Володіної Л.В. , Птіціної В.І.
при секретарі - Федоніні Є.О.
за участю - представника позивачки - ОСОБА_1
- представника відповідача - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційні скарги позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 19 лютого 2007 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки по заборгованості по аліментам,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 і просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментам на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 10 441 грн.64 коп. і неустойку по заборгованості по аліментам в сумі 64 183 грн. 39 коп., мотивуючи тим, що відповідач не виконує свої обов'язки за рішенням суду про стягнення з нього аліментів.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 19 лютого 2007 року позов ОСОБА_3 частково задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку по заборгованості по аліментам у розмірі 26 876 грн. 43 коп., заборгованість по аліментам в сумі 10 441 грн.64 коп., всього 37 310 грн. 07 коп.
Судом вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, просить рішення суду, у частині стягнення з відповідача неустойки по заборгованості по аліментам, скасувати, ухвалити у цієї частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному об'ємі. Вказує, що суд необґрунтовано не порахував неустойку суми заборгованості, яка склалася на 01.09.2004 року.
Відповідач ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм ст.ст. 196,197 СК України при неповному з'ясуванню обставин, які мають значення по справі. Просить зменшити суму заборгованості по аліментам та неустойки, надати розстрочку по сплаті цієї суми, вказує, що суд не врахував матеріальне положення відповідача та стан його здоров'я.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, які підтримали свої апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи,
обговоривши доводи скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 згідно з рішенням суду зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, 0 6.07.1995 року народження.
Після звільнення відповідача з ВАТ "Севастопольська автобаза" у 2001 році, він перестав виконувати зобов'язання по сплаті аліментів, внаслідок чого утворилася заборгованість по аліментам у сумі 10 441 грн.64 коп. (а.с.41).
Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано порахував, що є підстави для стягнення неустойки з відповідача, однак невірно визначив період з якого слід проводити розрахунок неустойки і суму неустойки.
Враховуючи те, що на момент набрання чинності Сімейного кодексу України у відповідача вже була заборгованість по аліментам, судова колегія погоджується з доводами скарги позивача, що неустойка нараховується на усю суму заборгованості.
З розрахунком неустойки судова колегія погодитися не може, оскільки неустойка нараховується за місяць прострочення і становить 30% суми несплачених аліментів.
Так, неустойка по заборгованості ОСОБА_4 по аліментам складає 3 132 грн. 50 коп.( 10 441,64 * 30% = 3 132,50). Підстав для зменшення її розміру, відповідно до ч.2 ст. 196 СК України, судова колегія не вбачає.
Згідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, судова колегія вважає, що рішення суду у частині стягнення з відповідача судових витрат підлягає зміні, підлягає стягненню держмито у сумі 135,74 грн.
На підставах викладеного, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду зміні у частині визначення суми неустойки та стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст.88,303-315 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 19 лютого 2007 року у частині визначення суми неустойки та судових витрат змінити.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку по заборгованості по аліментам у сумі 3 132 гривень 50 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_4 в дохід держави держмито у сумі 135 гривень 74 копійки.
У іншої частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.