УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Головчук С. В.
суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.
при секретарі Прищепа О.А.
з участю позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
заподіяної злочином за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду від 23 лютого 2007 року -
встановив:
в грудні 2006 року ОСОБА_1. пред'явив позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Він зазначав, що 15.01.2006 року близько 00 год. ЗО хвилин ОСОБА_2., керуючи автомобілем TOYOTA Land Cruizer в смт Озерне Житомирського району та рухаючись із швидкістю 50-70 км/год по дорозі напроти буд. № 1, яка є житловою і пішохідною зоною, не справився з керуванням та виїхав на площадку для стоянки автомобілів, де здійснив наїзд на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_1. Внаслідок дорожньої події його син ОСОБА_1., 13.06.1987 року народження отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, від яких загинув на місці події. За вчинені дії ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину за ч.2 ст. 28 6 КК України та засуджено до 8 років позбавлення волі. Злочинними діями відповідача позивачу завдані моральні страждання, позбавлено єдиного сина. На відшкодування моральної шкоди просив, стягнути з відповідача 90000 грн. та витрати на поховання в розмірі 10000 грн.
Рішенням Житомирського районного суду від 23 лютого 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 90000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на поховання.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2. -ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд. Зазначає, що задовольняючи позад, суд - не врахував, що потерпілий ОСОБА_1. перебував у
Справа №22ц/892 Головуючий у суді 1-ї інстанції Чернявський М. В.
Категорія 37 Суддя-доповідач Головчук С. В.
2
стані алкогольного сп'яніння та порушив правила дорожнього руху. Судом не досліджувалося питання ступеня вини потерпілого та відповідача. Позивачем не надано доказів на підтвердження моральних страждань, не зазначено в чому полягає моральна шкода.
Перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 15.01.2006 року ОСОБА_2. близько 00 год. 30 хвилин керуючи автомобілем TOYOTA Land Cruizer в смт Озерне Житомирського району виїхав на зустрічну смугу руху по дорозі від поштового відділення до ринкового майданчика, по якій йому назустріч рухалися пішоходи ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_1., де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1. Внаслідок отриманих при цьому тілесних ушкоджень ОСОБА_1. помер на місці події.
Зазначені обставини доведені вироком Житомирського районного суду від 22 червня 2006 року, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14.11.2006 року.
Задовольняючи позов, суд правильно виходив з того, що внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_2 позивачу завдані втрати немайнового характеру, які підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України.
Судом враховано, що внаслідок злочинних дій відповідача загинув єдиний син ОСОБА_1. в молодому віці. Сам по собі факт заподіяння цієї невиправної втрати для батька дає підстави для відшкодування моральної шкоди. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно стягнув вказане відшкодування у розмірі визначеному самим позивачем.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано порушення потерпілим ОСОБА_1. правил дорожнього руху, висновків суду не спростовують, оскільки вина відповідача встановлена вироком суду.
Рішення суду в частині стягнення витрат на поховання не оспорюється, тому в цій частині не перевіряється апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду від 23 лютого 2007 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.