Черкаський районний суд Черкаської області    

                            Справа № 2-250/11

Р  І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 квітня 2011 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

                    головуючого судді                                                  Іваненка І. В.

                    при секретарі                                                            Пазенко О. О.

                    за участю представника позивача                              ОСОБА_1

                    представника відповідача                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася до суду з указаним позовом.

          В обґрунтування вимог указує, що сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 01 вересня 2010 року навчається у Військовому інституті Одеського національного політехнічного університету. Відповідач згідно з рішенням Черкаського районного суду від 19 жовтня 2004 року сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 100 гривень щомісячно, однак їх сплата була припинена з  досягненням сином повноліття. На даний час заборгованості по аліментам немає. Указує, що син потребує утримання від батьків, оскільки навчається у ВУЗі в іншому місті, часто хворіє. Таке забезпечення вона самостійно не може йому надати на належному рівні, оскільки має незначні доходи. Відповідач допомоги добровільно не надає.

          Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 800 гривень щомісячно до досягнення ним двадцяти трьох років, а також додаткові витрати на утримання сина у зв’язку з його хворобами у розмірі 200 гривень щомісячно також до досягнення ним двадцяти трьох років на відкритий картковий рахунок сина.

          У судовому засіданні позивачка вимоги підтримала. Надала лист від сина, завірений за місцем його навчання, про те, що він підтримує позицію матері, просить стягнути кошти з батька на спеціально відкритий у банку картковий рахунок.

          Відповідач заявлені вимоги не визнав. Зазначив, що його син, навчаючись у військовому інституті, перебуває на повному утриманні держави, відтак йому забезпечується прожитковий мінімум, й потреб у додатковій допомозі у нього не може бути. Крім того вказав, що він не працює, не має жодного джерела доходу, проживає з іншою жінкою, знаходячись на її утриманні, тому не має змоги надавати допомогу. Зазначив, що він також мав другу групу інвалідності, отримував відповідну пенсію, яка, втім, на даний час не виплачується, оскільки строк інвалідності не продовжений. Також вказав, на те, що позов заявлений неналежним позивачем, оскільки син є повнолітньою особою, й доручення матері на пред’явлення позову на його користь не надавав, й, оскільки син на даний час не проживає із матір’ю, то вона не має права ставити вимоги на його користь. Просив у позові відмовити.

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 01 вересня 2010 року навчається у Військовому інституті Одеського національного політехнічного університету. Відповідач згідно з рішенням Черкаського районного суду від 19 жовтня 2004 року сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 100 гривень щомісячно, однак їх сплата була припинена з  досягненням сином повноліття. Відповідач перебуває у працездатному віці, не працює, у якості безробітного не зареєстрований, на час розгляду справи інвалідом не являється, пенсій чи іншої допомоги не отримує.

          Відповідно до ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

          Відповідно до вимог ч. 1 ст.199 СК України батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і, у зв”язку з цим, потребують матеріальної допомоги, до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.           Частина 2 ст. 199 СК України вказує, що право на таке утримання припиняється у разі припинення особою навчання.

          Відповідно до вимог ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів та бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

          Керуючись указаний вище, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Суд вважає, що батьки повинні надавати допомогу повнолітньому сину, який навчається. Суд ставиться критично до твердження відповідача про те, що його син не потребує допомоги, оскільки повністю забезпечується державою проживанням, одягом, харчуванням, оскільки потреби молодої людини не можуть зводитися лише до тих, що забезпечують її біологічне існування, а є значно ширшими.

Суд також ставиться критично до твердження відповідача про те, що він не повинен надавати допомогу, оскільки не має жодних джерел доходу, адже він є працездатною особою у працездатному віці, й той факт, що він не працює, не може обмежувати право сина на отримання гарантованої законом допомоги.

Відсутність у відповідача постійного стабільного доходу вказує на доцільність визначення розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі. Суд не бачить перешкод для стягнення аліментів на відкритий сином картковий рахунок, враховуючи його перебування в іншому місті на навчанні.

          Суд також вважає, необгрунтовним й твердження відповідача щодо неналежності позивача у справі, оскільки позиція матері повністю підтримана сином, що підтверджується відповідним листом, тобто дії повіреного, здійснені на користь довірителя, повністю підтримані останнім. Крім цього, до початку навчання син постійно проживав разом із матір’ю.

          Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір аліментів в сумі 800 гривень щомісячно є завищеним. На час розгляду справи прожитковий мінімум для працездатної особи відповідно до поточного закону про державний бюджет складає 960. Суд вважає необхідним врахувати те, що син дійсно отримує певне забезпечення від держави під час навчання, зокрема щодо проживання, харчування, тощо. Тому, враховуючи це, вважає справедливим стягнути з батька не половину визначеного в законі мінімуму, а його третину, тобто 320 гривень щомісячно.

          Суд вважає, що сума аліментів має бути стягнута з дати пред’явлення позову, а саме з 06 грудня 2010 року, відповідно до ст. 191 СК, застосовуючи її за аналогією закону.

          Щодо вимог стосовно додаткових витрат на дитину в сумі 200 гривень, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають. Додаткові витрати мають бути зумовлені особливими потребами особи, які не можуть покриватися за рахунок загальної суми аліментів. Суд вважає, що наявність таких особливих потреб стороною позивача не доведена. Наявність деяких загальних захворювань суд не може вважати підставою для наявності особливих потреб дитини, й вважає, що витрати на лікування цих хвороб, які мав би нести батько, мають покриватися загальною сумою аліментів.

          Керуючись указаним вище, а також ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає у АДРЕСА_1, не працює, аліменти на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 320 гривень щомісячно, починаючи з 06 грудня 2010 року й до закінчення ОСОБА_5 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, зараховуючи ці кошти на картковий рахунок в Одеській обласній філії банку «УКРСОЦБАНК», № 26252660060670, номер картки 4874120022834437.

          В задоволенні інших вимог відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у               десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:ОСОБА_6