Справа  №  2-а-1917/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           22.04.2011                                                                                              м.Ніжин

     Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Хандога В.М,  розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині  Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.  

В С Т А Н О В И В:

04.04.2011 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, в якому вказав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом –Закон №2195-IV) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.  Управлінням ПФУ така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась.

Позивач зазначив, що дії Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати йому у повному обсязі надбавки до пенсії є неправомірними та такими, що суперечать Конституції України та Законам України. За наведених обставин позивач просив стягнути з відповідача –Управління ПФУ в м. Ніжині на його користь невиплачену щомісячну соціальну державну допомогу за період в межах строку позовної давності  по день відкриття провадження у справі відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 року.  

          Відповідач 18.04.2011 року надав до канцелярії суду заперечення на позов, в якому він позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.  

       Відповідач  в своєму запереченні зазначає, що позивач має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в певному розмірі, проте Управління ПФУ діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Органами Пенсійного фонду України  особам, які мають статус  “діти війни”виплачується  щомісячна надбавка в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність. А, отже, ця надбавка позивачу виплачується в розмірі   49 грн.80 коп. З огляду на це відповідач вважає, що з його боку не було допущено бездіяльності, про яку вказано в позові. У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ  діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають   задоволенню з наступних підстав.

    Позивач  ІНФОРМАЦІЯ_1  і має статус дитини війни, що надає йому право на отримання  державної соціальної підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

     Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ “Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік щодо викладення положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в новій редакції. Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України.   Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

      Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 р..

    У 2009 році та у 2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України. З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління  перерахунку пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2009 та 2010 роках не здійснювало, а також не проводило виплату.  

      Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що  дії відповідача  щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії як дитині війни  у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV  є незаконними, а тому вимоги позивача  підлягають задоволенню за період в межах строку позовної давності, визначеної ст. 99  ч.2 КАС України, тобто  шестимісячний термін. День звернення до суду –04 квітня 2011 року. Відповідно строк з якого має бути стягнення - з 04 жовтня 2010 року по 05  квітня  2011року/по день відкриття провадження у справі/.

   Доводи відповідача про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст. 6 ЗУ №21951У  до уваги судом не приймаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.11, 69-71,99,100,160, 162, 183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

     Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в м. Ніжині Чернігівської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 за період  з 04 жовтня 2010 року по 05 квітня  2011року/по день відкриття провадження у справі включно  надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 р., з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.  

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

            Суддя                                                                                                                          В.М. Хандога