Справа 2-570    2011рік

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          18 квітня  2011 року                             Ніжинський міськрайонний суд

                                                                           Чернігівської області

                    В складі:  головуючої судді Хандоги В.М.

                                    при  секретарі Павленко  В.М.

                                   за участю представника позивача

Розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду м. Ніжина цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

в с т а н о в и в :

          позивачка звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачки 69 000 гривень, які  остання взяла в неї в борг  09 грудня 2008 року.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснивши, що  09 грудня 2008 року відповідачка  взяла у ОСОБА_1 69 000 гривень для придбання 10 000 доларів США для власних потреб про що  написала власноручно розписку. Взяті гроші обіцяла повернути за першою вимогою.  Позивачка після цього неодноразово зверталася з вимогою про повернення коштів.  17 липня 2010 року  відповідачці направлено рекомендований лист з вимогою повернути  гроші до 31 липня 2010 року, але ні на лист, ні на усні вимоги відповідачка не реагує.

          Представник вважає, що  оскільки договір позики грошей укладений сторонами  письмово, передача грошей відбулася  то він є таким, що відбувся і в разі не повернення боргу він повинен бути стягнутим за рішенням суду.

          Відповідачка в судове засідання не з*явилася, заперечень проти позовних вимог не надала.

          Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу   на  підставі  наявних у ній  доказів з    ухваленням рішення  при заочному  розгляді  справи, що відповідає  положенням  ст. 224  ЦПК України.

          У відповідності до ст. 1046 ЦК України  за договором  позики одна сторона передає другій стороні грошові кошти, а друга сторона зобов»язується повернути їх в такій сумі, яка передавалася. Договір є укладеним  з моменту передачі грошей.

          Стаття 1047 ЦК України передбачає письмову форму договору  позики, якою може бути розписка позичальника.

          Позивачкою надана суду розписка, складена  ОСОБА_2, про отримання  09 грудня 2008 року від ОСОБА_1 69 000 грн.. В розписці мається підпис відповідачки, яка ніяким чином не оспорює ні розписки, ні свого підпису, ні отримання коштів.

          Звернення  позивачки   до ОСОБА_2 з вимогами  про повернення коштів  підтверджується її листом,   направленим 17 липня 2010 року. Доказів про повернення коштів відповідачкою суду не надано.

          Таким чином суд вважає, що  позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі. Також суд вважає, що відшкодуванню  підлягають  судові витрати, сплачені позивачкою.          

          Керуючись ст. 88,209,213-215 ЦПК України, ст. 1046, 1047  ЦК України України, суд          

в и р і ш и в :

          Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 69 000 грн. у відшкодування боргу  по борговій розписці та 810 грн. у відшкодування витрат по сплаті витрат на ІТЗ та судового збору.  

          Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача судом, яке його ухвалив  в разі надходження до суду заяви протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення  може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду   протягом 10 днів.  

          Суддя                                                          В.М. Хандога