Іллічівський міський суд Одеської області                                          

Справа  № 2-1110/11

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 р. Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого –судді Журавля П.І.,   

при секретарі –Бабенко С.А.

за участю:

позивача –ОСОБА_1

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –ОСОБА_3

Представників третіх осіб –ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллічівської міської ради Одеської області про визнання незаконною відмову посадових осіб в передачі у власність земельної ділянки про визнання права користування та права власності на земельну ділянку,   

В С Т А Н О В И В :

25.06.2005 року в Іллічівський міський суд Одеської області з зазначеним позовом звернувся ОСОБА_1 (а.с. 2-3).

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював  свої вимоги: 18.01.2006 року (а.с. 60-63), 08.07.2008 року (а.с. 66-71), 23.09.2010 року (а.с. 241-245) і 05.04.2011 року (а.с. 258-262).

Позивач просить суд постановити рішення яким:

-          Визнати незаконною відмову першого заступника Іллічівського міського голови Незнакомова О.А. від 27.04.2005 року за №Б-1260, та відмову Іллічівського міського голови Хмельнюка В.Я. від 02.08.2010 року за №Б-210 про відмову ОСОБА_1 в передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальним розміром 0,2485 га;

-          Визнати факт користування ОСОБА_1 земельною ділянкою загальним розміром 0,2485 га, яка розташована по АДРЕСА_1;

-          Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальним розміром 0,2485 га, та зобов’язати Іллічівську міську раду передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальним розміром 0,2485 га, з них в межах норм безоплатної передачі;

-          для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд 0,10 га;

-          для ведення особистого селянського господарства 0,1485 га;

-          Звільнити ОСОБА_1 від сплати держаного мита, пов’язаного з розглядом справи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 21.06.1962 року він постійно проживає зі своєю сім?єю по АДРЕСА_1. Його батько за договором купівлі-продажу придбав цей будинок  і садибу загальною площею в 0,2485 га. Після смерті батька він (позивач) 23 червня 1992 року отримав свідоцтво про право власності на спадкове майно, до якого увійшли будинок, господарські споруди і сама садиба загальною площею в 0,2485 га. На підставі зазначеного свідоцтва 24.12.1999 року в Іллічівському МБТІ йому видали технічний паспорт, в якому визначені межі садиби загальною площею в 0,2485 га.

Починаючи з 2003 року він (позивач) неодноразово звертався до Іллічівської міської ради про оформлення йому у приватну власність земельної ділянки в межах садиби по АДРЕСА_1, але йому завжди відмовляли в цьому. З 1962 року він і його сім?я щорічно сплачують податок на землю за користування спірної земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач і його довірена особа підтримали вимоги позову і просять їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти вимог позову посилаючись на те, що вимога позивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею в 2485 м2, не відповідає нормам Земельного кодексу України, а використання ним (позивачем) земельної ділянки без договору оренди є неправомірним і не може породжувати  правові відносини та наслідки.

Представник відповідача зазначає, що внесення позивачем плати за користування земельною ділянкою без договору оренди є безпідставними, що у свою чергу не породжує для позивача будь-яких правових наслідків у тому числі і виникнення права власності на спірну земельну ділянку. Спірна земельна ділянка не знаходилась у власності батька позивача, а тому після його (батька) смерті, земельна ділянка до спадкового майна не входила і позивач будь-яких прав на неї немає ( а.с. 33-34).

Представники третіх осіб в судовому засіданні заперечували проти вимог позову.

Представник третьої особи –«Інноваційно-виробничий комплекс «Класік»в судові засідання не з?явився жодного разу, хоча належним чином сповіщався про час і місце судових засідань (а.с. 105, 106, 108, 109, 124, 125, 128-134, 165, 172-174, 185, 200, 201, 209, 247, 248, і т.д.), при цьому не надав суду письмового відклику на позов.

Заслухавши пояснення і обґрунтування учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм відносини:

21.06.1962 року ОСОБА_8 (батько позивача) за договором купівлі-продажу придбав у власність будинок ( житловий) з господарчими будовами за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок і господарчі будови були розташовані на земельній ділянці площею в 0,40 га. З липня 1962 року зазначена земельна ділянка була передана в користування ОСОБА_8, який щорічно сплачував земельну ренту (а.с. 5, 16-23, 47, 51).

Після смерті ОСОБА_8, позивач прийняв у спадщину усе майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, а земельна ділянка площею в 0,2485 га була передана йому (позивачеві) у користування для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 6-11, 39).

В 2002 році при складані ы виготовлені технічного паспорта на будівлі по АДРЕСА_1, було складено схему земельної ділянки, яка входить до складу садиби позивача (а.с. 11-14).

За довідкою відділу земельних ресурсів від 17.06.2005 року зазначається, що земельна ділянка комунальної власності площею в 0,22 га по АДРЕСА_1 числиться за ОСОБА_1 (а.с. 15).

07.04.2005 року позивач звернувся з заявою до Іллічівської міської Ради про передачу йому у власність земельної ділянки, якою він користувався більше 40 років і яка розташована за адресою по АДРЕСА_1.

27.04.2005 року листом за вих. №Б-1260 підписаним першим заступником Іллічівського міського голови Незнакомовим О.А., позивачу було повідомлено про відмову йому в передачі у власність земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1. Відмова вмотивовується тим, що зазначена земельна ділянка у відповідності з затвердженим у 2001 році генеральним планом м. Іллічівська, призначена для забудови багатоквартирними будинками та рекреації берегової зони (а.с. 24-25).

20.07.2006 року Іллічівська міська рада прийняла рішення за №59/25-М про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Іноваційно-виробничий комплекс «Класік»дозволу для розробки проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 з подальшою передачею в короткострокову оренду терміном на три роки (а.с. 135-139).

02.08.2010 року листом за вих. №Е-2110, підписаним Іллічівським міським головою Хмельнюком В.Я. позивач був сповіщений, що йому відмовили у передачі у власність спірної земельної ділянки. Відмова мотивується тим, що в межах міста громадяни мають право отримувати земельні ділянки лише для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і гаражного будівництва, а розмір земельної ділянки, яка може бути передана у приватну власність не може перевищувати 0,10 га.

У відповідності зі ст. 28 Положення про державний нотаріат Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26.12.1956 р. за №1536,- «договір про відчуження будівлі, що знаходиться на землі, закріпленій за колгоспом, нотаріально посвідчується тільки при наявності постанови колгоспу про надання позивачу будівлі в користування земельної ділянки на якій знаходиться будівля». Тобто на період 1962 року, коли укладався договір купівлі садиби по АДРЕСА_1, діяв такий порядок переходу у користування земельної присадибної ділянки. Зазначене свідчить про те, що у позивача і його батьків право користування земельною ділянкою виникло на законних підставах. Про законність користування спірною земельною ділянкою свідчить і те, що з 1962 року і по сьогодні позивач сплачує земельну ренту (податок) Іллічівській міській раді. Прийняття земельних платежів відповідачем також свідчить  про законність користування позивачем  спірно земельною ділянкою. Іллічівська  міська рада не прийняла рішення про вилучення із користування позивачем спірною земельною ділянкою.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року (зі змінами та доповненнями від 19.03.2010 р. №2), зазначається, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01.01.2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК України, до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Згідно зі ст. 377 ЦК України –до особи, яка придбала житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення.

Якщо житловий будинок, будівлі або споруди розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі її відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до п. 7 перехідних положень, діючого нині Земельного Кодексу України громадяни, що одержали у тимчасове користування  земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають право на ці ділянки.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання факту користування ним спірною земельною ділянкою підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про визнання незаконною відмови першого заступника Іллічівського міського голови Незнакомова О.А. від 27.04.2005 року, відмову Іллічівського міського голови Хмельнюка В.Я. від 02.08.2010 року –в передачі у власність йому спірної земельної ділянки, і про зобов’язання відповідача передати йому (позивачу) у власність спірної земельної ділянки не можуть бути задоволеними в порядку цивільного судочинства, так як вони підлягають розгляду в порядку КАС України. Провадження щодо зазначених вимог підлягає закриттю.

Враховуючи ту обставину, що позивач є пенсіонером та єдиним його джерелом доходу є пенсія, суд вважає, що позовна вимога позивача відносно звільнення його від сплати державного мита пов’язаного з розглядом справи підлягає задоволенню (а.с. 29).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 82, 201, 203, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати факт користування ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею в 0,2485 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита, як пенсіонера.

Провадження по справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним відмови першого заступника Іллічівського міського голови Незнакомова О.А. від 27.04.2005 року за №Б-1260, відмови Іллічівського міського голови Хмельнюка В.Я. від 02.08.2010 року за №Б-2110 про відмову ОСОБА_1 в передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею в 0,2485 га, та щодо зобов’язання Іллічівьскої міської ради передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 –закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

ГоловуючийП. І. Журавель