Перша  інстанція

код суду 2702

                                                                                           справа № 2-1575/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(Повний  текст)

17  березня    2011  року   Гагарінський    районний   суд  м. Севастополя  у  складі:

головуючого-судді - Завгородньої    Л. М.,

при секретарі –Гоголевої  І.  А.,

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом  ОСОБА_1   до   Публічного  акціонерного товариства  «Дочірній Банк Сбербанку  Росії»про  визнання  договору   недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач   ОСОБА_1 звернувся  до  суду  з позовом  до   відповідача   про     визнання    недійсним  кредитного  договору  № 38-В/08/11/I   від  18.09.2008 року, мотивуючи  вимогу  тим, що    вищеназваний   кредитний  договір укладений  усупереч  вимогам  діючого законодавства, що  являється  підставою для  визнання   договору   недійсним, а  саме:   банк  надав за договором  грошові  кошти  у  іноземній    валюті  - 100  тис. доларів  США,   але грошовою  одиницею  України  є  гривня,  тому   зобов'язання   позивача   має бути    виконано виключно  у   гривнях;   норми  діючого  законодавства  України  не  передбачають   проведення  фінансових  операцій  у іноземній   валюті.

В  судовому  засіданні  представник  позивача,  ОСОБА_3,   просила  задовольнити  позов  та  визнати  кредитний   договір   недійсним, пояснивши  судові наступне. Кредитний   договір   позивачем     та відповідачем  був укладений  у  іноземній  валюті,  що  цілком  суперечить    статті   99  Конституції  України, статті  524 ч. 1  ЦК України, Декрету  КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Правилам  використання    іноземної   валюти    на  території України,  затвердженим    постановою   НБУ  № 200  від  30.05.2007  року,  якими  встановлено,  що    грошовою   одиницею України  є   гривня,   грошові  зобов'язання   повинні  виконуватися  виключно  у  гривні,  використання  іноземної  валюти     на  території  України  допускається    тільки  у випадках,  порядку та  на  умовах, встановлених    законом;  валюта  України  є  єдиним    законним   засобом    платежу  на  території  України  між особами-резидентами  України.  Представник   позивача   також   зауважила  на  тому,  що   Правилами  використання    іноземної  валюти  на  території  України  не  визначено   можливості  надання    кредитів   резидентам  України  у  іноземній    валюті, здійснення  таких  операцій  є   порушенням  цивільного  законодавства.  Крім  того, представник  позивача   відзначила,  що   банк  фактично   скористувався  юридичною  необізнаністю   ОСОБА_1,  який  навіть не  підозрював   про  те, що  кредит  не може  надаватися  у  іноземній  валюті;  вважає, що  обов'язок   позивача, відповідно  до  кредитного  договору, щодо   проведення  платежів   у  іноземній   валюті   порушує  права   позивача.  В  зв'язку   з  цим,    просить  суд  визнати  кредитний  договір  недійсним.

Представник   відповідача, Льошина Л.В.,    в судовому   засіданні  заперечувала    проти  позову,  просила  відмовити у  задоволенні  вимог, мотивуючи  тим, що    спеціальне  законодавство    України у  сфері    банківської  діяльності   не  містить   приписів,  які б  забороняли    банкам   та  іншим   фінансовим    установам    надавати   кредити   в  іноземній    валюті   або   регламентували    умови  кредитування  в  іноземній  валюті.   Використання іноземної  валюти  допускається   при  здійсненні    розрахунків  на території  України  за  зобов'язаннями  у  випадках,   порядку  та  умовах,встановлених   законом.   На  підставі  банківської   ліцензії  банки   мають  право  здійснювати    такі  операції,  як  розміщення    залучених  коштів   від  свого   імені,  на   власних у мовах  та  на  власний  ризик.  Під «коштами» в Законі  України «Про  банки  та банківську  діяльність» розуміється:  гроші  у  національній  валюті   або  іноземній  валюті   чи  їх еквівалент.    Відповідно  до   змісту  цього ж   закону, банки   мають право   здійснювати   операції з   валютними  цінностями, до  яких,  у тому  числі  відноситься  і   іноземна  валюта. Таким  чином,  на підставі банківської  ліцензії та   письмового дозволу   НБУ   банк  має право  на   здійснення  операцій з  валютними     цінностями. 13.06.2008   року   ЗАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії»(правонаступник - ПАТ  «Дочірній Банк Сбербанку  Росії»)  отримав   дозвіл   НБУ № 198-2  на  право  здійснювати   валютні  операції. Таким   чином,  вимоги  позивача  є необгрунтованими   та  підлягають   відхиленню,  оскільки     посилання   відповідача  на   незаконність    кредиту   в  іноземній   валюті  є   безпідставним  та надуманим.

Вислухавши  учасників   процесу,  дослідивши  матеріали  справи,  суд   вважає позов   таким,що  не підлягає задоволенню.

Судом  встановлено,  що  ОСОБА_1 та  ЗАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (правонаступник - ПАТ  «Дочірній Банк Сбербанку  Росії»)  18.09.2008 року    уклали  кредитний  договір № 38-В/08/11/I, відповідно   до умов якого,    зйомнику  надані  грошові кошти  в  сумі   100 тис. доларів  США, терміном на   20  років,  по 05.03.2028   року, зі сплатою   за користування кредитом  14,5  відсотків   на  рік. Грошові  кошти   за кредитним  договором  надані  позивачеві у іноземній  валюті (долар  США), а також відповідно   до умов договору,    погашення  кредиту   провадиться  також  у іноземній  валюті.

З пояснень  представника  позивача  суду  стало  відомо  про  те,    що  вищеназваний   кредитний   договір  просять   визнати  недійсним  з  підстав     укладення  його  у  іноземній   валюті,  у  той  час,  як    грошовою   одиницею  України є  гривня   і тому грошове   зобов'язання  повинно  бути  виконано  у  гривні.

Але   суд  не  може  прийняти    до  уваги доводи  представника  позивача щодо  недійсності    кредитного   договору  внаслідок  укладення його  у іноземній    валюті,  оскільки виходячи з положень ст.ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст.ст. 32, 44 Закону України «Про Національний Банк України», ст.ст. 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 1, 3, 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» банки за наявності ліцензії НБУ мають право для надання кредитів у іноземній валюті.  Зазначені   ліцензія  НБУ  за  № 198, а також  дозвіл  № 198-2  на  право  здійснення операції,  визначених   п.п.1-4  ч.2  та ч.4 ст.47   Закону  України  «Про  банки   і банківську діяльність»  були  надані представником  відповідача   у  судовому  засіданні, тобто   порушення  у  діяльності   банку  відсутні.

Посилання представника позивача  на положення ст.99 Конституції України, якою встановлено, що грошовою одиницею України є гривня, як на підставу недійсності кредитного договору, наданого у іноземній валюті, суд  вважає   безпідставними, оскільки будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав не встановлено.

Доводи представника   позивача  про недійсність кредитного договору з підстав його укладення в іноземній валюті, суд не може прийняти до уваги та   покласти  у  обґрунтування  рішення, оскільки Декрет Кабінету  Міністрів  України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не містить такої заборони.

Зауваження  представника позивача   про порушення  прав   ОСОБА_1  через   обов'язок провадити   платежі у   іноземній  валюті, що  передбачено  п.1.5   кредитного  договору,   суд  також не  може  прийняти  до  уваги, оскільки  це  являється надуманим  та  необґрунтованим,  обов'язок  провадити   розрахунки у   іноземній    валюті  не  порушує жодним  чином   права  позивача.

Враховуючи  наведене,  суд   дійшов висновку про те, що  позовні вимоги   являються    незаконними, необґрунтованими, а тому  такими, що  не  підлягають  задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 192, 533,1054  ЦК України, ст.ст. 10, 60, 179, 212, 214, 215, 217 ЦПК України,  Законом  України «Про  Національний Банк  України»,  Законом  України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,  Законом  України «Про банки та банківську діяльність»,  Декретом   КМУ  «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»,   суд,-

В И Р І Ш И В:

В   позові  ОСОБА_1    до Публічного Акціонерного  Товариства  «Дочірній Банк  Сбербанку  Росії»  про  визнання недійсним кредитного договору –відмовити.

Рішення  набирає чинності    після  закінчення   терміну    подачі     апеляційної скарги.  Апеляційна  скарга   на   рішення  суду   подається  упродовж  десяти  днів  з  дня  проголошення    рішення через  Гагарінський  районний   суд  м. Севастополя   до  Апеляційного  суду  м. Севастополя.

Особи,  які  не  були  присутні  при  оголошенні  рішення,    можуть  оскаржити   його  упродовж  десяти  днів  з  дня  отримання   копії  рішення.

Рішення складено власноручно в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.

Суддя Гагарінського районного

суду міста Севастополя Л.М. Завгородня