Справа № 1-11/2011 року.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 травня 2011 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                                                                   судді  Тростенюка В.А.                       при секретареві                                                                                                  Грабовій І.Г.                      з участю:

прокурора                                                                                                Притули Є.С., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Фрунзівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і  с.Оленівка Фрунзівського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, судимого: 15.07.1988 р. Фрунзівським районним судом по ст. 141 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі; 12.12.1994 р. Великомихайлівським районним судом по ст. 141 ч.2 КК України –закрито по ст. 7 КПК України; 06.05.2000 р. Красноокнянським районним судом по ст. 142 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі,  у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.3, 296 ч.4, 121 ч.2 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Дементьєво Фрунзівського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого: 11.10.1993 р. Фрунзівським районним судом по ст. ст. 140 ч 2, 141 ч. 2  КК України - закрито ст. 7 КПК України; 12.12.1994 р. Великомихайлівським районним судом по ст. 141 ч. 2 КК України - закрито ст. 7 КПК України;  06.05.2000 р. Красноокнянським районним судом по ст. 142 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі; 16.05.2006 р. Фрунзівським районним судом по ст. 286 ч.2 КК України - 2 роки іспитового строку; 06.02.2009 р. Ширяївським районним судом по ст. 185 ч.3 КК України - 3 роки іспитового строку, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.3, 296 ч.4, 121 ч.2, 309 ч.1 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Зарябинка Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживає в АДРЕСА_3, судимого: 15.07.2006 р. Надвірнянським районним судом по ст. 186 ч.1 КК України - штраф 850 гривень, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.3, 296 ч.4, 121 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

        Органом досудового слідства підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звинувачуються в тому, що 15 жовтня 2010 року підсудні вживши спиртні напої, рухаючись на  автомобілі марки ВАЗ-21099 д/з НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, по вулиці с. Мар’янівка Фрунзівського району Одеської області та проїжджаючи повз господарство, що належить гр. ОСОБА_4 і в цей час у ОСОБА_1 раптово виник умисл вчинити хуліганські дії щодо останньої.

  Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення хуліганських дій, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, перебуваючи на вулиці, розташованій в с.Мар’янівка, Фрунзівського району Одеської області, біля господарства, що належить гр. ОСОБА_4, де ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, стали висловлюватися грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4 і її чоловіка ОСОБА_5, і бажаючи самоствердитися за рахунок демонстрації фізичної сили, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет, дерев'яну палицю, що виразилися у заподіянні механічних пошкоджень автомобілю марки Тайота-Літаіс д/з НОМЕР_2, в результаті чого розбили бокове скло, вартістю 250 гривень і дзеркало дальнього бачення, вартістю 50 гривень, пошкодили бічні двері, вартістю 1200 гривень, зламали двірники вартістю 70 гривень, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1570 гривень.

              На створений шум прокинувся ОСОБА_5, який бажаючи припинити хуліганські дії з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вийшов з будинку.

        ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 висловлюючись грубою нецензурною лайкою на адресу членів сім'ї ОСОБА_5 і бажаючи самоствердитися за рахунок демонстрації фізичної сили, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет, дерев'яну палицю, почали залякувати подружжя ОСОБА_5, стали бити автомобіль і погрожували заподіянням тілесних ушкоджень, стукали по воротах. Бачачи, що сім'я ОСОБА_5 прокинулася і забила тривогу, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 поїхали на деякий час.

        15 жовтня 2010 року біля 07:00 години, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 бачучи, що їх дії не приносять бажаного результату, бажаючи довести злочинний намір до кінця, на  автомобілі НОМЕР_1 знову прибули до господарства, що належить гр. ОСОБА_4, розташованого в АДРЕСА_1, де побачивши, що до них наближається ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_5, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, з винятковою зухвалістю, стали висловлюватися грубою нецензурною лайкою на адресу останніх і бажаючи самоствердитися за рахунок застосування насильства до оточуючих, а також бажаючи показати п'яну занощивість і залякати фізичною розправою членів сім'ї ОСОБА_5, почали стукати ногами і дерев'яними предметами по воротах.

        ОСОБА_4 намагаючись вплинути на протиправні дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо неї та її членів родини, закрила ворота на засув з боку двору і вимагала від них припинення хуліганських дій, що підсудних дуже розлютило, в результаті чого ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ще більше почали стукати по воротах і погрожувати фізичною розправою, при цьому не припиняли висловлюватися грубою нецензурною лайкою на адресу членів сім'ї ОСОБА_4 і на вимоги не реагували. Тільки після вимог про припинення хуліганських дій малолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 поїхали з місця події, пообіцявши ще повернутися і продовжити свої протиправні дії.

        Далі, 15 жовтня 2010 року о 10:00 годині, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 бажаючи довести злочинний намір до кінця, на автомобілі марки ВАЗ-21099 д/з НОМЕР_1 прибули до магазину, який належить гр. ОСОБА_4, розташованого в с. Мар’янівка, Фрунзівського району Одеської області.

        ОСОБА_4 хвилюючись за себе і своїх членів сім'ї, відправила свою дочку ОСОБА_6 за допомогою, тобто, за сином ОСОБА_7 Незабаром, останній прийшов до зазначеного магазину, з метою припинення протиправних дій з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Останні, помітивши, що до них наближається ОСОБА_7, з метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_1 на своєму автомобілі марки ВАЗ-21099 д/з НОМЕР_1 спільно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 почав рух, назустріч йому.

        Потім до місця події прибув черговий наряд міліції і зажадав від ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 припинити хуліганські дії, але на їх законні вимоги, вони не реагували і чинили опір представникам влади, тобто, ОСОБА_8 продовжував дорожній рух.  

        Під час затримання працівниками міліції, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з метою уникнути відповідальності за вчинене ними діяння стали чинити опір, що виразилося в активній протидії: спробах вирватися, загрозу нанесення побоїв, не бажання сідати в службовий автомобіль для оформлення відповідних документів.

        Працівники міліції, використовуючи, передбачені законом заходи впливу на правопорушників, припинили хуліганські дії з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

        Хуліганські дії з боку підсудних тривали протягом півтори години в загальній складності, які здійснені з особливою зухвалістю, що виразилися у наполегливих насильницьких діях та тривали тривалий час, порушуючи тишу та спокій громадян у нічний час.

        Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 жовтня 2010 року в 09:00 годині, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись на  автомобілі марки ВАЗ-21099 д/з НОМЕР_1, по вулиці с.Мар’янівка Фрунзівського району Одеської області, зупинилися біля домогосподарства, що належить гр. ОСОБА_9 і у ОСОБА_1 раптово виник умисел вчинити хуліганські дії щодо останнього. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення хуліганських дій, спільно групою осіб, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, стали висловлюватися грубою нецензурною лайкою на адресу присутніх там людей, виражаючи цим явну неповагу до суспільства, бажання показати свою неповагу до суспільства, самоствердитися за рахунок демонстрації фізичної сили, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет, дерев'яну палицю, що виразилася у заподіянні тілесних ушкоджень, завдали ОСОБА_9 численні удари руками, ногами і дерев'яною палицею в різні частини тіла, при цьому заподіяли потерпілому тілесні ушкодження.

         Крім того, 15 жовтня 2010 року о 09:00 годині, спільно групою осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи на вулиці, розташованій АДРЕСА_1, завдали ОСОБА_9 багаточисленні удари ногами і за допомогою дерев'яного предмета в різні частини тіла, в результаті чого, заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, у вигляді: набряку м'яких тканин обличчя, осколкових переломів кісток носа з викривленням носової перегородки і з порушенням носового дихання; переломів 6-7 ребер справа і 6-го зліва зі зміщенням уламків та з пошкодженням легеневої тканини, вираженої, великої підшкірної емфіземи шиї та грудної клітини, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 153 від 23 грудня 2010 року. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.

           Крім того, 15 жовтня 2010 року біля 13:00 годин, ОСОБА_1 рухаючись на своєму особистому автомобілі марки ВАЗ-21099 д/з НОМЕР_1, по вулиці АДРЕСА_1, де був зупинений працівниками міліції за порушення правил дорожнього руху і під час огляду зазначеного автомобіля в його салоні, під сидінням водія, був виявлений полімерний пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору.

      Згідно з висновком хіміко-біологічної експертизи № 78 від 3 листопада 2010 виявлена рослинна речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабісом (марихуаною). Маса канабісу (марихуани) у висушеному стані склала 41,6 г, яке він незаконно придбав, зберігав і перевозив у своєму автомобілі, без мети збуту.

             Під час досудового та в ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав, пояснивши суду, що 15 жовтня 2010 року після обіду він, разом зі своїм братом ОСОБА_2 та його товаришем ОСОБА_3 сіли їсти, при цьому вжили спиртні напої. Увечері ОСОБА_2 пішов до місцевого Будинку культури в АДРЕСА_1 на дискотеку, ОСОБА_3 ліг відпочивати, а він почав дивитися телевізор. Біля 23.00 години повернувся з дискотеки його брат і повідомив, що його побили. На обличчі в нього була кров. Він йому розповів, що загубив телефон. Потім він, разом з братом та ОСОБА_3 сіли в його автомобіль та поїхали до Будинку культури, але там нікого вже не було. Під'їхали до місцевого бару, але він теж був зачинений. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 пішли до будинку господаря бару ОСОБА_4 Він залишився в автомобілі. З розмови зі своїм братом він зрозумів, що в бійці на дискотеці замішаний хтось з родичів ОСОБА_4. Його автомобіль знаходився приблизно в 300 метрах від будинку ОСОБА_4. Знаходячись в автомобілі, він чув, як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хвилин 5 викликали господарів будинку. Біля будинку ОСОБА_4 був припаркований автомобіль, в подальшому від працівників міліції він дізнався, що автомобіль побили. Вони повернулись і ми поїхали додому та випили кави. Потім поїхали до будинку ОСОБА_4 ще раз, але з автомобіля не виходили, постоявши на протилежній стороні вулиці. Потім вони поїхали до однокласника ОСОБА_2 ОСОБА_10, щоб запитати в нього, може він  бачив бійку на дискотеці, але його вдома його не було. Під'їжджаючи до будинку  ОСОБА_9, в дворі він помітив ОСОБА_11. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля та попрямували туди, а ОСОБА_1, пропустивши інший автомобіль, побачив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 б'ються в дворі ОСОБА_9 Потім він підійшов і побачив, що обличчя ОСОБА_9 в крові. ОСОБА_1 забрав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до автомобіля і вони поїхали до бару ОСОБА_4, щоб чогось випити, але біля бару працівники правоохоронних органів посадили їх в автомобіль та відвезли до Фрунзівського РВ ГУМВС України. ОСОБА_1 знає, що в його автомобілі знайшли пакет з наркотичним засобом. Цей пакет він знайшов на дорозі і не знаючи, що в ньому, поклав у автомобіль. Наркотичний засіб він не вживав та не збував.

            Під час досудового та в ході судового слідства підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково, пояснивши суду, що 14 жовтня 2010 року після обіду він, разом зі своїм братом ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 їли, при цьому вжили спиртні напої. Увечері він пішов до місцевого Будинку культури на дискотеку, брат і ОСОБА_3 залишились вдома. На дискотеці він побився. Там був присутній ОСОБА_7. ОСОБА_2 знайшов на вулиці дерев'яну палицю і коли ОСОБА_7 проїжджав повз нього, він вдарив нею по склу автомобіля та розбив його. Потім він пішов додому до свого брата ОСОБА_1 Прийшовши додому, він сказав брату та ОСОБА_3, що потрібно під'їхати до Будинку культури та знайти телефон, але поїхавши туди, вони там його не знайшли та поїхали до бару ОСОБА_4, але він був зачинений. Потім вони пішли з ОСОБА_3 та подзвонили у ворота ОСОБА_4. Вийшов господар ОСОБА_5 та поговоривши з ним, вони пішли до автомобіля та поїхали в край села, розвернулися і поїхали додому. Випивши вдома в брата кави, вони ще раз поїхали до ОСОБА_5 для того, щоб викликати ОСОБА_7 Вони постукали руками та ногами по воротам та знову поїхали додому. Потім вони поїхали до його однокласника ОСОБА_10, але його не було вдома.  Під'їжджаючи до будинку ОСОБА_9, в дворі він помітив ОСОБА_11 та вийшов з автомобіля. Вийшов ОСОБА_9 і ОСОБА_2 почав з ним битися, потім підбіг ОСОБА_3, але він погано пам'ятає. Потім ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_9 і він впав через купу цегли. В цей час брат знаходився в автомобілі і розвертався. Далі під'їхав брат на автомобілі і він з ОСОБА_3, сівши до автомобіля, поїхали до бару ОСОБА_5. Туди приїхали працівники міліції та відвезли їх до Фрунзівського РВ УМВС України в Одеській області.

          Під час досудового та в ході судового слідства підсудний ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково, пояснивши суду, що 14 жовтня 2010 року після обіду він, разом з ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 їли, при цьому вживали спиртні напої. Ввечері ОСОБА_2 пішов до місцевого Будинку культури на дискотеку. Він залишився вдома. З дискотеки повернувся ОСОБА_2 і сказав, що на дискотеці його побили. Він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сіли в автомобіль та поїхали до Будинку культури, але там вже нікого не було, потім вони поїхали та зупинилися на дорозі і ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та пішов по дорозі. Через деякий час ОСОБА_3 пішов за ним, але зустрів ОСОБА_2, коли він вже повертався. Потім вони поїхали до ОСОБА_1 додому і випивши кави, знову сіли в автомобіль та поїхали до ОСОБА_5. Біля домоволодіння ОСОБА_5 вони не зупинялися. Проїхавши по селі, вони зупинились біля якогось двору. Він помітив, що звідти вибіг якийсь чоловік та побіг вгору. Потім він побачив, що ОСОБА_9 з ОСОБА_2 б'ються.  Він подумав, що ОСОБА_9 б'є ОСОБА_2, тому втрутився та вдарив ОСОБА_9 один раз в область плеча та шиї. Далі  він дістав води з криниці та ОСОБА_9 вмився, потім він допоміг йому зайти в кухню. ОСОБА_9 бив він та ОСОБА_2. ОСОБА_1 не бив, оскільки він знаходився в своєму автомобілі. Далі він сів у автомобіль і заснув, але через деякий час його розбудили працівники міліції та відвезли до Фрунзівського РВ УМВС України в Одеській області.

          Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 15 жовтня 2010 року біля 03:00 годин її розбудив чоловік та повідомив їй, що на будинок був здійснений напад та побито автомобіль. Вона визирнула у вікно та побачила в дворі працівників міліції. Потім працівники міліції поїхали. Близько 7 години ранку вони побачили, що навпроти їхніх воріт зупинився автомобіль ОСОБА_1 Звідти вийшли ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вони підійшли до воріт та почали кликати її чоловіка ОСОБА_5. Чоловіку вона не дозволила виходити, тому що приїхавші були в стані алкогольного сп'яніння. Вона разом зі своєю дочкою ОСОБА_6 вийшли у двір. Ворота вона закрила. Вона з дочкою просили ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити їх в спокої. За кермом автомобіля був ОСОБА_2, в руках у ОСОБА_3 була металева палиця. Донька плакала. Вони поїхали. Дітей того дня до школи вона не відпустила. Пізніше вона поїхала до місцевого НВК видати продукти, а коли поверталася та дійшла до свого магазину то до воріт під'їхав автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля та почали кликати чоловіка та сина та стукати у ворота. Це було біля 9:00 години.  Вона закрилася в будинку. О 10 годині приїхав автомобіль та привіз хліб в магазин. Вона разом з дочкою ОСОБА_12 пішли його розвантажити. Через вікно вони побачили як до магазину під'їхав автомобіль. Звідти вийшов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та дістали палиці з багажника. Вони зачинили магазин з середини. Що відбувалось далі вона не бачила.

          Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що вранці 15 жовтня 2010 року його донька пішла до школи. Він, взявши свій мотоцикл, поїхав до ОСОБА_11, щоб той допоміг йому по господарству. Він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_13 приїхали до нього додому. Він  почав готувати обід, а потім вийшов з будинку і побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В ОСОБА_3 в руках була палиця, якою він вдарив ОСОБА_9 і від удару він впав. Дана прогода проходила в його подвір’ї. Потім ОСОБА_2 почав його бити. Він не знає, чому вони його били, адже він їх до цього ніколи не бачив. З ОСОБА_1 він був у хороших стосунках. Останній його не бив і знаходився на проїжджій частині вулиці та прохав ОСОБА_2та ОСОБА_3 зупинитися. Потім в дворі на нього поляли водою і він підвівся та пішов на кухню. Пізніше приїхав ОСОБА_14 та викликав швидку допомогу та  працівників міліції.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що 15 жовтня 2010 року біля 12 години він проходив біля магазину в селі Мар'янівка Фрунзівського району Одеської області та побачив автомобіль працівників міліції, які його покликали. Разом з ними він підійшов до автомобіля ОСОБА_1 Самі ж затримані вже знаходились в автомобілі працівників міліції.  В автомобілі він  бачив палицю, яка знаходилась між сидінням водія та пасажирським сидінням. Під водійським сидінням був пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 15 жовтня 2010 року до нього додому приїхав ОСОБА_9 та попросив допомогти йому по господарству. Через хвилин 5 під'їхав автомобіль синього кольору. Звідти вийшли ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Його дружина покликала ОСОБА_9 і він вийшов до них. ОСОБА_2 взяв ОСОБА_9. за одежу в області грудей та потряс його. Тоді ОСОБА_3 розмахнувся та вдарив його дерев'яною палицею в ліве плече. Коли він намахнувся вдруге, то ОСОБА_11 втік. Як били потерпілого, він не бачив, тільки чув, як він кричав. Прийшов він тільки тоді, як автомобіль від'їхав. Потерпілий лежав на ліжку весь побитий. Він не бачив, щоб ОСОБА_1 бив потерпілого ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила: 15 жовтня 2010 року вона та її чоловік ОСОБА_11 допомагали ОСОБА_9 по господарству, коли до його воріт під'їхав автомобіль синього кольору. Вона знаходилась на подвір'ї, коли з автомобіля вийшли ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. В руках у ОСОБА_3 була дерев'яна палиця завдовжки до 1 метра, якою він вдарив її чоловіка.  ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_9 по обличчю. Потім ОСОБА_3 забіг в подвір'я та почав за нею та її чоловіком бігати, але вона  з дочкою втікла. ОСОБА_1 був на дорозі біля автомобіля і в бійці він участь не брав.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 14 жовтня 2010 року він знаходився в себе вдома, біля 23 години до воріт під'їхав автомобіль ОСОБА_1. ОСОБА_1 постукав у хвіртку і хотів, щоб ОСОБА_5 відкрив магазин, але останній відмовився. Вранці, коли його донька виходила до школи, то він бачив автомобіль ОСОБА_1, який був припаркований біля естакади в десяти метрах від двору ОСОБА_5 Потім  ОСОБА_3 почав викликати, кричали, стукати в ворота, висловлювалися в його адресу нецензурною лайкою  та хотів забігти у хвіртку воріт, але ОСОБА_5 її закрив та з донькою зайшов в будинок.  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились в автомобілі. Його мікроавтобус був припаркований біля воріт. Далі він побачив, що двірники були відбиті, зеркало і скло розбите. Матеріальна шкода йому відшкодована, претензій до підсудних не має.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що 15 жовтня 2010 року вона пішла до магазину  ОСОБА_4 для того, щоб купити хліб. В магазині була ОСОБА_4 та ОСОБА_18, яка допомагала їй. Потім до магазину забігла ОСОБА_6 зі словами “вони їдуть», почала плакати. ОСОБА_4 зачинила магазин зсередини. До магазину під'їхав автомобіль ОСОБА_1, з нього вийшов ОСОБА_2, дістав з багажника дерев'яну палицю завдовжки приблизно 1 метр, сів на сидіння і почав чекати. ОСОБА_4 подзвонила по телефону в сільську раду і через 5-10 хвилин до магазину під'їхали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, 15 жовтня 2010 року він здійснював прийом громадян в населених пунктах. О 10 годині ранку він приїхав до Мар’янівської сільської ради, де голова Мар’янівської сільської ради ОСОБА_14 йому повідомив, що йому зателефонувала громадянка ОСОБА_4 і повідомила,  що на її будинок було здійснено напад. ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_14 сіли в автомобіль та поїхали до будинку ОСОБА_4. Біля магазину ОСОБА_4, який знаходиться поряд з їх будинком вони побачили автомобіль ОСОБА_1 та зупинилися. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1, на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_2  Він підійшов зі сторони ОСОБА_1, а ОСОБА_20 зі сторони ОСОБА_2 ОСОБА_2 тримав в руках дерев’яний предмет. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були в стані алкогольного сп’яніння, розмовляли з ними на підвищеному тоні. Потерпіла з дітьми пояснила, що дані особи здійснили напад на їх будинок, побили їх автомобіль. Потім він викликав оперативну групу та працівників ДАІ. Вони приїхали та почали складати відповідні документи. При цьому він дізнався, що данні особи побили ще одного чоловіка.  Він взяв слідчого та поїхав туди. Зайшовши в будинок потерпілого ОСОБА_9, ОСОБА_19 побачив його побитим. Він пояснив, що його побив ОСОБА_1 та ще якісь особи. Також додав, що при затриманні підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловлювалися в його адресу нецензурною лайкою, намагалися від’їжджати автомобілем.

Свідок ОСОБА_20  суду пояснив, що 15 жовтня 2010 року він разом з ОСОБА_19 здійснювали прийом громадян в Мар’янівській сільській раді. Голові Мар’янівської сільської ради ОСОБА_14 надійшов дзвінок  від  громадянки  ОСОБА_4 про те,  що на її будинок було здійснено напад. Він, ОСОБА_19 та ОСОБА_14 сіли в автомобіль та поїхали до будинку ОСОБА_4. Біля магазину ОСОБА_4, викий знаходиться поряд з їх будинком, вони побачили автомобіль ОСОБА_1 та зупинилися. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1, на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_2 Він підійшов зі сторони ОСОБА_2, а ОСОБА_19 зі сторони ОСОБА_1 ОСОБА_2 тримав в руках дерев’яну палицю. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були в стані алкогольного сп’яніння, розмовляли з ними на підвищеному тоні. Потім вони доставили ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до райвідділу міліції. Через деякий час  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили втечу з райвідділу.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що станом на 15 жовтня 2010 року він працював головою Мар’янівської сільської ради Фрунзівського району. Того дня подзвонив ОСОБА_21 та повідомив, що на родину ОСОБА_4 здійснено напад. Він разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 виїхали на місце події. Біля магазину ОСОБА_4 був припаркований автомобіль ОСОБА_1, в ньому знаходились ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Потім вони викликали оперативну групу, яка по приїзду відвезла ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до райвідділу міліції.    

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він приїхав до матері ОСОБА_4 в гості. Ввечері 14 жовтня 2010 року біля 23 години він поїхав до місцевого  Будинку культури. Біля Будинку культури в його адресу незнайомці почали висловлюватися нецензурною  лайкою, серед них був і ОСОБА_2 Він вирішив поїхати додому.  Приблизно через годину до будинку матері на автомобілі під’їхали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Він хотів вийти до них, але побачив в них в руках дерев’яну палицю та металеву заточку. Він поговорив з ними , стоячи за ворітьми. ОСОБА_3 бив по воротам ногами. Потім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали бити автомобіль і він спостерігав , як вони це робили. ОСОБА_1 автомобіль не бив.  Всі вони були в стані алкогольного сп’яніння. Приблизно о 7 годині ранку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову під’їхали до магазину та стали погрожувати матері. Мати та сестра ОСОБА_6 прибігли додому та закрили хвіртку, а ОСОБА_3 біг позаду. Вони почали  висловлюватися нецензурною лайкою та погрожували їм. ОСОБА_6 стала на коліна та почала просити, щоб вони поїхали, що вони й зробили. Приблизно в обід мати та сестра знаходились в магазині, а він з батьком знаходились вдома. Додому прибігла сестра та повідомила їм, що до магазину знову приїхали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і мати закрилася в магазині. Він побіг туди та біля магазину побачив автомобіль ОСОБА_1 та співробітників міліції.    

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 15 жовтня 2010 року біля 7 години 30 хвилин її розбудила мати, щоб вона збиралася до школи. До будинку під’їхав автомобіль. З нього вийшов ОСОБА_1 та сказав, щоб я покликала тата. З автомобіля вийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Мати встигла закрити хвіртку. ОСОБА_3 почав бити  в хвіртку та кричали, висловлювалися нецензурною лайкою.  Вона впала на коліна та почала просити, щоб вони поїхали.  Того дня вона в школу не пішла. В обід до магазину під’їхав автомобіль розвантажити хліб, вона теж була біля магазину та побачила, як з гори спускається автомобіль ОСОБА_1 Вона побігла через город і сказала батьку та братові про це.

З оголошених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_22 від 23.11.2010 року в зв’язку з неможливістю доставити її приводом в судове засідання вбачається, що свідчення останньої свідчать про те, що 15 жовтня 2010 року вранці вона спільно з ОСОБА_11 і ОСОБА_13 перебували у свого сусіда ОСОБА_9. У цей час до господарства ОСОБА_9. під'їхав автомобіль з якого вийшло троє чоловіків, двох з яких вона впізнала - це були брати ОСОБА_1 і ОСОБА_2, третього чоловіка вона раніше ніколи не бачила і з ним незнайома. У треьего чоловіка в руках була дерев'яна палиця. Зайшовши в двір ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_9. Вона злякавшись, втекла(а.с. 71).

В судовому розгляді даної справи захисник підсудного заявила клопотання про направлення  справи на додаткове розслідування, в зв’язку з тим, що досудове слідство було проведено поверхово та з суттєвими порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства, яке не може бути усунуте в судовому засіданні.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, підсудних, які його підтримали, прокурора, що заперечував проти задоволення клопотання, суд прийшов до висновку, що  клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судом встановлено порушення органом досудового слідства вимог ст.22 КПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин вчиненого злочину. Зокрема, всупереч вимог ст.64 КПК органом досудового слідства не встановлено мотивів злочину.

В ході ретельного аналізу отриманих судом свідчень підсудних, потерпілих,  свідків, їх співставлення з наявними у справі належними та допустимими доказами, судом встановлена неповнота та неправильність досудового слідства.                          

Так, відповідно до роз’яснень, які є у п.8 постанови Пленуму верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не були встановлені і допитані всі особи, які можуть бути причетними до злочину чи мати якісь відомості про його вчинення. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Пред’явлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення не відповідають вимогам ст.132 КПК України, так як воно не конкретно, обвинувальний висновок не відповідає вимогам ст.223 КПК України, формулювання, викладене в обвинувальному висновку, відрізняється від формулювання, наведеного в постановах про притягнення осіб в якості обвинувачених. В постанові про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_2, пред’являється обвинувачення і ОСОБА_1 за ст. 309 ч.1 КК України. Дана кримінальна справа органом досудового слідства розслідувалась на протязі жовтня –грудня 2010 року, тоді як обвинувальний висновок підписаний прокурором  25.01.2010 року. В обвинувальному висновку,  при посиланні на докази (показання свідків) вказані аркуші справи, які не відповідають матеріалам кримінальної справи, а саме згідно обвинувального висновку протоколи допиту свідка ОСОБА_6 знаходяться на а.с. 67, 173-175, тоді як в матеріалах справи вказані протоколи допиту знаходяться на а.с. 68, 174-176, відповідно решта аркушів справи, вказаних в обвинувальному висновку не відповідають нумерації аркушів кримінальної справи. Крім того, свідчення ОСОБА_22 викладені в протоколі допиту свідка (а.с. 71) значно відрізняються від її показань викладених в обвинувальному висновку, що свідчить про невідповідність обвинувального висновку матеріалам справи.

Органом досудового слідства окрім ряду дій, проведених з ОСОБА_1 не отримано та не надано суду жодних інших доказів його вини (по епізоду спричинення ОСОБА_9  тілесних ушкоджень).   

Наявні ж у справі докази, як-то, допит ОСОБА_6 в якості свідка (а.с.68, 174-176), внаслідок порушення вимог ст.168 КПК України щодо обов’язкової присутності законного представника, захисника та педагога визнані судом недопустими, як такі що отримані з порушенням встановленого кримінально-процесуальним законодавством України порядку.  Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.19 постанови № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні судочинства», згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Отже, вказані обставини є свідченням неправильності досудового слідства.        

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається тоді, коли неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Суд вважає, що виявлена неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунуті в ході судового слідства, оскільки потребують проведення комплексу оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, по суті, потребує проведення нового досудового слідства, що не може бути здійснене в межах судового слідства, оскільки по своїй суті є збором доказів винуватості підсудних, а згідно ч.1 ст.16-1 КПК України розгляд справ у суді відбувається на засадах змагальності, тобто, законодавчо закріплено розмежування повноважень всіх учасників судового слідства. Так, відповідно до ч.2 даної статті, а також ст.129 Конституції України, державне обвинувачення у справі здійснює прокурор, суд же, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, розглядає кримінальну справу, тобто, на суд покладено тільки функцію розгляду кримінальної справи. Вказане свідчить, що суд не має права перебирати на себе повноваження обвинувачення і збирати докази по справі.  

Під час додаткового досудового слідства необхідно з дотриманням встановленого КПК України порядку провести слідчі дії з підсудними, зокрема ретельне відтворення з ними обставин та події вчинених злочинів і в залежності від встановленого пред’явити обвинувачення у відповідності до вимог ст.132 КПК України, скласти обвинувальний висновок відповідно до вимог ст.ст. 228-232 КПК України і кваліфікувати дії  усіх винних осіб у відповідності  з нормами КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 64, 281 КПК України, -        

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.3, 296 ч.4, 121 ч.2 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 296 ч.4, 121 ч.2, 309 ч.1 КК України та ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 296 ч.4, 121 ч.2 КК України, направити  прокурору Фрунзівського району на додаткове розслідування.

Запобіжні заходи обрані відносно підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін.         

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з дня її винесення.  

                                                      Суддя: