КОПІЯ

Кримінальна справа № 1-25/11

В И Р О К

іменем України

21 лютого 2011 року                                                Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тиханського О.Б.,

при секретарі Сторожик О.А.,

за участю прокурора Красківського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Норильськ Красноярського краю Російська Федерація, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1  раніше судимого 09.03.2010 року Обухівським районним судом Київської області по ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з встановленням іспитового строку терміном 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2010 року, близько 21 години 10 хвилин,  ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні магазину «Велика Кишеня»TOB «Фудмаркет», що розташований за адресою місто Обухів Київської області по вулиці Київська, 119, під час його роботи, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до стенду із взуттям на першому поверсі магазину, де, з цією ж метою, взяв з стенду торгівельного залу чоловіче взуття «Редмонд»потрібного йому 43 розміру, артикул 1019346, вартістю 299 гривен 52 копійки, яке одягнув на себе, попередньо знявши та сховавши під куртку, в якій був одягнений, своє взуття, а потім пішов до виходу з магазину не розрахувавшись за товар та таким чином намагався повторно таємно викрасти з торгівельного павільйону вказане чоловіче взуття, чим міг би завдати TOB «Фудмаркет»матеріальної шкоди на зазначену суму. Проте він не довів свій злочинний намір до кінця з причин , що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину його було затримано співробітниками охорони TOB «Баярд -9»та вилучено викрадене майно.

          В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 винним себе у вчиненні указаного злочину визнав повністю, заявив клопотання про обмежене дослідження доказів по справі, пояснивши, що він не оспорює ні кваліфікацію його дій, ні правдивості даних у справі показів свідків, та пояснив суду що він дійсно 16.11.2010 року близько 21 год. 10 хв., зайшов до магазину «Велика Кишеня»для того щоб погрітися. Перебуваючи в ньому, він побачив стенд з взуттям, та оскільки його взуття було поношене і порване а на вулиці було холодно, він вирішив таємно викрасти нове взуття, для цього підсудний зняв та сховав під куртку, в яку був одягнутий своє взуття, взяв з стенду торговельного залу чоловіче взуття, одів його на ноги а потім пішов до виходу з магазину не розрахувавшись за товар, оскільки не було грошей. При виході з магазину, на вулиці, підсудного зупинив охоронник магазину та виявив у нього викрадене взуття.  

          Відповідно до вимог ст.299 КПК України впевнившись у добровільності та істинності позиції підсудного, суд, вислухавши учасників  судового розгляду, вважає за можливе обмежити дослідження доказів по справі допитом підсудного, та дослідженням обставин, що впливають на кваліфікацію злочину,  характеризуючих даних підсудного, оскільки самим підсудним не оспорюється кваліфікація його дій та доведеність його вини.

          Суд вважає,  що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані по ст.ст 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинену повторно.

          Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом’якшують  та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

 Обставини, що обтяжують відповідальність суд не вбачає.  

          Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, суд вважає, за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, при призначенні остаточного покарання підсудному ОСОБА_1, суд вважає можливим приєднати частину не відбутого покарання за попереднім вироком.

          Речові докази по справі повернути законному володільцю.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Підстав для застосування положень ст.69 КК України суд не вбачає.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 68, 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15,  ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років  позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України приєднати засудженому ОСОБА_1 частину не відбутого покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області року –2 (два) роки два місяці позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків згідно ст.71 КК України призначити у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Час відбуття покарання підсудному ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання  23 листопада  2010 року зарахувавши йому в термін відбуття покарання строк перебування під вартою  з 23 листопада 2010 року по 21 лютого 2011 року.

Речовий доказ –чоловіче взуття, що зберігається у представника ТОВ «Фудмарект», залишити законному володільцю ТОВ «Фудмаркет».

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_1 залишити  утримання під вартою в  слідчому ізоляторі № 13 Управління Держдепартаменту України з питання виконання покарань в м. Києві і Київській області.

             На вирок може бути подана апеляція  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення,  в апеляційний суд Київської області через Обухівський районний суд, а засудженим –з дня отримання копії вироку.

            Суддя                                          підпис

З оригіналом згідно. Суддя: