Судове рішення #1519821
Справа № 2-455/07

Справа 2-455/07

2007 рік

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

 

                   26 грудня  2007 р.                        

 

                   Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого                   Бурлак Г.І.

при секретарі                                 Радчишиній Н.О.

за участю прокурора                                      ____________________

адвоката                                         ____________________

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі

справу за позовом ОСОБА_1до Дитячого дошкільно-навчального закладу 1 "Зіронька", Теофіпольської селищної ради про  стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди

 

встановив:

 

                   позивач звернулася в суд з позовом  до відповідачів про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, відшкодування витрат на лікування та  стягнення коштів на перебування внука в дитячому садочку.

                   В судовому засіданні позивач позовні вимоги зменшила та пояснила, що  20.02.2006 року   вона була прийнята на роботу  прибиральницею службових приміщень (коридорною) в Теофіпольський ДНЗ 1 на 0,5 ставки. Вона виходила на роботу та виконувала свої посадові обов'язки - прибирала приміщення дитячого садочку з ранку та вечором. В кінці місяця їй повідомили, що  її посада не передбачена штатним розкладом, тому заробітну плату не виплатити. В березні місяці 2006 року вона 10 днів заміняла  прачку , яка була на лікарняному, та  продовжуувала прибирати приміщення, і їх оплатили лише посаду  прачки, а за виконання  прибиральницю не заплатили. В квітні 2006 року вона підміняла помічника вихователя, в травні - сторожа, в червні-липні -  помічника вихователя і їй було оплачена заробітна плата згідно штатного розпису за вказаними посадами. З 01.08.2006 року по 08.08.2006 року вона перебувала у відпустці за власним бажанням, а з 14.08.2006 року по 06.09.2006 року - перебувала  на лікарняному. Після лікарняного вона перебувала у відпустці за власним бажанням, а 29.09.2007 року вона написала заяву про звільнення з роботи. При звільненні їй не було проведено повністю розрахунок, а саме: не виплачена заробітна плата за виконання нею обов'язків прибиральниці в розмірі 2 500 грн, не виплачено компенсацію за невикористну щорічну відпустку в розмірі  129,50 грн, не проведена оплата листків непрацездатності на суму  357 грн.  Вона неодноразово зверталася до відповідачів з вимогою здійснити розрахунок, але  їй  виплатили лише лікарніні та компенсацію за невикористану відпустку, а заборгованість по заробітній платі невиплачена. В наслідок неправомірних дій відповідачів, їй була завдана моральна шкода, оскільки вона постійно нервується, принижена її людська гідність, бо вона ходить та просить за своє - те, що їй належить по закону, вона витрачає свій час та здоров'я на встановлення справедливості, тому просить стягнути з відповідачів 1000 грн моральної шкоди.

                   Представник відповідача  ДТЗ 1 "Зірочка" позов не визнала та пояснила, що дитячий садочок фінансується за рахунок місцевого бюджету.  Фінансування здійснює Теофіпольська селищна рада згідно штатного розпису, який складається спільно - Теофіпольський відділ освіти  подає посади  вихователів, а Теофіпольська селищна рада - технічних працівників. Оскільки  в дитячому садочку не було посади  прибиральниці, то вона неодноразово зверталася до голови селищної ради виділити посаду техпрацівника - коридорної, однак їй постійно відмовляли.     20.02.2007 року позивач була прийнята на роботу  прибиральницею службових приміщень (коридорною) в Теофіпольський ДНЗ 1. Коли вона в березні подала табель виходу на роботу працівників дитячого садочку в Теофіпольську селищну раду, то їй було відмовлено в виділенні коштів на оплату посади коридорної, оскільки така посада не передбачена штатним розписом. З цієї причини позивача було  переміщено тимчасово на посаду  оператора пральної машини з 07.03.2006 року на період хвороби прачки. Таким чином позивач заміщала прачку 10 днів. З 13 квітня 2006 року ОСОБА_1. заміщала  помічника вихователя. З 2 травня по 1 червня 2006 року позивач заміщала сторожа, а з  5 червня 2006 року по 1 серпня  2006 року вона замішала помічника вихователя.  За виконання вказаних обов'язків позивачу була виплачена заробітна плата. Також з нею був проведений повністю розрахунок  по лікарніних та  за компенсацію за невикористану щорічну відпустку. Оплата лікарніних була проведена з запізненням. оскільки позивач подала  на  оплату не листок непрацездатності, а довідку. Коли був поданий лікарніний лист затвердженого зразка, то з позивачем було проведено розрахунок. Оплата праці позивача на посаді прибиральниці не оплачувалася. оскільки така посада непередбачена у штатному розкладі. Просила в позові відмовити.

                   Представник відповідача Теофіпольської селищної ради, позов не визнала, дала аналогічні покази.

                   Вислухавши пояснення сторін, свідка вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

                   Свідок  ОСОБА_2. в судовому засіданні показав, що він працює головним державним інспектором праці відділу контролю за додержанням законодавства про працю територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області. На адресу  територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області надійшло звернення з секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із скаргою ОСОБА_1. про невиплату їй заробітної плати.  На виконання звернення ним була проведена перевірка за дотриманням  законодавства про працю у дошкільному закладі 1 "Зірочка". В ході перевірки встановлено, що  ОСОБА_1. наказом від 20.02.2006 року 21 призначена на посаду прибиральник  службових приміщень тимчасово. При цьому, відповідно до діючого на той час штатного розпису, табелю обліку робочого часу в установі, посада прибиральник службових приміщень чи інша посада з такою характеристикою відсутня. Також при використанні праці ОСОБА_1. в установі допущено порушення вимог ч.1 ст 32,33 КЗпП України, щодо тимчасового переведення працівника на іншу роботу в установі, не обумовлену укладеним трудовим договором. Оплата праці проводилася у відповідності до діючих  тарифних ставок, що займав працівник за фактично відпрацюваний робочий час.  У серпні - вересні 2006 року згідно табелю обліку робочого часу, працівник ОСОБА_1. взагалі відсутня у списковому складі установи, однак бухгалтерією селищної ради проведено нарахування листка непрацездатності працівнику за період хвороби з 14.08.2006 року по 25.08.2006 року та за період хвороби з 28.08.2006 року по 06.09.2006 року. Оплата праці за інший період серпня, вересня 2006 року не проводилася. На день звільнення позивачу не  була виплачена компенсація за невикористану відпустку в сумі 129,50 грн, оплата листків непрацездатності на суму  357 грн.

                   В судовому засіданні встановлено, що відповідно  наказу  21 від 20.02.2006 року  Воляник Н.П. була призначена прибиральником службових приміщень тимчасово. Чинне законодавство україни не передбачає тимчасового трудового договору, згідно ст.23 КЗпП України у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, укладається строковий трудовий договір. Відповідно ст 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

                   Сторонами в судовому засідані визнано, що позивач  20.02.2006 року  була прийнята на роботу  прибиральницею службових приміщень (коридорною) в Теофіпольський ДНЗ 1  на 0,5 посадового окладу в розмірі 175 грн.  та працювала на вказаній посаді з 20.02.2006 року. Також сторонами визнано, що позивач була переведена на  посаду  оператора пральної машини з 07.03.2006 року на період хвороби прачки по 17.03.2007 року. Таким чином позивач заміщала прачку 10 днів. З 13 квітня 2006 року ОСОБА_1. заміщала  помічника вихователя. З 2 травня по 1 червня 2006 року позивач заміщала сторожа, а з  5 червня 2006 року по 1 серпня  2006 року вона замішала помічника вихователя.  За виконання вказаних обов'язків позивачу була виплачена заробітна плата. Також визнано, що  бухгалтерією селищної ради проведено нарахування листка непрацездатності працівнику за період хвороби з 14.08.2006 року по 25.08.2006 року та за період хвороби з 28.08.2006 року по 06.09.2006 року та остаточний розрахунок проведено 27.09.2006 року -105 грн, 5.10.2006 року - 84 грн, 27.11.2006 року - 168 грн,  а 3.11.2006 року - виплачена компенсація за невикористану відпустку.

                   Відповідно ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

                   Таким чином, суд прийшов до висновку, що між ОСОБА_1. та ДНЗ 1 був укладений трудовий договір на невизначений строк.

                   Відповідно ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

                   Оскільки в  судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_1. не була звільнена з посади прибиральниці службових приміщень (коридорної), а лише тимчасово переводилася із вказаної посади на інші посади, то суд прийшов до висновку, що позивач  продовжувала виконувати    обов'язки прибиральниці  в Теофіпольський ДНЗ 1 з 20.02.2006 року по  06.03.2006 року, з 17.03.2006 року по 12.04.2007 року. Відповідачі не подали суду доказів того, що позивачу була здійснена оплата виконання вказаних обов'язків.

                   У зв'язку з викладеним, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача 242 грн 61 коп заборгованості по заробітній платі ( за лютий 2006 року - 61,25 грн, за березень 2006 року - 111,36 грн, за квітень 2006 року - 70 грн).

                   Оскільки  відповідачами не було проведено повністю розрахунок  з позивачем, не виплачена заробітна плата, то суд вважає, що відповідачі порушили  права та законні інтереси позивача, що призвело  моральних страждань позивача, оскільки позивач витрачала  час та здоров'я на звернення у різні органи з вимогою зихисту прав та інтересів. Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідачі на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200 грн.

                   Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст.23,39-1, 237-1 ст.94  КЗпП України, ст.ст 10, 60, 61, 212 ЦПК України, районний суд

 

вирішив:

 

                   Позов ОСОБА_1до Дитячого дошкільно-навчального закладу 1 "Зіронька", Теофіпольської селищної ради про  стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

                   Стягнути з  Теофіпольської селищної ради на користь  ОСОБА_1242,61 (двісті сорок дві грн) 61 коп заборгованості по заробітній платі, в тому числі враховуючи обов'язкові платежі,  200 грн моральної шкоди, в дохід держави 51 грн державного мита та  30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

                    Заява про апеляційне оскарження  або апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.

 

                   Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація