Справа  № 1- 27 / 2008 року

                                                                        ВИРОК

                                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      23 січня 2008 року                   Тиврівський районний суд Вінницької області

        в складі головуючого судді Ліщишиної М.Ю.

        при секретарі                         Віценко К.А.

        з участю прокурора               Базелінського В.П.

                       захисника               ОСОБА_4

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні  смт Тиврів

справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. н. , уродженки с. Павлівка, Миколаївської області, українки, громадянки України,  жительки АДРЕСА_1,   з  неповною середньою освітою, вдови, непрацюючого, судимої 30.07.1990 року Тиврівським районним судом за ч.4 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 3 роки, 08.06.1993 року Вінницьким районним судом за ст. ст. 140 ч.4, 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 11.08.2000 року Тиврівським районним судом за ст. 140 ч.4 КК України до позбавлення волі строком на 7 років,

            у вчиненні злочину за ч.3 ст. 185 КК України,

встановив:

             16 листопада 2007 року, близько 09-00 год. в смт. Тиврів, ОСОБА_1., маючи намір на крадіжку чужого майна,  з квартири, що належить ОСОБА_2. по АДРЕСА_1,  таємно викрала мобільний телефон марки LG  С 1100, вартістю 558 грн, два стартових пакети “Діджус” та “Київстар” вартістю 40 грн кожен, на рахунку яких знаходилися кошти в сумі по 10 грн., на загальну суму 100 грн,  які належать ОСОБА_3., чим завдала останній матеріальної шкоди на 658 грн.

            Підсудна ОСОБА_1. вину у вчиненні злочину за ч.3 ст. 185 КК України  визнала повністю і показала, що в листопаді 2007 року ходила по хатах і просила. Постукала в одні двері - ніхто не відчинив. Тоді вона зайшла в квартиру. Там нікого не було. Вона взяла   мобільний телефон і пішла додому. Телефон видала працівникам міліції, які приїхали до неї. У вчиненому кається.

            Крім повного визнання вини підсудною,  вона в достатній мірі стверджується матеріалами справи, зібраними в ході досудового та дослідженими в ході судового слідства , а саме :  протоколами огляду місця події -  квартири ОСОБА_2.  в смт. Тиврів, по АДРЕСА_1(а.с. 5),  актом добровільної видачі мобільного телефону марки LG  С 1100 (а.с.9), протоколом огляду речового доказу -   мобільного телефону марки LG  С 1100  (а.с. 40),  висновком товарознавчої експертизи № 1434 від 04.12.2007 року (а.с. 30 - 34), згідно якого  вартість викраденого мобільного телефону марки LG  С 1100  з урахуванням зносу, станом на 16.11.2007 року становить 558 грн.; а також показами потерпілої .

            Потерпіла ОСОБА_3. показала, що 16.11.2007 року з квартири ОСОБА_2., яка є її бабою, було  викрадено її мобільний телефон.  Сусіди сказали, що ходила циганка. Телефон їй повернуто  працівниками міліції. Просить підсудну суворо не карати.

            Враховуючи викладене, суд  вважає доведеною вину підсудної ОСОБА_1. у вчиненні злочину за ч.3 ст. 185 КК України, вона таємно викрала чуже майно (крадіжка), з проникненням в  приміщення, повторно .

            Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання, а саме : що вона  щиро кається у вчиненому, вину визнала, сприяла розкриттю злочину, є жінкою пенсійного віку, хворіє.

             Суд також враховує  думку потерпілої суворо не карати підсудну  та вартість викраденого.

             Обставин, що обтяжують покарання підсудної не встановлено.

             Враховуючи наведені обставини, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне застосувати ст.69 КК України і призначити підсудній покарання у виді  позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.3 ст.185 КК України.

                  Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України,-

                                                                   засудив :

            ОСОБА_1визнати винною  за ч.3 ст. 185 КК України   , застосувати ст.69 КК України і  призначити покарання  у виді позбавлення волі терміном на  1 (один) рік.

            Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності ОСОБА_1. залишити  підписку про невиїзд.

            Строк відбуття покарання рахувати з часу звернення  вироку до виконання.         

            Речові докази по справі ( а.с.41), що знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_3., залишити їй.

            Стягнути з  ОСОБА_1  на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати в сумі 1115 ( одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 53 коп  за проведення товарознавчої експертизи (а .с.  18).

            На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного суду  Вінницької області через Тиврівський районний суд суд  протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                        Суддя                                     (підпис)                                 М.Ю.Ліщишина