Брусилівський районний  суд Житомирської області    

                                                                             Справа № 2-а-622/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

              23 квітня 2011 року                                                                                      смт.Брусилів

       Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області    Грищенко М.  В.  , розглянувши у скороченому провадженні в смт.Брусилів справу за позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в  Брусилівському районі про визнання  дій  протиправними,  зобов’язання нарахувати  та виплатити додаткову пенсію відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,    

                                                               ВСТАНОВИВ:   

             Позивач просить визнати протиправними дії відповідача по ненарахуванню та невиплаті   додаткової пенсії  як особі, яка постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи, другої категорії відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і зобов’язати УПФУ в Брусилівському районі нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю,  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст. 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без зазначення періоду часу. В обгрунтування позову позивач вказав, що йому повинні проводити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком,  але виплата додаткової пенсії проводиться у  меншому розмірі, що призвело до порушення його прав.

           Відповідач подав до суду заперечення, в яких зазначив, що відповідно до ст.63  Закону №796 фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, у тому числі і додаткової пенсії, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Розрахунки конкретних компенсацій зроблено відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836, від 03.01.2002 року № 1 і управління Пенсійного фонду України в Брусилівському районі проводить їх виплату в межах даних розрахунків та виділених з державного бюджету грошових коштів.  Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

        Позов подано до суду 12 квітня   2011 року. Ухвалою від 23.04.2011 року позов в частині вимог за період до 30 вересня  2010 року  залишено без розгляду.

        Перевіривши докази, суд вважає, що позов  слід задовольнити частково з наступних підстав.   

         Згідно копії  посвідчення  учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  другої категорії, відповіді начальника управління Пенсійного фонду України в Брусилівському районі   позивач має статус особи, яка постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  другої категорії, отримує державну пенсію за віком.  Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначена за Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року   в розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і становить станом на 01.02.2011 року  –112,50грн.

       Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.   

      Відповідно до ст.ст. 49, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.   

              Постановою КМУ  № 530 від 28.05.08, які застосовані відповідачем, встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що належать до категорії 2, в розмірі 15% прожиткового  мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.   

      Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі   прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, за змістом частини 3 зазначеної норми, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.   

          Розмір мінімальної пенсії за віком згідно встановлених Законами України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, “Про державний бюджет України на 2011 рік” розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становив : з 1 січня 2010 року –695 грн., з 1 квітня 2010 року –706 грн., з 1 липня 2010 року – 709 грн., з 1 жовтня 2010 року –723 грн., з 1 грудня 2010 року –734грн., з 1 січня 2011 року –750грн.   

       Іншими Законами та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України  розміри державних соціальних гарантій, в т.ч. мінімального прожиткового мінімуму для обчислення мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі –Закон), не визначено, а тому обмеження щодо застосування розміру прожиткового мінімуму для визначення пенсії позивачу відсутні.     

       Таким чином,  розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, на отримання якої мав право позивач щомісячно, становить :  з 1 липня 2010 року –709х30%=212,70 грн., з 1 жовтня 2010 року –723х30%=216,90 грн., з 1 грудня 2010 року –734х30%= 220,20грн., з 1 січня 2011 року –750х30%=225грн., що значно більше ніж нараховано відповідачем.   

            Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

            За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначених постанов неможливе.   

       З урахуванням викладеного, діяння  відповідача по нарахуванню позивачеві  додаткової пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено Законом, є протиправними і вимоги позивача про нарахування додаткової пенсії  та виплату недоплаченої перерахованої додаткової пенсії є обгрунтованими.    

           Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.   

              Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, управління праці та соціального захист у населення не визначені розпорядниками коштів, що стосуються пенсії, надбавки до пенсії та додаткової пенсії.   

       В абз.2 п.2 Постанови КМ України № 936 від 20.09.05 вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28, 30, 32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.   

               Відповідно до п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, видатки, пов’язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації  за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога),   провадяться органами, які виплачують пенсію.       

           Вказана норма узгоджується зі ст.72  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка відносить до джерел формування коштів Пенсійного фонду кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Зазначені кошти становлять бюджет Пенсійного фонду (ст.71 цього Закону).   

          Крім того, згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій,   безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати    відповідно до чинного законодавства.   

      Відповідно до п 2.1. Положення основними завданнями Управління є:   

забезпечення   своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат   , які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та   інших джерел, визначених законодавством,   отже, є відповідачем у справах щодо виплати пенсій, доплат до них.   

        Оскільки згідно з Положенням відповідач повинен здійснювати перерахунок пенсій, то розмір недонарахованих коштів повинен визначатися відповідачем, а не судом.

          Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів не можуть бути взяті до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для  виконання покладених на нього обов»язків  у справах цієї категорії  виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядаються.

          Суд враховує посилання відповідача  на можливість нецільового коштів Пенсійного фонду України  і тому не ухвалює про проведення виплат з власних джерел останнього.

            Із змісту ст.ст.2,6,99 КАС України  вбачається, що суд розглядає справи про захист прав, свобод чи інтересів осіб. Кожна особа має право звернутися до адміністративного  суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Строк звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач ставить вимогу про нарахування та виплату додаткової пенсії  без зазначення періоду часу. Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, оскільки суд не може оцінювати діяння відповідача на майбутнє і позивачем не надано доказів про те, що в подальшому нарахування додаткової пенсії буде проводитися з порушенням вимог Закону,  а тому позовні вимоги щодо періоду часу після 31.03.2011 року задоволенню не підлягають за безпідставністю.

            Відповідно до абзацу дев’ятого ч.1 ст.256 КАС України  постанова суду підлягає негайному виконанню.

             Судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

        Керуючись  ст.ст.  8-11, 18, 21, 71, 99, 100, 159-163, 183-2, 267  КАС України, ст.ст. 49, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд

                                                       ПОСТАНОВИВ:   

                          Позов задовольнити частково.   

         Визнати  дії   управління Пенсійного фонду України в Брусилівському  районі по ненарахуванню та невиплаті  ОСОБА_1       щомісячної додаткової  пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю,   як особі, яка постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  другої категорії,  в розмірі, встановленому ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що становить 30% мінімальної пенсії за віком,  за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, протиправними.  

        Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Брусилівському  районі провести за період з 1 жовтня    2010 року по 31 березня 2011 року перерахунок та виплату ОСОБА_1  щомісячної додаткової  пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю, як  особі, яка постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи  другої категорії, виходячи із розміру, встановленого ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, визначеному Законами України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, “Про державний бюджет України на 2011 рік”.  

           В іншій частині позову відмовити.

             Судові витрати  прийняти  на рахунок держави.

              Постанову в частині зобов’язання нарахувати та виплатити  додаткову пенсію  звернути до негайного виконання.

             Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Брусилівському районі  подати звіт про негайне виконання судового рішення на протязі  двох місяців з дня отримання копії постанови.

         Апеляційна скарга на постанову може бути подана до  Житомирського апеляційного адміністративного суду  через Брусилівський районний суд Житомирської області  протягом десяти  днів з дня отримання копії цієї постанови.   

            Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.   

                     Суддя                                                  Грищенко  М.  В.