^1-21/2007

ВІЙСЬКОВИЙ   СУД   СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

КОПІЯ

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 травня 2007 року                                                                                         м. Феодосія

Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням

судді                                                                       Лівінського С.В.

при секретарі                                                              Вервес В.Г.

за участю прокурора - заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону підпо­лковника юстиції Кирюхіна C.O., підсудного ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової про­куратури Феодосійського гарнізону кримінальну справу за обвинуваченням командира вій­ськової частини А 2327 капітана 2 рангу

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у

місті Сєвєродонецьку, Луганської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, що має на утриманні двох дітей 1990 і 1999 років народження, на військовій службі з листопада 1985 року, в тому числі на офі­церських посадах з липня 1992 року, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366,ч. 1 і ст. 246 КК України.

Судовим слідством військовий суд

встановив :

ОСОБА_1 у серпні - грудні 2006 року, у розташуванні військової частини А 2327, умисно завірив своїм підписом офіційні документи, а саме довідки про вартість вико­наних підрядних робіт за серпень, грудень 2006 року - типові форми № КБ -2в та акти при­ймання виконаних підрядних робіт за ті ж місяці та надав їх у відділення Державного каз­начейства у м. Феодосії, знаючи про те, що обсяг виконаних робіт не відповідає зазначено­му в вищевказаних документах.

В той же період часу ОСОБА_1, шляхом використання підлеглих військовослуж­бовців та працівників МПП „То - Труд" здійснив незаконну порубку дерев і чагарників у лісовому масиві, розташованому на 35 - градусному південно - західному схилі гори Кизи-лташ, у лісонасадженнях 1-2 зон округів санітарної охорони лікувально - оздоровчої тери­торії, що заподіяло істотну шкоду.

У зв'язку з цим прокурором в інтересах Щебетовської селищної ради Автономної республіки Крим до підсудного заявлено цивільний позов на суму 6299 грн. 88 коп.

Під час досудового слідства ОСОБА_1 відшкодовано збитку на суму 4746 грн.40 коп.

В судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненому і цивільний позов визнав повністю і пояснив, що вчинив вище вказані злочини, оскільки грошові кошти, виділені для ремонту охоронного периметру в разі не підписання документів, мали бути списані і напра­вленні у Державне казначейство України, а вказівку на незаконну вирубку лісу він давав з метою прискорити роботи по ремонту охоронного периметру.

Суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав не­доцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорювались.

Дії ОСОБА_1 щодо видачі за відомо неправдивих документів суд кваліфікує за ст. 366 ч. 1 КК України.

Щодо дій ОСОБА_1, пов'язаних з незаконною порубкою дерев і чагарників у лі­сах, що заподіяло істотну шкоду, то ці його дії суд кваліфікує за ст. 246 КК України.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах Щебетовської селищної ради Автономної республіки Крим до підсудного, суд знаходить за необхідне, з врахуванням відшкодованого збитку, задовольнити частково на суму 1553 грн. 48 коп., оскільки його су­ма, а також причинний зв'язок між противоправними діями підсудного і наслідками, що на­стали знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні та сам підсудний розмір по­зову визнав в повному обсязі.

При призначенні покарання підсудному, суд бере до уваги те, що він тривалий час перебуває на військовій службі у Збройних Силах України і командуванням характеризува­вся виключно з позитивної сторони, на утриманні має двох неповнолітніх дітей і його сім'я потребує підтримки.

В якості ж обставин, що пом'якшують покарання, суд визнає, щире каяття підсудно­го у скоєному, добровільне відшкодування завданого збитку і активне сприяння розкриттю злочину.

Виходячи з наведених обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, суд знаходить за можливе застосувати до ОСОБА_1 службове обмеження, що на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення засудженого.

Керуючись ст.ст. 321-323 КПК України військовий суд

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, перед­баченого ст. 246 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді обме­ження волі строком на 1(один) рік.

Його ж визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366, ч.1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. з позбавленням права обі­ймати адміністративно - господарські посади строком на один рік.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_1 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суво­рим - у вигляді обмеження волі строком на 1(один) рік.

Відповідно до вимог ст. 58 КК України, замість обмеження волі, призначити ОСОБА_1 службове обмеження на той самий строк з відрахуванням в доход держави 10(десяти) відсотків із суми його грошового забезпечення.

Цивільний позов прокурора задовольнити частково на суму 1553 (одну тисячу п'ять сот п'ятдесят три) грн. 48 коп. і стягнути дану суму з ОСОБА_1 на користь Щебетовської селищної ради Автономної республіки Крим.

Після набрання вироком законної сили, арешт, накладений на майно ОСОБА_1. зняти.

Речові докази по справі, перелічені в т. 2 а.с. 167 , зберігати в матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1. підписку про невиїзд скасува­ти.

На даний вирок сторонами може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Дійсна за належним підписом.

З дійсною вірно.