Справа № 2-а-2118,  2011 р.                   

                                                     П   О   С   Т   А   Н   О    В   А          

                                                                 іменем  України                                  

29  квітня  2011  року                                                                                            місто Ніжин

          Ніжинський  міськрайонний  суд  Чернігівської області в складі:                                                    головуючого судді Марченка  М.М.

          Розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним  позовом  ОСОБА_1  до  управління  Пенсійного фонду  України в Ніжинському районі Чернігівської  області про стягнення з органу владних повноважень управління  Пенсійного  Фонду  України в Ніжинському районі  Чернігівської області  не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни,-

                                                         в   с   т   а   н   о   в   и   в :

          13.04.2011 року  за вх.№ 11003  позивачка    ОСОБА_1   звернулась в  суд  з позовом до  управління  Пенсійного фонду  України в Ніжинському  районі Чернігівської  області про стягнення з органу владних повноважень управління  Пенсійного  Фонду  України  в Ніжинському районі  Чернігівської області  не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни. В позові  ОСОБА_1  зазначає, що вона  є дитиною війни  і  згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни"  (далі  Закон)  їй  повинна виплачуватись  щомісячна  соціальна державна допомога  у  розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата  підвищення  до пенсії мала здійснюватись відповідачем. Її право на державну соціальну допомогу, як дитини війни,  було в  2010 та 2011 роках  обмежено. Відповідно до положень  ст. 92 Конституції України   виключно законами  України визначаються основи соціального захисту, форми і  види пенсійного забезпечення. Відповідач, як орган  владних повноважень  не здійснив виплату  належної їй  допомоги, передбаченої  ст.6  Закону та гарантованої Конституцією України за 2010 та 2011 роках, чим грубо порушив  її права. Вважає  таку  бездіяльність  відповідача незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України  органи державної  влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові  особи  зобов"язані  діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Просить зобов"язати управління  Пенсійного фонду  Ураїни в Ніжинському  районі Чернігівської області  здійснити  перерахування  та  виплату їй  щомісячної  соціальної  допомоги, як дитині  війни,  у розмірі  30 % мінімальної пенсії  за віком, у відповідності  до ст.6 Закону України «Про  соціальний захист  дітей  війни», ч.1  ст.28 Закону  України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування»за період  в межах  строку позовної давності та по день порушення провадження  у справі, з урахуванням  раніше виплачених сум, за вказаний  період.

          Так як по справі 14  квітня   2011 року відкрите скорочене провадження, судове засідання по справі не проводиться,  а справа розглядається суддею одноособово.

          В запереченні відповідач    управління  Пенсійного фонду  України  в Ніжинському  районі Чернігівської  області від 27.04.2011 року  за  вх.№ 12561 зазначив, що позивачка має статус дитини війни і відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про  соціальний  захист  дітей  війни»№ 2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в розмірі  30 %  мінімальної пенсії за віком, проте управління ПФУ   в  Ніжинському  районі діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних   гарантій, які  дійснюються   за   рахунок   коштів державного   бюджету  України. Підвищення  ло пенсії  дітям війни врегульовано Постановою  Кабінету  Міністрів України  від 28  травня 2008 року  № 530 «Деякі  питання  соціального захисту окремих категорій  громадян», відповідно до якої дітям війни здійснюється підвищення  до пенсії  в розмірі  49.80  грн. Статтею  99 ч.2 КАС України  встановлений  шестимісячний  строк  для  звернення до  адміністративного суду за захистом своїх прав  та   інтересів   особи.  У запереченні   відповідач   зазначив, що управління ПФУ в Ніжинському районі  діяло у межах повноважень, у  порядку  та  у  спосіб,    що     передбачені    Конституцією   України  та  Законами   України.  Просить в задоволенні  позовних вимог  ОСОБА_1, пред"явлених до управління  Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області, відмовити в повному  обсязі.

                                                                      -         2         -

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючих висновків.

          Позивачка    ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини  війни,  що   надає   їй   право   на   отримання  державної соціальної  підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

          Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції. Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

          Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 р.

          У 2010 - 2011 роках дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету  Міністрів  України.

          З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління  перерахунку пенсії позивачці в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у  2010 та 2011 роках не здійснювало, а також не проводило виплату. За таких обставин суд вважає, що дії відповідача є незаконними  щодо не  нарахування надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          З заперечення відповідача  вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачці  як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі  49 грн. 80 коп.

          Враховуючи   наведене,  суд  дійшов   висновку, що   дії   відповідача  щодо   невиконання законодавчо визначеного обов'язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії позивачці як дитині війни   у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV  є незаконними за період в межах строку позовної давності, визначеної ст. 99  ч.2 КАС України.

          Вирішуючи   вимоги   позивача   про   стягнення    невиплаченої   суми , суд   керуючись ст.11 ч.2  КАСУ   виходить   за   межі    заявлених   вимог   для    повного  захисту прав позивачки  і вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати  та виплатити суму надбавки    враховуючи, що ця  сума не нарахована в повному обсязі.

          Доводи відповідача про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст. 6 ЗУ № 2195-1У  до уваги судом не приймаються.

          Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо  не  встановлено  інше, обчислюється  з дня, коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Позивачка  просить  задовольнити  її  позовні  вимоги  в межах  строку  позовної  давності.

          На підставі  викладеного  суд вважає можливим позовні  вимоги    ОСОБА_1  задовольнити в межах шестимісячного строку  позовної давності та  зобов'язати управління Пенсійного  фонду  України  в  Ніжинському  районі  Чернігівської  області здійснити перерахування

                                                                      -       3       -

та  виплату    ОСОБА_1       за    період    з    13  жовтня    2010 року   по  13  квітня    2011    року       щомісячну  державну соціальну  допомогу,  у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 р., з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

          Згідно  абзацу 9 ч.1 ст. 256 КАС України негайно  виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого  провадження, тому  вказана постанова підлягає негайному  виконанню.

          Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256  КАС України, суд -

                                                    п    о    с    т    а    н    о     в    и    в    :

          Позовні  вимоги   ОСОБА_1 задовольнити.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі  Чернігівської області здійснити перерахування  та виплату ОСОБА_1   за    період  з   13 жовтня    2010 року по 13  квітня   2011  року  щомісячну  державну соціальну  допомогу,  у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 р., з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

          Вказана постанова  підлягає  негайному  виконанню.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського     апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

                                       Суддя