2-а-2138/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2011

Суддя Подільського районного суду м. Києва Захарчук С.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Зазначала, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва.

У січні 2011 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі        м. Києва № 291/С-338 від 3 лютого 2011 року позивачці за її заявою від 12 січня 2011 року було проведено відповідачем  перерахунок пенсії з більшого стажу та заробітку з 1 січня        2011 року.

Посилаючись на те, що відповідачем на її звернення їй було повідомлено, що перерахунки пенсії проводяться відповідно до підпункту 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян», просила визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період, починаючи з                         12 січня 2011 року.

Представник відповідача письмові заперечення проти позову чи заяву про визнання позову до суду не подав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відносини, що склалися між позивачкою та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та ст. 17 КАС України.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва.

У січні 2011 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі        м. Києва № 291/С-338 від 3 лютого 2011 року позивачці за її заявою від 12 січня 2011 року було проведено відповідачем  перерахунок пенсії з більшого стажу та заробітку з 1 січня        2011 року на підставі підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від              28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Підпунктами 9, 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це визначений державою розмір пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року              № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;             3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;                          7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та  витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачкою при подачі адміністративного позову було сплачено 3 грн. 40 коп. судового збору, який підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 71, 87, 94, 104, 105, 158, 160, 161, 162, 163 КАС України,         ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії – задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до  ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у відповідності до  ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії – 2010 рік, з 1 січня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання постанови.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                      Захарчук  С.  С.