ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.11 Справа № 29/39/2011
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю «Луганське
енергетичне об’єднання», м. Луганськ;
до відповідача: Товариства з обмеженою
відповідальністю «Шахтарський ринок»,
м. Луганськ;
про стягнення 25401 грн. 39 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, начальник юридичного
відділу департаменту правової роботи по
обслуговуванню Луганських міських електричних мереж Товариства, довіреність № 465 від 06.04.2011;
від відповідача: повноважний представник у судове
засідання не прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі –ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарський ринок" (далі –ТОВ "Шахтарський ринок", відповідача у справі) плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 25401 грн. 39 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перевищив договірні величини споживання електроенергії передбачені договором № 733 від 08.12.2004, за що встановлена відповідальність згідно з частиною 5 статті 26 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику", тому повинен сплатити енергопостачальнику двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у справі відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання за його належним місцезнаходженням процесуальних документів господарського суду: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті (а.с.36-38).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними у матеріалах справи (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»пункт 4, від 14.08.2007 N01-8/675 пункт 15, від 18.03.2008 N 01-8/164 пункт 23.
Справа розглядалась неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.
До початку розгляду справи будь-яких клопотань відповідач не надав.
Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали позивачем, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
08.12.2004 між ТОВ „ЛЕО” в особі Луганської філії та ТОВ "Шахтарський ринок" було укладено договір № 733 (далі - договір) (а.с.7-13).
За умовами договору „Постачальник електричної енергії” (позивач) прийняв на себе зобов’язання постачати електроенергію, а „Споживач” (відповідач) – своєчасно оплачувати одержану електричну енергію на умовах договору, у т.ч. за перевищення договірних величин споживання електроенергії (розділ 1, підпункти 2.1.2, 2.2.3 договору).
Відповідно до підпункту 2.1.2 договору постачальник електроенергії зобов’язується відпускати її споживачу ... в обсягах, визначених додатком "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" ... (а.с.7).
Відповідно до пункту 2.2.2 договору відповідач зобов’язаний щомісячно 16 числа згідно з Додатком „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії” знімати покази розрахункових електролічильників та надавати звіти Постачальнику електричної енергії відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”, позивачу у справі (а.с.7).
Пунктом 4.4.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість фактично спожитою та договірною величиною (а.с.9).
Згідно пункту 5.1 договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" на підставі заяви Споживача на очікуваний обсяг споживання електричної енергії за місяцями року, яка надається Споживачу Постачальнику електричної енергії не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку року.
У разі ненадання Споживачем відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії у встановлений в цьому пункті термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року (а.с.10).
Пунктом 5.5 договору встановлено, що відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії та електричної потужності.
Відповідно до пункту 7.7 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку передбаченому додатком „Порядок розрахунків” (зворот а.с.12).
Розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за показами розрахункових приладів обліку за діючими тарифами відповідно до тарифів груп та класів напруги кожного приєднання (пункту 1 додатку до договору „Порядок розрахунків” - а.с.14).
Пунктом 5 додатку „Порядок розрахунків” до договору передбачено, що ... плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється Споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.
Кінцевий розрахунок... за перевищення договірних величин споживання електричної енергії ... Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання (п.9 додатку „Порядок розрахунків” до договору).
Договірна величина споживання електричної енергії була визначена сторонами у додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" (а.с.17), згідно якого обсяг постачання у серпні 2010 року було визначено в об’ємі 600 кВт/год.
Відповідач надав позивачу відомості про витрачення електричної енергії за серпень 2010 року в обсязі 480 кВт/год (а.с.22).
У додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача»зазначено, що у відповідача встановлено трансформатор струму 200/5 (а.с.34), який використовується для збільшення граничної величини вимірювання споживання електричної енергії та має коефіцієнт трансформації, який дорівнює 40, що підтверджується актом № 2112 заміни/технічної перевірки розрахункових засобів обліку в електроустановках до 1000 В (а.с.21).
Для визначення обсягу споживання електричної енергії покази електролічильника підлягають множенню на коефіцієнт 40.
Отже, відповідач у серпні 2010 року фактично спожив електричної енергії в обсязі - 19200 кВт/год, а саме: дані лічильника 480 кВТ/год х 40 = 19200 кВт/год.
Відповідно до додатку до договору «Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах споживача»виходячи із обсягів споживання електричної енергії відповідачем у серпні 2010 року, позивачем розраховано обсяги втрат електричної енергії в електричних мережах, які склали 105 кВт/год (а.с.16).
Таким чином, обсяги споживання електричної енергії відповідачем у серпні 2010 року (з урахуванням обсягу втрат електричної енергії в електричній мережі) складає 19305 кВт/год.
Зазначене свідчить, що відповідач в порушення умов укладеного договору перевищив договірні величини споживання електроенергії у серпні 2010 року на 18705 кВт/год. (19305 кВт/год. –600 кВт/год.).
Відповідно до умов пункту 4.4.2 договору вартість електричної енергії, спожитої понад встановлені ліміти споживання становить:
18705 кВт/год. х 0,679 (тариф) х 2 = 25401 грн. 39 коп.
27.08.2010 позивач надіслав рекомендованою кореспонденцією (а.с.20) відповідачу рахунок на оплату за перевищення договірної величини споживання електроенергії за серпень 2010 року № 733/8/4 від 20.08.2010 на суму 25401 грн. 39 коп. (а.с.19).
Оскільки відповідач даний рахунок не оплатив у встановлений договором строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Під час судового розгляду позивач на підтвердження заявлених вимог подав копії наступних документів, які залучені до матеріалів справи, а саме:
- рахунку № 733/4/1 від 20.04.2010 та відомості про використану електричну енергію за квітень 2010 року;
- рахунку № 733/5/1 від 20.05.2010 та відомості про використану електричну енергію за травень 2010 року;
- рахунку № 733/6/1 від 23.06.2010 та відомості про використану електричну енергію за червень 2010 року;
- рахунку № 733/7/1 від 28.07.2010 та відомості про використану електричну енергію за липень 2010 року;
- відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача –додаток до договору № 733 від 08.12.2004 з відповідачем;
- постанов НКРЕЕ про встановлення тарифів на електроенергію за період з квітня 2010 року по серпень 2010 року.
Також додатково листом б/н від 04.04.2011 повідомив, що на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії у серпні 2010 року в розмірі 19305 кВт/год. (тариф 0,679) споживачу спрямовано рахунок № 733/8/1 від 20.08.2010 на суму 15729 грн. 72 коп. Сума оплати фактично спожитої електричної енергії за вказаним рахунком не є предметом цього позову. Рахунок № 733/8/1 від 20.08.2010 на теперішній час не сплачено.
У зв’язку з несплатою суми спожитої електричної енергії відповідачем, позивачем було проведено відключення об’єкта відповідача від електричної мережі 09.11.2011.
Оцінивши обставини справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 733 від 08.12.2004, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України), Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією», які затвердженні Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 22.11.2006 № 1497) (далі - Правила).
Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Частиною 6 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Додатком до Договору "Обсяги постачання електричної енергії" споживачу були встановлені обсяги постачання електричної енергії на серпень 2010 року у розмірі 600 кВт/год.
Відповідач не звертався до позивача з заявою про збільшення договірної величини електроспоживання.
Матеріалами справи доведено, що обсяг спожитої відповідачем електроенергії у серпні 2010 року складає 19200 кВт/год. –105 кВт/год = 19305 кВт/год.
Обсяг перевищення спожитої електричної енергії понад встановленого договором складає:
(480 кВт/год. х 40) +105 кВт/год.) –600 кВт/год. = 18705 кВт/год.
Згідно пункту 4.4.2 договору споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно частиною 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", а саме споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Тобто, відповідач одночасно повинен сплатити за використану в межах договірних величин електроенергію за серпень 2010 року у кількості 600 кВт/год за тарифом 0,679, що складає 407 грн. 40 коп., а за перевищення договірних величин споживання електроенергії в обсязі 18705 кВт/год. - за двократним тарифом, що становить –1,358, у зв’язку з чим вартість спожитої електроенергії понад договірної величини за серпень 2010 року складає 25401 грн. 39 коп. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 06.12.2010 у справі № 6/75).
Матеріали справи свідчать, що позивачем пред’явлено відповідачу до оплати рахунок № 733/8/1 від 20.08.2010 за фактичне споживання електроенергії у кількості 19305 кВт/год. на суму 15729 грн. 72 коп., який не сплачений відповідачем та не є предметом даного спору.
Відповідач доказів оплати зазначеної суми не надав, доводи позивача не спростував.
Оскільки пред’явлений позивачем рахунок № 733/8/1 від 20.08.2010 не сплачений, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати спожитої понад встановлені договором величини споживання електроенергії за серпень 2010 року у сумі 25401 грн. 39 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ринок», кв. Гайового, 12/52, м. Луганськ, 91000, ідентифікаційний код 24187658 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, 91021, ідентифікаційний код 31443937:
- на п/р з спеціальним режимом використання № 260363339060 у філії Луганське обласне управління ВАТ "Державний ощадник банк України", МФО 304665, код 31443937 - 25401 грн. 39 коп. - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- на п/р № 2600218961 у Луганській обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 304007, код 31443937 витрати зі сплати державного мита у сумі 254 грн. 01 коп. та 236 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –20.05.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко