ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.11 Справа № 17/49/2011
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю «Луганське
енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до відповідача: Луганського міського комунального
підприємства «Теплокомуненерго»,
м. Луганськ;
про стягнення 28437241 грн. 32 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, провідний
юрисконсульт юридичного відділу
департаменту правової роботи по
обслуговуванню Луганських міських
електромереж Товариства, довіреність
від 01.01.2011 № 42;
від відповідача: ОСОБА_2, представник за
довіреністю № 81-д від 21.12.2010.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі –ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»(далі - ЛМКП «Теплокомуненерго», відповідача у справі) заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 313 від 01.03.2005 у сумі 26776119 грн. 02 коп. та заборгованості за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії у сумі 835569 грн. 68 коп. у період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року (включно), пені за період прострочення платежів за червень 2010 року по лютий 2011 року у сумі 825552 грн. 62 коп.
Позовні вимоги з посиланням на норми статей 525, 526, 623, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав вимоги позивача та подав клопотання про зменшення суми пені на 50 %.
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
01.03.2005 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 313 (далі –договір) (а.с.9-15,т.1).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник електроенергії (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві), а Споживач оплачує Постачальнику електроенергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами договору Постачальник електроенергії зобов’язаний постачати Споживачу електроенергію в межах 31401.25 кВА (21753,0 кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності в обсягах, визначених Додатком «Обсяги постачання електричної енергії»з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору …(пункт 2.1.2 договору).
03.11.2008 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 313 від 01.03.2005, якою сторони домовилися внести зміни до цього договору (а.с.16-19,т.1).
За умовами договору Споживач зобов’язаний для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1-ого числа, згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Звіт про використану електроенергію»та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором… (пункт 2.2.2 договору з урахуванням умов додаткової угоди від 03.11.2008);
Відповідно до пункту 7.7 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».
Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.20,21,т.1).
Розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 8 Додатку «Порядок розрахунків»до договору).
Пунктом 4.4.1 договору (з урахуванням умов додаткової угоди від 03.11.2008) сторони визначили, що у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.
На підтвердження виконання свого обов’язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані звіти про використану електричну енергію відповідачем за період з квітня 2010 року по лютий 2011 року (а.с.113-150,т.1;а.с.1-127,т.2).
За результатами надання обумовлених договором послуг за квітень 2010 року - лютий 2011 року (включно) позивачем відповідачеві направлялися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію (а.с.22—112,т.1).
Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за період жовтень 2010 року –лютий 2011 року на загальну суму 27611688 грн. 70 коп., з якої: 26776119 грн. 02 коп. - за спожиту активну електроенергію та 835569 грн. 68 коп. - за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.
Позивач надав письмові пояснення від 14.04.2011, в яких зазначив наступне.
Пеня за період з 01.06.2010 по 13.06.2010 нарахована відповідачу за прострочення оплати рахунку № 313/11/1 за активну електроенергію за жовтень 2009 року та рахунку № 313/11/3 за реактивну електроенергію за жовтень 2009 року. Заборгованість з оплати зазначених рахунків належить до стягнення на підставі рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2010 у справі № 4/8.
Пеня за період з 01.06.2010 по 10.12.2010 нарахована відповідачу за прострочення оплати рахунків за активну та реактивну електроенергію за грудень 2009 року – травень 2010 року за 6 місяців від дня строку оплати по кожному рахунку. Заборгованість з оплати зазначених рахунків належить до стягнення на підставі рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2010 у справі № 14/255.
Позивач листом від 17.05.2011 б/н повідомив, що відповідач після подання позову до господарського суду Луганської області здійснив оплату за активну електроенергію на загальну суму 1719178 грн. 00 коп., в тому числі: 18.04.2011 –54106 грн. 00 коп., 21.04.2011 –62187 грн. 00 коп., 21.04.2011 –1602885 грн. 00 коп. Таким чином, станом на 17.05.2011 заборгованість за активну електроенергію за період жовтень 2010 по лютий 2011 року складає 25056941 грн. 02 коп.
12.05.2011 між сторонами у справі підписаний акт звірки розрахунків за договором про постачання електричної енергії № 313 від 01.03.2005 сума боргу за спожиту електроенергію станом на 12.05.2011 складає 25892510 грн. 70 коп., з якої: 25056941 грн. 02 коп. за активну електроенергію та 835569 грн. 68 коп. за реактивну електроенергію.
Відповідач подав відзив, в якому визнав заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 25892510 грн. 70 коп. та подав клопотання про зменшення суми пені на 50 %.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 313 від 01.03.2005, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Обсяги спожитої електроенергії за період квітень 2010 року –лютий 2011 року (включно) позивач підтверджує відповідними звітами споживача про використану електроенергію та рахунками.
Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.7 договору № 313 від 01.03.2005 та пункту 3 додатку до нього не оплатив спожиту у квітні 2010 року - лютому 2011 року електроенергію у строк визначений пунктом 8 Додатку до договору «Порядок розрахунків», за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року заборгованість за спожиту електроенергію складає у сумі 27611688 грн. 70 коп., з якої: 26776119 грн. 02 коп. - за спожиту активну електроенергію, 835569 грн. 68 коп. - за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, яка пред’явлена до стягнення з відповідача.
Після пред’явлення позову до господарського суду відповідач перерахував позивачеві заборгованість за активну електроенергію 1719178 грн. 00 коп.
Таким чином, заборгованість відповідача за період жовтень 2010 року по лютий 2011 року складає 25892510 грн. 70 коп., з якої: 25056941 грн. 02 коп. за активну електроенергію та 835569 грн. 68 коп. за реактивну електроенергію, підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.
В частині сплаченої суми боргу в сумі 1719178 грн. 00 коп. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, з віднесенням судових витрат на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність - у разі порушення Споживачем передбачених додатком «Порядок розрахунків»строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 825552 грн. 62 коп. за період прострочення оплати за червень 2010 року –лютий 2011 року за спожиту електроенергію у період з листопада 2009 року по січень 2011 року.
Сума боргу за спожиту електроенергію за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року, на яку нараховано пеню, стягнута за рішеннями господарського суду Луганської області:
- рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2010 у справі № 4/8 (10188113 грн. 40 коп. борг за активну електроенергію в березень - листопад 2009 року, 414975 грн. 02 коп. борг за реактивну електроенергію в березень - листопад 2009 року);
- рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2010 у справі № 14/255 (5390277 грн. 49 коп. борг за активну електроенергію в грудні 2009 року - березні 2010 року, 787106 грн. 41 коп. борг за реактивну електроенергію в грудні 2009 року - травні 2010 року).
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені у заявленій сумі підлягають задоволенню.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені на 50 % з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства, яке є комунальним підприємством. Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1082 від 03.12.2008 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ»підприємства комунальної теплоенергетики фактично позбавлені можливості самостійно розпоряджатися власними коштами, так як кошти, що надходять від споживачів теплової енергії автоматично, відповідно до проценту розподілу перераховуються на рахунки газопостачального підприємства, зокрема, в середньому –58,87 % коштів автоматично перераховуються. Крім того, протягом 11 днів у лютому 2011 року на рахунки газопостачальних підприємств автоматично перераховувалось 100 % коштів, що надходили на рахунки відповідача. Таким чином, відповідач позбавлений права користуватися власними коштами і. відповідно, не в змозі забезпечити повний розрахунок за поставлену електроенергію з незалежних від нього причин.
Позивач проти зменшення пені на 50% у судовому засіданні заперечував.
Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.
Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, наявність заборгованості держави перед відповідачем, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50%, що складає 412776 грн. 31 коп.
Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 412776 грн. 31 коп.
В решті заявленої суми пені слід відмовити.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 26305287 грн. 01 коп., з них: 25056941 грн. 02 коп. - борг за активну електроенергію, 835569 грн. 68 коп. - боргу за реактивну електроенергію, 412776 грн. 31 коп. –пеня.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) позивача покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у справі.
Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем за платіжним дорученням від 1188 від 28.03.2011 були сплачені витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп. на неналежний рахунок № 31211259700006, у той час ці витрати підлягало сплати на рахунок № 31217264700006.
Позивач до суду надав платіжне доручення № 1516 від 19.04.2011 на сплату витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., які перераховані на рахунок № 31217264700006.
За таких обставин, позивачу слід повернути з Державного бюджету України невірно сплачені при зверненні з позовом до суду витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., за платіжним дорученням від 28.03.2011 № 1188, яке знаходиться у матеріалах справи та підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, пунктом 11 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», вул. Куракіна, буд.23-А, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код 24047779, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:
- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339060 в філії ЛОУ ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 304665, код 31443937 суму боргу за використану активну електроенергію у сумі 25056941 грн. 02 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- на поточний рахунок № 2600218961 в ЛОТ ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код 31443937 борг за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 835569 грн. 68 коп., пеню у сумі 412776 грн. 31 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення боргу у сумі 1719178 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.
4. В частині стягнення пені у сумі 412776 грн. 31 коп. відмовити.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” Луганські міські ЕМ, кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937, з Державного бюджету України невірно сплачені при зверненні з позовом до суду витрати на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., за платіжним дорученням від 28.03.2011 № 1188, видавши його з матеріалів справи.
Підставою для повернення витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –20.05.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко