КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-733/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Кащук А.М.

Суддя-доповідач:  Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

головуючого - судді  Парінова А.Б.,

суддів:                        Грибан І.О., Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.12.10р. у справі за позовом ОСОБА_2 УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області про стягнення соціальних виплат,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.12.10р. позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.

Відповідно до ст.1832  КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на соціальні пільги (доплати) в розмірі, встановленому ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач має статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та є інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою та відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»останній має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1-ї категорії, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 по III групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідач здійснював позивачу зазначені виплати відповідно до постанов КМ України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст.ст. 50, 54  Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальне поняття пенсії визначено з статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-1V, відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основи один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Отже, позивач мас право на отримання вищевказаних видів пенсії з 14.06.2010 року постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або  строком, на який призначається пенсія.

До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при постановлені рішення не зазначено правові норми, відповідно до яких слід здійснити  нарахування та виплату пенсії, що призвело до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу  необхідно  задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову,  так як судом першої інстанції допущено порушення норм  процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 1832, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

      Апеляційну скаргу УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області задовольнити частково.

      Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.12.10 р. скасувати.

      Прийняти нову постанову.

      Визнати дії УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 починаючи з 14.06.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

       Зобов’язати УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно з ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка  повинна становити 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010»з 14.06.2010 року з урахуванням фактично проведених виплат.

Постанова  набирає законної сили  з моменту проголошення, а  якщо її  було прийнято  за наслідками  розгляду  у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення  копій особам, які беруть участь у справі  (ч. 5 статті  254 КАС України) та ) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                                                  

Судді