Справа № 2-2096/11

Категорія  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Гримич М.  К. ,

при секретарі –                    Бульба Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП  -

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про відшкодування заподіяних майну позивача збитків, оскільки внаслідок порушення третьою особою ОСОБА_2.   ПДР України , який перебуває в трудових відносинах з відповідачем , останній здійснив зіткнення з автомобілем позивача, матеріальний збиток, заподіяний позивачу та його автомобілю  складає  72833,92 гривень, з яких 25500,0 гривень відшкодовано страховою компанією , в якій  було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача перед третіми особами, 500,0 гривень – вартість проведення експертизи, 338,0 гривень – вартість послуг авто евакуатора, 4500,0 гривень – плата за надання юридичних послуг, решта суми – вартість відновлюваного ремонту автомобіля, тому зазначену суму за виключенням оплати, проведеної страховою компанією  позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просив відшкодувати заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,0 гривень,  відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору та витрати  на ІТЗ розгляду справи.

Позивач та його представник , з’явившись у судове засідання,  підтримали позов та просили його задовольнити.

Представники відповідача, з’явившись у судове засідання,  заперечували проти позову в частині необхідності стягнення вартості відновлюваного ремонту автомобіля та зазначили, що відповідно до ЦК України відшкодуванню підлягають реальні збитки, які, відповідно до висновку наданої позивачем  експертизи складають 49695,90 гривень, тому за виключенням суми, сплаченої страховою компанією належний з відповідача розмір шкоди складає 24195,90 гривень. Проти відшкодування вартості проведення експертизи, витрат на послуги евакуатора та витрат на правову допомогу заперечували, з посиланням на відсутність необхідності в здійсненні таких витрат. Проти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди також заперечували, зазначивши, що моральна шкода відповідно до Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» підлягає відшкодуванню також страховиком в межах ліміту відповідальності, визначеної цим законом. Крім того, позивачем належними та допустимими доказами  не доведено факту заподіяння   йому моральної шкоди в зв’язку з неправомірними діями саме відповідача.

Третя особа, з’явившись у судове засідання, розгляд справи залишив на розсуд суду, в подальшому в судове засідання не з’явився, просив розглядати  справу у його відсутності.   

Суд, вислухавши пояснення сторін, оцінивши досліджені  у судовому засіданні докази у сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що   в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07 жовтня 2010 року на вул.. Пухівській  у м. Києві за участю автомобілів Шкода Фабія ДН НОМЕР_1, який належить позивачу та перебував під його керуванням та Фольксваген Транспортер  ДН НОМЕР_2, що належить відповідачу та перебував під  керуванням третьої особи ,  автомобіль  позивача зазнав ушкоджень, оскільки внаслідок порушення відповідачем ПДР України останній здійснив зіткнення в тому числі з автомобілем позивача. Згідно постанови Деснянського  районного суду м. Києва від 20.12.2010 року  про закриття кримінальної справи, зазначена ДТП сталася з  вини відповідача, який порушив  Правил дорожнього руху України .

Відповідно до ч.1 та ч.2  ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана  майну юридичної або фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Винність відповідача в порушенні ПДР України , внаслідок  чого сталося ДТП і було пошкоджено автомобіль позивача,  доведено при розгляді кримінальної справи за ст. 286 ч.1 КУпАП , по результатах якого винесено постанову, яку відповідачем не оскаржено у встановленому законом порядку.  Згідно звіту № 34/01/11 від 31.01.2011 року  вартість збитків, нанесених автомобілю позивача складає 49695,90 гривень, вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту зносу визначена у 67495,92 гривень .

Відповідно до ст.. 1172 ЦК України юридична або фізична особа  відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним  своїх трудових обов’язків.

Відповідно до ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування вартості матеріального збитку, заподіяного автомобілю позивача в частині, що не відшкодовано страховою компанією  - 24195,90 гривень -  підлягають задоволенню, як матеріальний збиток, заподіяний позивачу, розмір якого визначений у вищезазначеному звіті.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення вартості проведення експертної оцінки автомобіля , суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки з товарного чеку, наданого суду не вбачається, що цю оплату проведено саме позивачем. Натомість, вимоги про стягнення вартості послуг евакуатора у розмірі 338,0 гривень суд вважає необхідним стягнути з відповідач, оскільки такі витрати були обумовлені саме неправомірними діями працівника установи-відповідача.

Позовні вимоги про стягнення витрат позивача на правову допомогу у розмірі 4500,0 гривень також суд вважає необхідним відхилити, оскільки відповідно до ст.. 84 ЦПК України відшкодовуються лише витрати  фахівців в галузі права, в той час, як з договору про надання юридичних послуг не вбачається, що правова допомога  позивачу була надана фахівцями в галузі права, визначення яких міститься в Законі України «Про адвокатуру».     

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З огляду на те, що відповідно до норм ЦК України юридична особа не відповідає за моральну шкоду, заподіяну  її працівником при здійсненні своїх  службових обов’язків, суд вважає необхідним в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, пред’явлених до відповідача,   відмовити.

Судові витрати підлягають стягненню з  відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.1172,1167,1166 , 1194 ЦК України,  ст.4, 15,59,60, 84, 88, 212-215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП  – задовольнити частково.

Стягнути з Національного банку України на користь ОСОБА_1  на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП 24195,90 гривень, витрати на послуги евакуатора  - 338,0 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 241,95 гривень, витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120,0 гривень, а всього стягнути 24894,95 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев’яносто чотири) гривні 95 копійок.   

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На Рішення може бути принесено апеляційну скаргу  протягом 10 днів  до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                            М. К. Гримич