Справа № 2-115/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Гримич М.  К. ,

при секретарі –                    Бульба Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та збитків

В С Т А Н О В И В :

 Позивач в квітні 2010 року звернулася до суду з вимогою до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 150000,0 гривень, яка спричинена залиттям та руйнуванням нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1, власником якого вона є, що сталося внаслідок проведення відповідачем будівельних робіт в приміщенні – квартирі №НОМЕР_1 , що розташовано над приміщенням позивача в цьому ж будинку , а також просила  стягнути упущену вигоду , оскільки належне їй приміщення здавалося в оренду, але внаслідок проведення будівельних робіт та псування об’єкта оренди, договір оренди був достроково припинений через неможливість експлуатації приміщення за призначенням, розмір суми упущеної вигоди складено з розрахунку вартості орендної плати, яка недоотримана позивачкою внаслідок розірвання договору оренди  - 225000,0 гривень.   Крім того, позивач просив відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи.

Представник позивача, з’явившись у судове засідання, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача, з’явившись у судове засідання, проти позовних вимог  заперечував та зазначив, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв’язку між  діями відповідача, що є обов’язковою умовою настання цивільно-правової відповідальності. Ремонтні роботи і переобладнання приміщення відповідачем проводиться на підставі дозволу на проведення будівельних робіт, тому підстави для відшкодування шкоди та збитків за  рахунок відповідача  відсутні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.          

У судовому засіданні встановлено, що позивачка є власником нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 відповідно до Договору дарування від 26.11.1998 року . У вересні 2009 року відповідачем через проведення ремонтних робіт в квартирі №НОМЕР_1 цього будинку, а саме влаштування з вулиці вхідної групи через вікна квартири, зруйновано вхідну групу нежитлового приміщення позивачки, а в подальшому , через проведення ремонтних робіт в самій квартирі зруйновано та залито бетоном та водою власне приміщення, чим заподіяно збитків , розмір яких позивачем оцінено у 150000,0 гривень. Крім того, внаслідок початку ремонтних робіт відповідачем, вхід в підвальне приміщення позивачки був заблокований і як наслідок цього його використання за призначенням – під магазин «Оптика» - стало неможливим. Відповідно до Акту дострокового розірвання договору оренди  від 04.10.2009 року, складеного позивачкою з орендатором приміщення – ПП ОСОБА_3. , договір оренди № 2 від 15.08.2009 року, укладений строком на 10 місяців, був достроково припинений через неможливість подальшого використання в зв’язку з демонтажем входу. Згідно з договором щомісячна орендна плата складала 25500,0 гривень. Відповідно до висновку № 07-12/2006-10 від 23.03.2011 року вартість будівельних робіт, необхідних для відновлення стану належного позиваці приміщення, що існував на момент введення його в експлуатацію у 1999 році складає 158375,0 гривень.  

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному, обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні відповідачем  не доведено, що залиття сталося не внаслідок проведення будівельних робіт в належному йому приміщенні квартири № НОМЕР_1 з влаштуванням входу з вулиці. Протоколом огляду речових доказів, складеним судом при виході на місце від 12.07.2010 року встановлено, що в підвальне приміщення відсутній вхід з вулиці, в той час як він , разом з декоративним оздобленням був в наявності на момент введення в експлуатацію у 1999 році, що підтверджується також і фотознімками позивача, які відповідачем не спростовані. Крім того, всередині приміщення наявні сліди бетонної суміші, яка потрапила через вхідний отвір, а також приміщення залите водою, внутрішнє оздоблення зруйновано. Аналогічні висновки про стан приміщення викладені експертом у своєму висновку.

Крім того, з листа ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.12.2009 року вбачається, що по капітальному ремонту квартириАДРЕСА_2було погоджено проектну документацію на перепланування нежитлового приміщення під заклад торгівлі та громадського харчування з відновленням закладених отворів,  цоколю та окремих виходів, що, власне,  і було виявлено судом під час огляду речових доказів на місці. За таких обставин, суд вважає надуманими та такими, що направлені на уникнення відповідальності за заподіяну шкоду пояснення представників відповідача , що їм невідомо, внаслідок чиїх дій зруйновано приміщення позивачки.

Відповідно до ч.2 ст.. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт та зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть  до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку   та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.02.1992 року з подальшими змінами та доповненнями, переобладнання та перепланування жилих та підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.   

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування збитків, заподіяних позивачці руйнуванням та необхідністю проведення ремонту її нежитлового приміщення, суд бере до уваги встановлену в судовому засіданні вину відповідача в незабезпеченні проведення ремонтних робіт в своїй квартирі без нанесення шкоди приміщенню позивачки , відновлення вхідної групи в її приміщення після проведення робіт по влаштуванню входу до її приміщення, тому вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі – 150000, 0 гривень, оскільки позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог та стягнути вартість відновлюваного ремонту, визначеного висновком експертизи.     

З урахуванням цих норм законодавства України , суд вважає, що посилання представників відповідача на наявність дозволу на проведення будівельних робіт як на фактор, що унеможливлює  визначення їх діяльності як неправомірної , не може бути  підставою для відмови в задоволенні позову,   крім того, цей дозвіл отриманий лише в вересні 2010 року, в той час як роботи розпочалися значно раніше, про що свідчать матеріали справи - акти обстеження  КП УЖГ «Хрещатик» (а.с. 93,94), в тому числі факт подачі 24.06.2009 року позову КП УЖГ «Хрещатик» до відповідача про зобов’язання відновити планування квартири в попередній стан (а.с. 123).

Вирішуючи питання про відшкодування упущеної вигоди , суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 та п.2.ч.2 ст.. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які б особа могла б реально одержати  за звичайних обставин, якби її право не було порушене.     

На підставі встановлених обставин,суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення упущеної вигоди також підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено порушення права позивачки на користування своєю власністю та отримання доходів від розпорядження нею через  порушення відповідачем правил користування квартирою в багатоквартирному будинку.   

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути також на користь позивача витрати, сплачені за подачу позову до суду та витрати по оплаті проведення судової будівельно-технічної експертизи, які складають 3737,52 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.22, ч.2.ст. 383, 1166 ЦК України , п..19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.02.1992 року з подальшими змінами та доповненнями , ст.3,11,57-59, 88 , 212-215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та збитків  - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150000,0 гривень на відшкодування збитків, 225000,0 гривень упущеної вигоди, 1820,0 гривень на відшкодування витрат  по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 3737,52 гривень на відшкодування витрат по оплаті проведення експертизи, а всього стягнути 380 557,52 (триста вісімдесят тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 52 копійки.

На Рішення може бути принесено апеляційну скаргу  протягом 10 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                            М. К. Гримич