Справа №2а-822,11

                                                         УХВАЛА

                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

       11 травня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді          Малинникова О.Ф.

при секретарі          Салійчук В.С

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання виплатити різницю одноразової компенсації,                                                         

                                 встановив:

У лютому 2011 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання виплатити різницю одноразової компенсації у зв’язку із встановленням вищої групи інвалідності.

Позивач зазначив, що  він перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, з 16 травня 2001 року йому була встановлена 3-тя група інвалідності як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, а з 28 січня 2009 року йому встановлена інвалідність 2 групи. За заявою позивача Розпорядженням начальна Управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.01.2009 року йому призначена виплата компенсації за шкоду заподіяну здоров’ям у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у су 94,80 грн.

Посилаючись на ч.1 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачала розмір компенсації інвалідам 3 групи –30 мінімальних заробітних плат а інвалідам 2-ої групи - 45 мінімальних заробітних плат, тобто різниця мала бути у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на час встановлення інвалідності другої групи у сумі 7470 грн., позивач просив зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування різниці компенсації у зв’язку із встановленням 2-ої  групи інвалідності за 2009 рік, виходячи із ч. 1 ст.48 Закону (у редакції 28.02.1991 року), зазначаючи про неправомірність дій відповідача щодо нарахування різниці компенсації  ст.92 Конституції України, законодавству України та роз’ясненням у Рішеннях Конституційного Суду України  стосовно критерію обчислення компенсаційних виплат з врахуванням мінімальної заробітної плати.

          Відповідачем управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації надано до суду письмове заперечення проти позову де зазначено, що підстави для задоволення позовних вимог  ОСОБА_1 відсутні.

          Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала письмове клопотання про залишення позову без розгляду та зазначила, що частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач ОСОБА_1 про порушення свого права повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення. Оскільки позивач отримав різницю одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю при підвищені групи інвалідності 06 лютого 2009 року. а до суду звернувся лише 24.12.10 року. В зв’язку з чим вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

          Позивач  ОСОБА_1 в судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечив та повідомив суду, що він дійсно дізнався про його порушене право коли отримав різницю одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю при підвищені групи інвалідності 06.02.09 року. Але він просив суд поновити йому строк в зв’язку з тяжким сімейним становищем та тим що він  є інвалідом 2 - ї групи із специфічним захворюванням мозкової судинної недостатності. Що в поєднані з його віком і цілим рядом супутніх хвороб завадило йому своєчасно дізнатися про порушення конституційних прав на належне соціальне забезпечення. Та вважає що Згідно ч. 1 Ст. 102 КАС пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений. Крім того зазначив, що проживає вдвох з сином, який має статус інваліда з дитинства. Мати дитини більше трьох років, проживає окремо.

          Суд заслухавши пояснення сторін, які з’явились в судове засідання дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

          Зважаючи на те, що позивач, за захистом порушених його прав відповідачами звернувся до суду 04.02.2011 року, а тому суд при вирішенні заявлених позовних вимог вважає за необхідне застосувати правила ч.1 ст. 99 та 100 КАС України в редакції на момент звернення до суду, якою було визначено строк для   звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів шість місяців. Оскільки позивачем пропущено 6-тимісячний строк  для звернення, суд не знаходить підстав для його поновлення, оскільки позивач отримує пенсію як особа, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи протягом тривалого часу і має можливості отримувати інформацію про законодавство стосовно даного виду пенсій.

          Зважаючи на ту обставину, що позивач просив здійснити зазначений вище перерахунок пенсії, починаючи за 2009 рік, позов поданий 04.02.2011 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання перерахувати позивачу доплату до пенсії як потерпілому від Чорнобильської катастрофи підлягають залишенню без розгляду

Враховуючи викладене та керуючись ч.2 ст.99,ч.1ст.100 та ст.183-2 КАС України суд, -  

                                          У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання виплатити різницю одноразової компенсації у зв’язку із встановленням вищої групи інвалідності  залишити без розгляду.

      Апеляційна   скарга   на   ухвалу  суду  першої  інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.    

               Суддя:                                                 Малинникова О.Ф.