справа № 4-20/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    06.05.2011 року.                                                                                          м.Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в особі головуючого судді               Наумов С.В.

       при секретарі                   Герус Т.З.

       з участю прокурора             Ніколайчука О.І.

       слідчого                       Загородько Ю.М.

            захисника                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за поданням слідчого Корецького РВ УМВС Загородько Ю.М. за погодженням з прокурором Корецького району Парфенюком О.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов"язаного, відповідно до ст.89 КК України є особою, яка не має судимості, суд -   

в с т а н о в и в :

Відповідно до подання 20 квітня 2011 року Корецьким РВ УМВС щодо ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 309 КК України. 27 квітня 2011 року ОСОБА_3 пред”явлено обвинувачення  у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України

          Своє подання мотивує тим, що, в серпні 2010 року ОСОБА_3 у невстановленому слідством місці в с.Щекичин Корецького району вирвар рослину коноплі, яку переніс в господарство по місцю проживання в с.Щекичин Корецького району, після висушування рослин коноплі відокремив листя, подрібнив його руками і з використанням поліетиленових пляшок вживав коноплі в літній кухні, шляхом куріння. 19 березня 2011 року при огляді літньої кухні господарства ОСОБА_3 в с.Щекичин Корецького району виявлено і вилучено 27,9 г коноплі (каннабіс), що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено та поліетиленові пляшки з нашаруванням 0,057 г смоли каннабісу, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Вказані наркотичні засоби він зберігав без мети збуту.

27 квітня 2011 року ОСОБА_3 пред”явлено обвинувачення  у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України

          У зв’язку з тим, що обвинувачений, може ухилитися від слідства і суду, слідчий Корецького РВ УМВС просить суд обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3.           

          Заслухавши пояснення обвинуваченого, який просить суд відмовити в задоволенні подання, дослідивши матеріали кримінальної справи,  заслухавши пояснення слідчого та висновок прокурора, які підтримують подання,           суд вважає, що подання не підлягає до задоволення. Оскільки,  ОСОБА_3  має постійне місце проживання в с.Щекичи Корецького району, разом із братом та дядьком займається веденням домашнього господарства, наміру уникати від слідства та суду в нього не має.

          В судовому засіданні прокурор Ніколайчук О.І. та слідчий СВ Корецького РВ УМВС України в Рівненській області, висловили думку, що підтримують своє подання з яким звернулися до суду. Мотивують тим, що відносно ОСОБА_3 порушена інша керимінальна справа за ч.2 ст.315 КК України, оскілдьки останній схилив неповнолітнього ОСОБА_4 до вживання, шляхом куріння наркотичної речовини  - коноплі і разом із ОСОБА_4 по місцю його проживання в с.Щекичин Корецького району, в літнній кухні, з використанням поліетиленової пляшки вжив коноплі, шляхом куріння. Може уникнути від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

          Захисник ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного щодо необрання відносно нього запобіжного захисту у вигляді взяття під варту. Суду повідомив,що дійсно його підзахисний має постійне місце проживання в с.Щекичин Корецького району, займається веденням домашньогго господарства, не має наміру уникати від слідства та суду та добровільно з"являвся до слідчого, вчинений ним злочин не є тяжким. В ході досудового слідства підзахисний визнав свою вину, сприяє розкриттю злочину. Вважає, що достатнім запобіжним заходом для ОСОБА_3 буде підписка про невиїзд.

          Заслухавши пояснення обвинуваченого, захисника, прокурора, слідчого СВ Корецького РВ УМВС, суд вважає відмовити в обранні запобіжного заходу ОСОБА_3, взяття під варту, оскільки для такого обрання немає підстав.

          Відмовляючи у вказаному обранні запобіжного заходу суд виходить із наступного. Як зазначається у поданні застосування для ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту необхідно для того, що він перебуваючи на волі, може переховуватись від слідства та суду, вплинути на хід досудового слідства, перешкоджатиме встановленню істини по справі, продовжити займатися злочинною діяльністю.           

          Разом із тим в поданні не наведено переконливих фактів, які б свідчили про перешкоджання з боку обвинуваченого ОСОБА_3, встановленню істини по справі. Необхідність обрання ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обгрунтовується лише тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється та обвинувачується. До того як вбачається із матеріалів справи на момент внесення слідчим СВ Корецького РВ УМВС України подання, погодженого з прокурором Корецького району та на час його розгляду в суді не було встановлено жодного факту намагання підозрюваного, обвинуваченого якимось чином вплинути на хід досудового слідства, чи ухилятися від виконання процесуальних дій.

          Інших доводів на підтвердження необхідності обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в поданні не наведено.

          Вирішуючи питання про відмову ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд враховує повною мірою вимог ст.ст.148, 150 КПК України, згідно яких при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується крім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров"я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини що характеризують особу.

          Як роз"яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями) "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства" взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв"язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов"язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки. Обов"язковою умиовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обгрунтована впевненість судді в тому, що більш м"які запобіжні заходи можуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

          Жодних доводів щодо того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи передбачені ст.149 КПК України можуть не забезпечити виконання ОСОБА_3 процесуальних обов"язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки ненаведено в поданні слідчого, узгодженого з прокурором Корецького району.

          Як видно із матеріалів справи ОСОБА_3, відповідно до ст.89 КК України є такою особою, що не має судимості, має постійне місце проживання в с.Щекичин Корецького району, позитивно характеризується помісцю проживання.

          Даних які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою, що вони не забезпечать виконання ним процесуальних обов"язків, чи він буде займатись злочинною діяльністю, в матеріалах справи не має. Крім того вчинений ОСОБА_3 злочин, згідно якого йому пред"явлено обвинувачення відноситься до середньої тяжкості. Та покарання за вчинений злочин передбачене до трьох років позбавлення волі.

          Відповідно до ч.1 ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і на строк не більше трьох років.

          Судом не встановлено виняткових випадків відповідно до яких ОСОБА_3 необхідно обирати запобіжний захід - взяття під варту.

          Таким чином, суд дійшов висновку про недоцільність обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено  свободи,  крім    випадків  та відповідно до процедури, встановленої законом.

          На підставі наведеного та керуючись ч.2ст.148, 149, 150, 165-2 КПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

          Відмовити в поданні слідчого СВ Корецького РВ УМВС Загородько Ю.М. за погодженням з прокурором Корецького району Парфенюком О.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3.

          Звільнити затриманого ОСОБА_3 із ізолятора тимчасового тримання Корецького РВ УМВС, негайно.

          Виконання постанови доручити начальнику Корецького РВ УМВС.

          Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід - підписку про невиїзд.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Корецький районний суд протягом трьох діб з дня її винесення, при цьому подача апеляції не зупиняє дії постанови .

Суддя:                                                Наумов С.В.